• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Контрольні питання

ПЛАН

Тема 3: Облік інших операцій з товарами і тарою у роздрібній торгівлі. Облік торгової націнки

Контрольні запитання

1. В чому полягають особливості документального забезпечення готівкового продажу товарів?

2. Документальне оформлення готівкового продажу і здавання готівки у вечірню касу банку, інкасатору, через відділення зв'язку.

3. Облік продажу товарів у роздріб та через фірмовий магазин.

4. Процедура документального оформлення продажу товарів із розстрочкою платежу.

5. Покажіть відображення в обліку продажу товарів в кредит, якщо підприємство-продавець відображає у бухгалтерському обліку дохід у момент передачі цього товару покупцю.

6. Яким документом регламентуються відносини сторін договору комісії?

7. Методика реалізації комісійних товарів.

8. Документування та облік продажу товарів на комісійних засадах.

Рекомендована література: [1, 2, 3, 13, 14-21, 31-45, 49, 55, 56]

Умови здійснення переоцінок товарів у роздрібній мережі на дату складання балансу та протягом звітного періоду. Приведення первинної вартості товарів до чистої вартості їх реалізації. Особливості обліку уцінок та дооцінок товарів, які пов'язані із застосуванням у роздрібній мережі облікових цін – цін продажу. Фінансовий облік операцій з переоцінки товарних запасів. Повернення товарів покупцями на роздрібне торгове підприємство та облік розрахунків з покупцями. Відображення в обліку операцій з повернення товарів з урахуванням застосування підприємствами роздрібної торгівлі методу ціни продажу. Документування торгової націнки під час надходження товарів на роздрібне підприємство. Складання розрахунку реалізованих торгових націнок для визначення собівартості реалізованих товарів. Синтетичний облік торгової націнки. Аналітичний облік торгової націнки із застосуванням книжково-журнальної форми обліку. Порядок відкриття, заповнення та ведення книги форми К-39.

1. Облік переоцінок товарів у роздрібних підприємствах.

2. Облік повернення товарів покупцями.

3. Документальне оформлення, синтетичний та аналітичний облік торгової націнки у роздрібних підприємствах.

Під терміном „переоцінка товарів” мається на увазі зміна їх облікової вартості як у бік збільшення (дооцінка), так і в бік зменшення (уцінка).

Відповідно до чинних нормативних актів, переоцінка запасів здійснюється:

1) на дату складання балансу;

2) протягом звітного періоду.

Підставою для здійснення вказаних операцій повинен бути наказ дирекції кооперативного підприємства (розпорядження голови правління), і здійснюється як правило, на підставі даних інвентаризації.

Під час придбання товари обліковуються за первинною вартістю. Методика оцінки товарів при їх вибутті застосовується для визначення собівартості запасів і не впливає на їх первинну вартість.

У свою чергу, П(С)БО 9 „Запаси” вказує на необхідність відображення у балансі запасів за найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Така вимога викликана необхідністю застосування принципу обачності, згідно з яким активи або дохід не повинні бути завищеними, а зобов’язання або витрати – заниженими.

Чиста вартість реалізації – це сума, яку очікується одержати від реалізації товарів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням ймовірних витрат на їх реалізацію.

Інакше кажучи, чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості товарів за мінусом витрат, які підприємство понесе у процесі підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо під час реалізації. Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею товарів шляхом вирахування з очікуваної ціни реалізації очікуваних витрат на передпродажну підготовку та збут.

На підприємствах роздрібної торгівлі таку вимогу виконати досить складно. Але тут слід враховувати, що переоцінка проводиться не за всіма товарами, а лише за тими з них, на які значно знизилася ціна реалізації. Уцінці також підлягають пошкоджені товари, повністю або частково застарілі або такі, які іншим чином втратили первинно очікувану економічну вигоду від їх використання. За такими товарами повинна бути визначена чиста вартість реалізації, яка буде порівнюватися з обліковою вартістю реалізації.

З цією метою повинен бути розрахований середній відсоток торгової націнки у вартості залишку товарів. Тому під час проведення переоцінки необхідно визначити залишки на рахунках товарів, торгових націнок і ТЗВ до здійснення записів з проведення переоцінки. Визначення торгової націнки необхідно для того, щоб в обліку правильно відобразити результати переоцінки.

