• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”.

ПЛАН

1. Особливості проведення і документальне оформлення інвентаризації товарів і тари.

2. Порядок виведення результатів інвентаризації та їх облік.

З метою приведення у відповідність фактичної наявності товарів і тари з обліковими даними, а також для забезпечення збереження кооперативної власності підприємства роздрібної торгівлі зобов'язані проводити інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Для підприємств роздрібної торгівлі встановлені наступні терміни проведення інвентаризації:

1) в магазинах, крім книжкових та в інших торгових роздрібних підприємствах — не менше, ніж 2 рази на рік;

2) в книжкових магазинах - не менше одного разу на рік;

3) на розподільчих складах споживчих товариств - не менше двох разів на рік.

Для проведення інвентаризації згідно з наказом керівника створюється робоча інвентаризаційна комісія. До складу цієї комісії включаються особи, які компетентні в торгових операціях та обізнані з їх первинним документуванням. Головою комісії призначають представника дирекції або правління кооперативного підприємства.

Робоча інвентаризаційна комісія приступає до виконання своїх функцій у кінці робочого дня без припинення роботи роздрібного торгового підприємства.

Перед початком інвентаризації комісія повинна опломбувати всі підсобні приміщення та визначити суму готівки, яка знаходиться магазині перед початком інвентаризації.

Матеріально-відповідальна особа повинна скласти останній товарно-грошовий звіт із включенням усіх первинних документів і визначенням залишків товарів і тари на початок проведення інвентаризації.

Товарно-грошовий звіт візується головою інвентаризаційної комісії; в свою чергу матеріально-відповідальна особа дає підписку про те, що всі первинні документи включені до звіту та не оприбуткованих і не списаних товарів немає. Після цього комісія розпочинає перевірку фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей на роздрібному підприємстві.

Інвентаризація товарів і тари в магазині проводиться за місцями їх зберігання. Всі товари в тарі повинні бути розпаковані за виключенням тих, звільнення яких від тари приведе до їх псування.

Під час проведення інвентаризації складається інвентаризаційний опис в трьох примірниках. Один із примірників опису заповнюється матеріально-відповідальною особою, два інших під копіювальний папір — членом комісії.

Запис фактичного стану товарів проводять у міру їх перевірки. Після закінчення записів на сторінці інвентаризаційного опису, підраховуються суми за кожною позицією, а також кількість порядкових номерів записів, кількість натуральних одиниць.

Ці записи повинні бути звірені між примірниками матеріально-відповідальної особи та одного з членів комісії. Після опису всіх товарів складають окремі описи на порожню та заповнену тару. На останній сторінці опису визначають підсумки за цією сторінкою, а також в цілому за описом.

Під час передавання товарно-матеріальних цінностей від однієї матеріально-відповідальної особи іншій описи складають в п'яти примірниках.

Після завершення інвентаризації робоча інвентаризаційна комісія передає описи в бухгалтерію для перевірки. Слід зауважити, що до закінчення перевірки описів торговельне підприємство діяльності не здійснює.

У випадку, якщо під час перевірки описів виявлені помилки, призначається контрольна перевірка якості інвентаризації, яку проводить постійно діюча інвентаризаційна комісія за участю членів робочої інвентаризаційної комісії і матеріально-відповідальної особи обов'язково до відкриття магазину. При цьому звіряють з описом найбільш цінні матеріальні цінності та ті, що користуються підвищеним попитом.

За результатами контрольної перевірки складається акт. Якщо під час проведення контрольної перевірки будуть виявлені розбіжності між фактичною наявністю і записами товарно-матеріальних цінностей в інвентаризаційному описі, керівник підприємства призначає інший склад інвентаризаційної комісії. Ця комісія проводить на роздрібному торговому підприємстві повторну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей.

