Аналіз змісту та форм прояву капіталу дозволяє розкрити не тільки функції того чи іншого капіталу, а й є необхідним для розуміння змісту категорії «витрати виробництва».
Витрати виробництва — вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції.
У зв'язку з цим дійсні витрати поділяються на зовнішні та внутрішні.
Зовнішні (явні, або експліцитні) витрати — витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власниками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива, обладнання, трудових і транспортних послуг тощо).
Внутрішні (неявні, або імпліцитні) витрати — витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Сучасна економічна наука зараховує до внутрішніх витрат нормальний прибуток — мінімальну плату, необхідну для продовження діяльності підприємця в певній сфері бізнесу.
Залежно від строку, впродовж якого можлива зміна економічних ресурсів, залучених фірмою до виробництва певного виду продукції, розрізняють:
— витрати фірми в довгостроковому періоді (часовому інтервалі, достатньому для зміни всіх зайнятих ресурсів);
— витрати фірми в короткостроковому періоді (часовому інтервалі, протягом якого хоча б один вид ресурсів залишається незмінним).
Витрати фірми в короткостроковому періоді поділяються на постійні, змінні, сукупні, середні та граничні.
Постійні (умовно постійні) витрати мають місце незалежно від зміни обсягів виробництва (затрати на утримання будівель, адміністративного персоналу, орендна плата тощо).
Змінні витрати безпосередньо пов'язані зі зміною обсягів виробництва (затрати на сировину, електроенергію, оплату праці (відрядну) робітників тощо).
Сукупні (загальні) витрати— сукупні витрати фірми на придбання та використання всіх факторів виробництва; сума постійних і змінних витрат.
Середні витрати — середня величина витрат на виробництво одиниці продукції.
Граничні витрати— приріст витрат на виробництво ще однієї (додаткової) одиниці продукції.