Сума уцінки в межах торгової націнки буде відноситися на її зменшення. Решта суми уцінки буде віднесена на витрати іншої операційної діяльності. При цьому, якщо сума уцінки перевищує суму націнки на даний товар, необхідно врахувати, що первинна вартість була б вище, якщо б сума ТЗВ обліковувалася не на окремому рахунку, а включалася у вартість одиниці товарів. Тому необхідно розрахувати суму ТЗВ, що припадає на товар, який оцінюється.

Розрахунок середнього відсотка торгових націнок і ТЗВ було показано раніше.

У бухгалтерському обліку результати переоцінки будуть відображатися так.

1. Віднесено суму уцінки на зменшення торгових націнок :

Дт 285.2 „ Торгова націнка на товари у роздрібній торгівлі”.

Кт 282.2 „ Товари в роздрібній торгівлі”.

2. Списано на витрати суму ТЗВ, що припадає на вартість уцінки:

Дт 946 „ Втрати від знецінення запасів”.

Кт 289.2 „ТЗВ в роздрібних торгових підприємств”.

3. Списано на витрати решту суми уцінки:

Дт 946 „Втрати від знецінення запасів”.

Кт 282.2 „Товари в роздрібній торгівлі ”.

Під час відображення в обліку цих операцій слід показувати коригування сум ПДВ.

Має певні особливості також порядок відображення в бухгалтерському обліку уцінки запасів, пов’язаний із зниженням якості запасів з вини матеріально відповідальних осіб. Здійснення уцінки із зазначених причин передбачено П(С)БО-9, а розрахунок суми збитків від псування, нестачі запасів регламентується Порядком №116.

До прийняття рішення про конкретних винних осіб сума уцінки запасів відображається на позабалансовому рахунку 07 „Списані активи”, субрахунок 2 „Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”.

Після остаточного визначення винних осіб сума, яку належить відшкодувати, враховується у складі дебіторської заборгованості підприємства та включається в доходи звітного періоду.

Механізм розрахунку суми до відшкодування винною особою наведений в Порядку №116. Необхідно зазначити, що формула розрахунку до відшкодування є досить застарілою, не повністю відповідає вимогам сьогодення і потребує вдосконалення. Водночас нагадаємо, що Порядок №116 – офіційно чинний і дотримання його є обов’язковим.

Згідно з Порядком №116, розмір суми до відшкодування визначається таким чином:

де Рз – розмір суми до відшкодування (у гривнях);

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення ( псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А – амортизаційні відрахування (у гривнях). На думку автора, під час визначення суми до відшкодування у випадку псування запасів (крім незавершеного виробництва) під (Бв – А) доцільно врахувати суму уцінки (без врахування торгової націнки у випадку, якщо уцінюються товари, облік яких ведеться в цінах продажу);

Іінф – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі визначених Міністерством статистики щомісяця індексів інфляції;

Азб – розмір акцизного збору.

Порядок №116 встановлює спеціальні норми відшкодування збитків від псування для таких цінностей.

Для визначення сум різниць від дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з наказом керівника роздрібного торгового підприємства створюється спеціальна комісія, яка проводить інвентаризацію таких товарів і тари.

Інвентаризаційна комісія проводить весь комплекс робіт з інвентаризації, переоцінки та оформлення результатів.

За результатами дооцінки складаються інвентаризаційні та зведені описи – акти дооцінок товарів.

Якщо дооцінка здійснюється протягом звітного періоду, сума дооцінки збільшує суму торгової націнки.

У випадку здійснення дооцінки на дату складання балансу (дооцінені запаси у минулих періодах підлягали уцінці) сума дооцінки зменшує витрати звітного періоду (дооцінка здійснюється в межах попередньої уцінки на дату складання балансу).

Дооцінка товарних запасів в роздрібних торгових підприємствах в обліку буде відображатися так наступним чином.

1. Відображено дооцінку на суму раніше зробленої уцінки (методом „сторно”):

Дт 946 “Втрати від знецінення запасів”

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

2. Зроблено дооцінку товарів за рахунок збільшення торгової націнки:

Дт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Кт 285.2 “Націнка на товари в роздрібній торгівлі”

Повернення товарів на підприємства роздрібної торгівлі здійснюється з різних причин (неналежна якість товару, інше).