Матеріали робочої інвентаризаційної комісії детально вивчаються товарознавцями та економічними службами кооперативного підприємства

Після цього інвентаризаційні матеріали передаються постійнодіючій інвентаризаційній комісії. Постійнодіюча інвентаризаційна комісія за матеріалами перевірених описів і результатами контрольних перевірок складає протокол проведеної інвентаризації. У протоколі повинні бути вказані заходи та пропозиції щодо відшкодування нестач, якщо такі виявлені, оприбуткування надлишків та адміністративні заходи до матеріально-відповідальної особи.

Результати інвентаризації на роздрібних торгових підприємствах повинні бути визначені не пізніше наступного дня після завершення інвентаризації в магазині.

Виведення результатів інвентаризації в бухгалтерії оформляють порівняльною відомістю результатів інвентаризації на роздрібних торгових підприємствах. Форма цього документа суттєво відрізняється від аналогічного у гуртовій торгівлі, що пов'язано з такими обставинами як відсутність кількісно-сумового обліку товарів.

Окремими позиціями в порівняльній відомості записують дані про грошові кошти, товари, тару та інше майно, яке підлягає інвентаризації із товарно-матеріальними цінностями.

У порівняльній відомості окремими колонками записують дані про суми природних втрат та суми остаточних нестач і надлишків.

У роздрібній торгівельній мережі використовуються затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 року №88 норми природних втрат продовольчих товарів. Ці норми встановлені на стандартні вагові товари у відсотках до товарообороту з метою відшкодування втрат, які мають місце під час зберігання товарів внаслідок розпилювання, вивітрювання та інших фізико-хімічних властивостей товарів. В ці норми включені маса полімерної плівки, фольги, пергаменту, які видаляють під час продажу сирів, а також шпагат, металеві затискачі, які слід знімати під час продажу ковбасного копченого сиру.

Норми природних втрат продовольчих товарів диференційовані за двома групами магазинів.

Норми, які встановлені для першої групи магазинів, застосовуються в магазинах самообслуговування. В інших магазинах і палатках застосовуються норми, встановлені для другої групи магазинів.

Перелік магазинів, які застосовують норми за кожною групою, затверджується щорічно наказом керівника торговельної організації. З цим наказом повинні бути ознайомлені матеріально-відповідальні особи не пізніше, ніж за 15 днів до початку нового фінансово-господарського року.

Затверджені норми є граничними і застосовуються в тих випадках, якщо під час перевірки фактичної наявності товарів встановлена нестача. Природні втрати товарів списуються за фактичними розмірами, але не вище, ніж встановлені норми.

Списання природних втрат здійснюють на підставі спеціального розрахунку.

Для дрібногуртового продажу товарів магазинами застосовуються норми природних втрат, які визначені для дрібногуртових баз.

Розмір природних втрат в цілому по роздрібному торговому підприємстві за міжінвентаризаційний період визначається на підставі розрахунку, який складають у бухгалтерії за участю матеріально-відповідальної особи. Вказаний розрахунок повинен бути затверджений керівником роздрібного підприємства.

Розрахунок має таку форму.

Розрахунок природних втрат товарів

з 1 квітня 2002 року по 1 жовтня 2002 року.

Сума, грн.

1. Природні втрати на залишок товарів за описом

на дату попередньої інвентаризації. 80,00

2. Нараховано природних втрат на товари, що на-

дійшли. 120,00

3. Разом нараховано (1+2) 200,00

4. Виключається:

─ нараховані природні втрати за документами на

товари, що вибули. 40, 00

─ нараховані природні втрати на залишок товарів за

описом станом на 1 жовтня 2002 року. 25,00

5. Разом виключається. 65,00

6. Сума природних втрат, яку слід списати на

реалізовані товари (3-5). 135,00

За умови наявності в торговому підприємстві операцій, які пов’язані з дрібногуртовим продажем, складають окремі розрахунки природних втрат.

На вагові товари, які реалізуються через автомагазини, виїзну торгівлю норми зменшуються на 50 відсотків.

Слід зазначити, що споживспілки мають право дозволяти підвідомчим підприємствам застосовувати в роздрібній мережі (другої групи магазинів) із стійкою структурою товарообороту замість потоварних норм загальні норми втрат товарів у відсотках до обороту кожного магазину.

