Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема: Патогенні найпростіші. Плазмодії малярії та токсоплазми. Морфологія та біологічні властивості. Лабораторна діагностика захворювань.

1.1. Актуальність теми.

Малярія залишається однією з глобальних проблем охорони здоров’я. Від цієї хвороби щорічно помирає понад 2 млн. осіб і реєструється до 500 млн. випадків захворювань. Тенденція до погіршення ситуації з малярією, драматичне повернення її на раніше звільнені території, міграційні процеси населення призводять до неконтрольованого завозу потенційних джерел захворювання в Україну. Ситуація ускладнюється наявністю біженців, нелегалів, а також зростаючою чисельністю переносників (малярійних комарів) та збільшенням сезону можливої передачі малярії. Протягом останніх 5 років в Україні зафіксовано понад 740 випадків малярії всіх видів, переважає триденна малярія (до 70%), що має епідеміологічне значення в епідсезон для нас. Щорічно реєструються випадки малярії переважно серед біженців і нелегалів, причому з пізньою діагностикою, ускладненнями.

Актуальність проблеми токсоплазмозу визначається широким розповсюдженням інвазії токсоплазмами серед населення, переважно безсимптомним перебігом токсоплазмозу у вагітних з несприятливими наслідками для плоду, розвитком тяжких маніфестних форм у пацієнтів з імуносупресією. Поліморфізм клінічних проявів як набутого, так і вродженого токсоплазмозу, відсутність патогномонічних симптомів обумовлюють необхідність ретельного підтвердження діагнозу з використанням специфічних лабораторних досліджень.

1.2. Цілі вивчення теми

Враховуючи важкий перебіг захворювань, викликаних найпростішими майбутнім лікарям будь-якої спеціалізації необхідно знати основні протиепідемічні профілактичні і лікувальні заходи що до малярії та токсоплазмозу. Гарні знання що до біології збудника, особливостей патогенезу токсоплазмозної інфекції, зменшать гіпердіагностику даної хвороби і призначення лікування особам з імунними титрами антитіл та сприятимуть своєчасній діагностиці основного захворювання.

1.2.1. Мета загальна.

Опанувати методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань, спричинених найпростішими.

1.2.2. Мета конкретна.

1. Вміти проводити диференціацію збудників триденної, чотириденної та тропічної малярії за морфологічними ознаками.

2. Вміти виявляти в досліджуваному матеріалі збудників токсоплазмозу.

3. Вміти проводити врахування РНГА та РЗК за методом Кальметта при токсоплазмозі.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Характеристика та класифікація найпростіших.

2. Методи мікроскопічного дослідження найпростіших.

3. Вміти пояснити принцип постановки та врахування РЗК

4. Вміти пояснити принцип постановки та врахування РНГА

1.4. Зміст навчання:

Засвоїти морфологію та біологічні властивості збудника малярії та збудника токсоплазмозу. Опанувати методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань, спричинених найпростішими.

1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Деякі характерні ознаки малярійних плазмодіїв в мазку периферичної крові

(забарвлення за Романовським-Гімзе)

Характерні ознаки	P.vivax	P.malariae	P.falciparum	P.ovale
Клінічна форма малярії	Триденна	Чотириденна	Тропічна	Овале
Які стадії виявляються в мазку	Всі стадії	Всі стадії	Тільки кільця (на початку хвороби) або кільця і гамонти. У важких випадках – шизонти	Всі стадії
Стан уражених еритроцитів	Збільшені, блідо-рожеві	Не змінюються	Не змінюються	Збільшені, бліді, овальні, краї часто бахромчасті
Характеристика зернистості	Мілка, рясна, червона (зерна Шуфнера)	Відсутня	Поодинокі великі рожево-фіолетові плями (плями Маурера)	Менша кількість та крупніша ніж у P.vivax
Стадія кільця	Розмір 1/4-1/3 частина еритроциту. Іноді 2-3 в одному еритроциті	Розмір 1/2-1/3 частина еритроциту. В еритроциті завжди один паразит.	Мілкі 1/4-1/6 частина еритроциту. По 2-3 в одному еритроциті, ядро роздвоєне.	Схожість з іншими видами.
Амебовидний трофозоїт	Псевдоніжки добре виражені.	Псевдоніжки виражені слаб-ко, округлої форми.	Псевдоніжки відсутні	Псевдоніжки виражені слабко, округлої форми.
Пігмент у дорослому трофозоїті	Рясний, розсіяний	Грубий, розсіяний	У вигляді однієї компактної купки	Грубий, розсіяний
Стрічкоподібні форми	Відсутні	Зустрічаються	Відсутні	Відсутні
Морула	12-18 хаотично розташованих мерозоїтів, пігмент збоку	8-12 мерозоїтів розташованих розеткою навколо купки пігменту	12-24 мілких мерозоїта, хаотично розташованих	4-12 крупних мерозоїта, розташованих хаотично
Гамонти	Округлі	Округлі	Форма напівмісяця	Округлі

