• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні потреби суспільства, їх суть та класифікація

Потреба — це необхідність в чому-небудь, об'єктивно необхід­ному для підтримки життєдіяльності і розвитку люди­ни, колективу, нації, суспільства в цілому, внутрішній збудник активності.

Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями. За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв'яз­ків між ними вирізняються моделі Ф.Герцберга, А. Маслоу, К. Альдерфера. Незважаючи на певні відмінності, всі три моделі виокремлюють потреби нижчого порядку (первинні) та вищого порядку (вторинні). Згідно з цим підходом вищі запити люди­ни не виступають на перший план доти, доки не будуть задово­лені найнагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потре­би, які стають рушійною силою свідомої діяльності.

Потреби задовольняються у процесі споживання. Засоби за­доволення людських потреб називаються благами.

Благо — будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Економічні потреби — це потреби в економічних благах.

Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спо­нукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та спожи­вання у рамках певної системи соціально-економічних відно­син.

Важливо зазначити, що економічні потреби утворюють струк­турну підсистему всього комплексу потреб суспільства. Відтак рівень їхнього розвитку та ступінь задоволення залежить від рівня розвитку інших підсистем, у т. ч. культурних, духовних, моральних потреб суспільства.

Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації за такими критеріями:

1 За суб’єктами або носіями потреб:

— особисті (виникають і розвиваються у процесі життє­діяльності індивіда);

— колективні, групові (потреби групи людей, колективу);

— суспільні (потреби функціонування та розвитку суспіль­ства в цілому).

2 За об’єктами або предметом на які вони спрямовані:

— матеріальні (потреби в матеріальних благах);

— нематеріальні (духовні потреби);

— соціальні (у дружбі, спілкуванні, коханні тощо).

3 За нагальністю задоволення:

— першочергові (предмети першої необхідності);

— другорядні (предмети розкоші).

4 За можливостями задоволення:

— насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість пов­ного задоволення);

— ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені пов­ністю, не мають меж насичення).

Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінли­вий характер. Безперервний економічний і духовний прогрес суспільства неминуче зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб.

Всезагальний економічний закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючи­ми можливостями їхнього задоволення. Відповідно до цьо­го закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб.

Особли­вості вияву економічного закону зростання потреб за сучасних умов пов'язані з гуманізацією соціально-економічного розвитку як визначальною ознакою формування постіндустріального суспільства.

Постійний процес удосконалення людської особистості, людська фантазія, конкуренція виробників і сучасні комуні­кації стимулюють безперервний розвиток та урізноманітнення потреб. Однак прагнення задовольнити зростаючі потреби кож­ного моменту наштовхується на відносну обмеженість ресурсів. Вирішення суперечності між невгамовністю та безмежні­стю потреб і обмеженістю ресурсів породжує проблему ви­бору, визначає мету економічної діяльності.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
3. V. Економічні цикли.
4. V. Економічні цикли.
5. V. Класифікація і внесення поправок
6. V. Класифікація рахунків
7. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
8. Аграрні відносини, їх специфіка та місце в економічній системі
9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
10. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
11. Адміністративні, економічні, соціально-психологічні
12. Акціонерна власність в економічній системі

Переглядів: 504