Методи обґрунтування управлінських рішень.

1. Основи теорії прийняття рішень

Управління будь-якою соціально-економічною системою передбачає цілеспрямований вплив суб’єкта управління на виробничо-господарську діяльність об’єкта управління. У зв’язку з динамічним характером виробничо-господарського процесу умови функціонування системи постійно змінюються, що проявляється у виникненні різноманітних виробничо-господарських ситуацій, відхиленні від планової програми розвитку об’єкта управління. Це зумовлює потребу втручання в хід господарського процесу, тобто прийняття і реалізації управлінського рішення з приводу виникнення ситуації, що характеризується певними кількісними і якісними параметрами.

Отже, управлінське рішення – це сукупний результат творчого процесу суб’єкта та дій колективу об’єкта управління з вирішення конкретної ситуації, що виникла у зв’язку з функціонуванням системи.

Для того щоб управлінське рішення досягло своєї мети, воно має відповідати ряду вимог: науковій обґрунтованості, цілеспрямованості, кількісній та якісній визначеності, правомірності, оптимальності, своєчасності, комплексності, гнучкості, повноті оформлення.

Наукова обґрунтованість передбачає розробку рішень з урахуванням об’єктивних закономірностей розвитку об’єкта управління.

Цілеспрямованість передбачає, що кожне управлінське рішення повинне мати мету, чітко пов’язану зі стратегічними планами розвитку об’єкта управління.

Кількісна і якісна визначеність. Вимога кількісної визначеності управлінського рішення задовольняється встановленням конкретних, виражених у кількісних показниках реалізації розроблюваного рішення. Результати, які не мають кількісного вимірювання, мають бути охарактеризовані якісно. Якісна характеристика заходів щодо поліпшення умов праці передбачає благоустрій робочих місць, перегляд режиму праці і відпочинку, проте не дає можливості визначити можливе зростання продуктивності праці.

Правомірність. Будь-яке управлінське рішення не повинне порушувати правові норми та виходити за компетенції структурного підрозділу апарату управління чи посадової особи.

Оптимальність. Вимога оптимальності зумовлює потребу у максимумі прибутків при мінімумі витрат.

Своєчасність рішень означає, що вини повинні прийматись у момент виникнення проблеми, а також додержання строків підготовки, доведення до виконавців та дієвий контроль виконання.

Комплексність управлінського рішення передбачає врахування всіх найважливіших взаємозв’язків та взаємозалежностей діяльності підприємств.

Гнучкість. Будь-яке рішення може потребувати корективів, а інколи і прийняття нового рішення.

Повнота оформлення. Необхідно, щоб форма викладу рішення виключала непорозуміння або двоїстість у розумінні завдань, поставлених перед працівниками. Рішення слід формулювати чітко, лаконічно.

Зміст управлінського рішення можна розкрити в його функціях: скеровуючій, координуючій та мобілізуючій.

Скеровуюча функція. Будь-яке рішення розробляють з врахуванням довгострокової перспективи, що забезпечує реалізацію принципу: те, що вигідно підприємству чи організації має бути вигідним і окремому працівнику.

Координуюча функція покликана забезпечити чітку погодженість дій всього трудового колективу, ритмічність виконання виробничої програми.

Завдання мобілізуючої функції полягає у забезпеченні найбільш повної активізації окремих виконавців чи трудових колективів для досягнення сформульованих у рішенні цілей.

Управлінські рішення відрізняються різноманітністю форм і змісту. Тому використовують різні ознаки їх класифікації:

Залежно від характеру цілей: перспективні та поточні, в т.ч. оперативні рішення, що мають характер регулювання чи коригування відхилень у системі.

Залежно від рівня, на якому приймається рішення: народногосподарські, галузеві, внутрішньовиробничі.

Залежно від масштабу здійснення: глобальні та локальні. Глобальні рішення охоплюють весь об’єкт управління, локальні – тільки окремі ланки.

Залежно від характеру питань: технічні, організаційні, економічні та соціальні.

За ступенем новизни: стандартні та творчі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості застосування методів менеджменту в ринкових відносинах	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.