Так, торгове підприємство затверджує на кожен рік загальну норму природних втрат для кожного магазину, іншого дрібнороздрібного підприємства у відсотках до товарообороту. Загальна норма встановлюється за даними потоварних норм стосовно асортименту кожного роздрібного торгового підприємства. Загальна норма природних втрат товарів за всіма магазинами не повинна перевищувати потоварних норм.

Затверджені кооперативною організацією та доведені до матеріально-відповідальних осіб загальні норми природних втрат є обов'язковими. В торгових підприємствах, для яких затверджені загальні норми природних втрат, заборонено застосовувати потоварні норми. Загальні норми повинні щорічно переглядатися.

Порівняльна відомість підписується бухгалтером, що її склав, головним бухгалтером та головою інвентаризаційної комісії.

Результати інвентаризації тари визначаються в окремій порівняльній відомості кількісно-сумового обліку. У цій відомості записуються окремими позиціями різні найменування тари; результати виводяться окремо за найменуваннями.

За наслідками складання порівняльної відомості у бухгалтерії записують бухгалтерські проведення.

1. Списана торгова націнка на товар, якого не вистачає методом “сторно”.

Дт 285.2 “Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”.

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

2. Списано суму природних втратна підставі розрахунку:

Дт 947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат”.

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

3. Списано транспортно-заготівельні витрати, що припадають на суму нестачі в межах норм природних втрат:

Дт 947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат”.

Кт 289.2 “Транспортно-заготівельні витрати на роздрібних підприємствах”.

4. Відображено нестачу понад норми природних втрат у складі витрат звітного періоду:

Дт 947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат”.

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

5. Списано транспортно-заготівельні витрати, які припадають на суму нестачі товарів понад норми природних втрат:

Дт 947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат”.

Кт 289.2 “Транспортно-заготівельні витрати на роздрібних підприємствах”.

6. Списано на витрати суму ПДВ з товару, якого не вистачає (після коригування податкового кредиту):

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

7. Віднесено на позабалансовий рахунок собівартість товару, якого не вистачає, на суму, що перевищує норми природних втрат:

Дт 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

8. Віднесено суму нестачі на винну особу у розмірі збитку, завданого підприємству:

Дт 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”.

Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

9. Списано суму нестачі з позабалансового рахунку:

К 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

10. Віднесено на винну особу ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Дт 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”.

Кт 641 “Розрахунки за податками”.

11. Віднесено на винну особу різницю, що підлягає перерахуванню до бюджету (визначена відповідно до Порядку № 116):

Дт 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”.

Кт 642 “Розрахунки за обов'язковими платежами”.

12. Списано на фінансові результати витрати звітного періоду:

Дт 791.2 “Результат операційної діяльності роздрібної торгівлі”.

Кт 947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат”.

13. Списано у кінці звітного періоду доход на фінансові результати підприємства:

Дт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

Кт 791.2 “Результати операційної діяльності роздрібної торгівлі”.

Результати порівняльної відомості записують окремим рядком в журнал К-3 за аналітичним рахунком тієї матеріально-відповідальної особи, у якої проводилася інвентаризація.

Читайте також:

1. Види втрат у підприємницькій діяльності.Безпосередньо з категорією ризику пов’язані такі поняття як витрати, втрати й збитки.
2. Вихрові струми. Втрати в сталі
3. Втрати в магнітопроводах
4. Втрати в трансформаторах
5. Втрати економіки від надмірного безробіття
6. Втрати енергії вздовж круглого трубопроводу. Формула Пуазейля і коефіцієнт Дарсі.
7. Втрати напору при русі рідини
8. Втрати напору при русі рідини
9. Втрати напору у трубах при турбулентному режимі руху рідини.
10. Втрати потужності та енергії в лініях
11. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування та зберігання
12. Втрати свiтла в зорових трубах

Переглядів: 1834