Характерні ознаки малярійних плазмодіїв в товстій краплі крові

(забарвлення за Романовським-Гімзе)

Ознака	P.vivax	P.ovale	P.malariae	P.falciparum
Кільця	Часто розірвані нагадують знак оклику	Схожі з P.vivax	Зберігають форму, часто у вигляді ядра з невеликим обідком цитоплазми	Схожі з іншими видами, ядра крупні, неправильної форми
Еритроцити	Зберігаються у вигляді рожевуватих дисків з шизонтами та зернами	Не зберігаються	Не зберігаються	Зберігаються залишки еритроцитів
Трофозоїти	Амебоподібні містять комочки цитоплазми навколо ядра; дорослі – компактні, округлі	Округлі, добре забарвлені	Зазвичай не виявляють	Компактні
Пігмент	Мілкий, паличкоподібний	Округлі, крупні зерна	В вигляді чорної глибки	Буровато-коричневий

1.4.2. Перелік теоретичних питань:

1. Морфологія плазмодіїв малярії. Безстатевий та статевий цикл розвитку.

2. Патогенез малярії та особливості імунітету.

3. Методи лабораторної діагностики малярії. Диференціація видів малярійних плазмодіїв.

4. Морфологія та біологічні властивості збудників токсоплазмозу.

5. Патогенез токсоплазмозу.

6. Методи лабораторної діагностики токсоплазмозу.

7. Основні напрямки в профілактиці захворювань, спричинених плазмодіями та токсоплазмами.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Основна література:

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 415-424.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 476-486.

В.Д.Тимаков. Микробиология, М., 1983. – С. 480-488.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С. 511-512, 521-524.

И.Л.Дикий и соавт. Микробиология, Харьков, 1999. – С..

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С.

Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1986. – С. 221-225.

М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1973. – С. 301-308.

Література додаткова.

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням / Заг. ред. проф. Г.К.Палія К., 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

1.5. Орієнтовна основа дії.

Граф логічної структури мікробіологічного дослідження малярії та токсоплазмозу.

Матеріал для дослідження: кров.

Бактеріоскопічне дослідження

- забарвлення мазків крові та “товстої” краплі крові за Романовським-Гімза.

Серологічне дослідження. (з парними сироватками крові)

- РЗК, РІФ, РНГА, ІФА – при малярії;

- РЗК, РІФ, РНГА – при токсоплазмозі.

Біологічна проба.

- зараження мишей, білих пацюків, морських свинок (токсоплазмоз).

Алергічне дослідження.

- шкірно-алергічна проба з токсоплазміном.

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1. Замалювати в протоколи схему безстатевого (шизогонія) і статевого (спорогонія) циклів розвитку малярійних плазмодіїв.

2. Виявити основні відмінності морфологічних ознак збудників триденної, чотириденної та тропічної малярії.

3. Промікроскопувати демонстраційні препарати (мазок крові). Виявити збудників малярії. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

4. Про мікроскопувати демонстраційні препарати тканинних форм токсоплазм. Виявити найпростіших у формі напівмісяця з одним загостреним, а іншим заокругленим кінцями, протоплазма яких вакуолізована та забарвлена в блакитний колір, ядро – рубіново-червоне. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

5. Провести облік результатів РЗК, поставлену за методом Кальметта з сироваткою хворого на токсоплазмоз в об’ємі 1,25 мл (діагностичний титр 1:5 – 1:40). Розведення сироватки хворого 1:5 – 1:320. За титром антитіл встановити форму інфекції: гостра, латентна.

6. Провести облік результатів РНГА з сироваткою крові хворого на токсоплазмоз.

7. Внести в протокол дані про діагностичні та профілактичні препарати, що застосовуються при токсоплазмозі.

1.7.1. Методика проведення заняття

- Обґрунтування теми, що вивчається на занятті

- Контроль вихідного рівня знань-умінь

- Контроль знань теми, що вивчається

- Самостійна практична робота для засвоєння знань-умінь, оформлення протоколу

- Оголошення результатів контролю знань-умінь, підведення підсумків. Завдання на наступне заняття.

Автор: доцент, к.м.н. Шевчук Наталя Миколаївна

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.