• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні інтереси, їх класифікація та взаємодія

Усві­домлення потреб і прагнення задовольнити їх зумовлюють мо­тивацію поведінки людини, спонукаючи її до певної цільової дії. У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інте­ресів.

Інтерес (від лат. — мати важливе значення) — форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення.

Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

За своєю сутністю економічні інтереси є об'єктивними. Вони відображають місце і роль суб'єктів господарювання у системі суспільного поділу праці та економічних відносин. Водночас економічні інтереси є суб'єктивними і завжди мають своїх носіїв.

Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, домогосподарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (това­ри, послуги, інформація тощо).

Плюралізм економічних потреб породжує багатоманітність економічних інтересів, які утворюють складну та динамічну систему, багатовимірну у фазах відтворення, у просторі та часі, у статиці та динаміці. Економічні інтереси суспільства можуть бути класифіковані за різними критеріями, а саме:

1 За суб'єктами:

— особисті;

— колективні, групові;

— суспільні.

2 За нагальністю, важливістю:

— головні, першочергові;

— другорядні.

3 За часовою ознакою:

— поточні;

— перспективні. За об'єктами:

— майнові;

— фінансові;

— інтелектуальні тощо.

4 За ступенем усвідомлення:

— дійсні;

— уявні.

5 За можливостями реалізації:

— реальні;

— утопічні.

6 За територіальною ознакою виокремлюють такі економіч­ні інтереси:

— муніципальні;

— регіональні;

— національні;

— об'єднання держав;

— загальнолюдські (глобальні).

Система взаємопов'язаних і взаємодіючих інтересів суспіль­ства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгоджен­ня. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

— субординоване підпорядкування одних економічних інте­ресів іншим;

— координоване узгодження різнобічних інтересів усіх еко­номічних суб'єктів.

За умов економічної свободи та конкуренції суб'єктів госпо­дарювання створюються передумови для формування цілісної, органічної системи взаємопов'язаних і взаємообумовлених еко­номічних інтересів. їх суперечлива взаємодія заснована на прин­ципах зворотного зв'язку та самоорганізації, має творчий харак­тер і сприяє прогресивному розвитку суспільства.

Процес еволюції сучасних розвинених країн на основі соці­ально орієнтованої та регульованої ринкової економіки створює передумови для координації та гармонійного розвитку системи економічних інтересів громадянського суспільства.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ:отже,система економічних потреб є складною і постійно розви­вається. Структура потреб, їхній обсяг, способи та рівень задо­волення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються, вдосконалюються у процесі історичного розвитку люд­ської цивілізації. Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінли­вий характер. Безперервний економічний і духовний прогрес суспільства неминуче зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Прагнення задовольнити зростаючі потреби є спонукальним мотивом удосконалення економічної діяль­ності, нарощування виробництва економічних благ та поліп­шення їхніх якісних характеристик. Однак зростання та розви­ток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляєть­ся авангардна роль потреб, що знайшла відображення в еконо­мічному законі зростання потреб, який відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючи­ми можливостями їхнього задоволення.Усві­домлення потреб і прагнення задовольнити їх зумов­люють мо­тивацію поведінки людини, спонукаючи її до певної цільової дії. У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інте­ресів. Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1 Виконати завдання самостійної роботи № 2.

ВИКЛАДАЧ – Лісова М. А.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Економічні цикли.
3. V. Економічні цикли.
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. V. Класифікація рахунків
6. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
7. Аграрні відносини, їх специфіка та місце в економічній системі
8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
9. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
10. Адміністративні, економічні, соціально-психологічні
11. Активно взаємодіяти з навколишнім світом
12. Акціонерна власність в економічній системі

Переглядів: 2437