У цьому разі продавець зобов’язаний задовольнити претензії покупця. Покупець має право повернути товар протягом гарантійного терміну. Якщо такий термін не встановлено, то покупець неякісного товару може повернути його протягом 6 місяців з дня передачі товару покупцю.

Крім того, продавець зобов’язаний прийняти від покупця товар належної якості, якщо товар не підійшов йому за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром. Таке повернення можна здійснювати протягом 14 днів за умови, що товар не використовувався.

Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення розрахункового документа, а за товарами, на які встановлено гарантійні терміни – технічного паспорта або іншого документа, що його заміняє, із зазначенням дати продажу.

Разом з розрахунковим документом, техпаспортом подається заява про повернення коштів. На підставі цього складається акт про повернення товару (повернення коштів), у якому повинні бути вказані:

- дані покупця або юридичні реквізити підприємства, що повертає товар;

- відомості про повернутий товар;

- сума, яку треба повернути покупцю.

Акт підписує уповноважена особа суб’єкта господарювання. Після цього покупцю повертаються кошти.

Облік бракованих товарів і облік покупців підприємство веде самостійно в Книзі обліку бракованих товарів і обліку покупців, які отримали гарантійну заміну бракованого товару або послуги з ремонту.

Згадана книга є документом з терміном зберігання 3 роки. Вона повинна бути прошнурована, пронумерована, скріплена печаткою, і підписом керівника підприємства.

При застосуванні роздрібним підприємством РРО, суб’єкти господарювання повинні видати покупцю розрахунковий документ, що підтверджує повернення коштів, яким є фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек). Якщо під час застосування РРО вони не забезпечують відповідного алгоритму роботи, допускається реєстрація коштів за допомогою операції „службова видача”.

Якщо розрахунки проводяться без РРО, але з обов’язковим веденням книг обліку розрахункових операцій, то покупцю видають розрахункову квитанцію, в якій зазначають суму повернення зі знаком „-”.

У разі, якщо сума коштів видана при поверненні товару, перевищує 5 н.м.д.г., також оформляють акт про повернення коштів, який потім передається в бухгалтерію і зберігається протягом 3 років.

У бухгалтерському обліку будуть зроблені такі записи.

1. Повернуто товар покупцем.

Дт 704 “Вирахування з доходу”

Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”

2. Зменшено суму податкового зобов’язання з ПДВ, методом сторно.

Дт 704“Вирахування з доходу”

КТ 641 “Розрахунки за податками”

3. Зменшено суму списання торгової націнки, що припадає на реалізований товар, методом сторно,

Дт 285.2 “Торгова націнка на товари у роздрібній торгівлі”

Кт 282.2 “Товари у роздрібній торгівлі”

4. Відновлено собівартість поверненого товару, методом сторно.

Дт 902.2 “Собівартість реалізованих товарів у роздрібній торгівлі”

Кт 282.2 “Товари роздрібній торгівлі”

5. Відновлено суму ТЗВ, методом сторно.

Дт 902.2 “Собівартість реалізованих товарів підприємств роздрібної торгівлі”

Кт 289.2 “Транспортно – заготівельні витрати роздрібних торгових підпри

ємств”

6. Повернено гроші покупцю.

Дт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”

Кт 301 “Каса в національній валюті”

7. Суму, повернену покупцю, відображено в складі фінансового результату.

Дт 791.1 “Результат операційної діяльності гуртової торгівлі”

Кт 704 “Вирахування з доходу”

Основним джерелом формування доходу від реалізації товарів роздрібними торговими підприємствами є торгова націнка.

Торгова націнка – це частина вартості товарів, яка призначена для відшкодування торговому підприємству витрат з реалізації та утворення певного рівня рентабельності.

У склад торгової націнки також відносять суму ПДВ, що відноситься до купівельної вартості товару.

Документування торгової націнки здійснюється у момент надходження товарів, під час їх реалізації із наданням знижки покупцям, під час списання (уцінки) товарів.

Реалізована торгова націнка протягом місяця не відображається і тому виникає необхідність у її визначенні за результатами звітного місяця. Методика розрахунку реалізованої торгової націнки передбачена П(С)БО-9 у зв’язку із застосуванням роздрібними підприємствами методу визначення собівартості – ціни продажу.

