По суті метод подібний до розглянутого методу встановлення додаткових ремонтних деталей. Він складається із таких операцій:
- видалення деіектної частини і підготовка повехні з’єднання (термічно оброблені, складні деталі – каретки, блок шестерень, шліцові, карданні вали потребують місцевого відпуску перед віддаленням (механічною обробкою) дефектного елемента);
- виготовлення замінюваної частини (матеріал цієї частини такий самий, як і основної деталі, виготовляють її під нормальний розмір без припусків на наступну обробку, за винятком, коли необхідна співвісність або точність взаєморозташування, яке фіксується по цій частині деталі, термообробку до встановлення на основну деталь);
- з’єднання та закріплення зміненої частини (виконують посадкою на різьбі, запресовкою, зваркою тощо. Після зварювання для зняття напружень застосовують нормалізацію або відпалювання);
- кінцева механічна обробка та контроль (частину обробляють під номінальний розмір та у всіх деталей перевіряють співвісність та взаємне розташування всіх елементів).
Цим способом ремонтують, як правило, дороговартісні та складні деталі, наприклад, багатовінцеві зубчасті колеса і т.п.
Лекція _____
Тема: Відновлення деталей методом пластичного деформування
План
1. Технологічні прийоми відновлення деталей пластичним деформуванням.
2. Обтиснення
3. Осадження
4. Вдавлювання
5. Накатка
Технологічні прийоми відновлення деталей пластичним деформуванням.
Роздача застосовується для відновлення пустотілих деталей циліндричної форми (поршневих пальців, втулок і ін.). При цьому зовнішній – робочий розмір діаметра збільшується за рахунок зміни внутрішнього – неробочого (рис. 6.18). При роздачі напрямок тиску від дії зовнішньої деформуючої сили збігається з напрямком деформації.