Оцінка за цінами продажу базується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торгової націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. З метою визначення суми реалізованої торгової націнки на підприємстві складають розрахунок:

1)

де 285.2с – початкове сальдо торгових націнок на рах. 285.2;

285.2(Кт) – оборот з надходження (за Кт рах. 285.2) за місяць;

285.2 (Дт) – вибуття націнок у зв’язку із товарними втратами, уцінкою, псуванням ( окрім торгових знижок) та безоплатною передачею;

282.2с – початкове сальдо товарів за обліковими цінами;

282.2 (Дт) – оборот з надходження товарів за місяць (за Дт);

282.2 (Кт) – оборот з вибуття товарів у зв’язку з псуванням, уцінкою, втратами, нестачами, безоплатною передачею (інше вибуття).

2) сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів = (сума вибуття товарів за місяць (реалізації) з урахуванням іншого вибуття × середній % ТН) : 100.

Під час передавання торгової націнки роздрібними підприємствами іншим галузям, які знаходяться на спільному балансі, середній % торгової націнки перераховують у торгову знижку. За цим розміром торгової знижки та з урахуванням обсягів внутрішнього переміщення товарів за продажними цінами визначають суму торгової націнки, яка підлягає передачі іншим галузям.

Фінансовий облік торгових націнок ведуть на контрактивному рахунку 285.2 „Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”:

За Кт цього рахунка відображається сума нарахованих торгових націнок за звітний період під час надходження товарів:

Дт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Кт „285.2 ”Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”

Надання торгових знижок покупцям буде відображатися:

Дт 285.2 ”Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Зменшення торгових націнок за операціями з іншого вибуття товарів буде відображатися подібним записом. Сума реалізованої торгової націнки за звітний місяць, яка визначена за складеним розрахунком буде встановлювати собівартість реалізованих товарів проведенням (методом сторно):

Дт 902.2 „Собівартість реалізованих товарів підприємств роздрібної торгівлі”.

Кт 285.2 ”Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”

Цей запис виправданий тим, що підприємства роздрібної торгівлі протягом місяця списують на рах. 902.2 вартість товарів за цінами продажу. Тому у кінці місяця виникає необхідність визначення на рах. 902.2 собівартості проданих за місяць товарів.

Із застосуванням кооперативними підприємствами книжково – журнальної форми обліку аналітичний облік за рах. 285.2 ведуть у книзі форми № К-39. Підставою для записів у книзі є меморіальні ордери та додані до них документи, розрахунки. З цією метою у К-39 за Дт рах. 285.2 відкривають такі статті:

- „Націнка на товари, пов’язані з наданням торгової знижки”;

- „Націнка у зв’язку з іншим вибуттям товарів”;

За Кт рах. 285.2:

- „Націнка на товари, які надійшли від постачальника”;

- „Націнка на товари, які надійшли від власних підприємств”;

- „ПДВ з товарів”;

- „ПДВ з націнки”;

- „Реалізована торгова націнка”.

У кінці місяця визначають обороти за Дт і Кт рах. 285.2 та сальдо на кінець місяця, яке за своєю суттю означає суму торгових націнок на залишок нереалізованих товарів. У балансі за рядком 140 „Товари” сума залишку товарів станом на певну звітну дату відображається без суми торгових націнок.

1. У зв’язку з якими подіями роздрібне торгове підприємство буде проводити переоцінку товарів?

2. Особливості уцінки товарів у роздрібній торгівлі.

3. Економічний зміст та порядок здійснення дооцінки товарів.

4. Документальне оформлення операцій повернення товарів

5. Особливості повернення товарів із застосуванням РРО.

6. Облік операцій з повернення товарів на . роздрібне торгове підприємство.

7. Дайте визначення торгової націнки у роздрібній торгівлі.

8. Алгоритм визначення реалізованої торгової націнки.

9. Особливості аналітичного обліку торгової націнки у роздрібній торгівлі.

Рекомендована література: [1, 2, 3, 13, 14, 23, 24, 31, 32, 37, 38, 46, 47, 48, 55]

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. V. Питання для самоконтолю
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
8. Бесіда за запитаннями.
9. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
10. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
11. Висновок з 1 питання
12. Відповідаючи на питання, будьте впевнені в своїй перемозі і все у вас вийде.

Переглядів: 783