• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика методичних прийомів фактичного контролю

До прийомів фактичного контролю відносять: інвентаризацію, контрольний обмір виконаних робіт, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, дослідження об’єкту, контрольні перевірки, лабораторний аналіз.

Інвентаризація – прийом співставлення фактичної наявності майна, розрахунків з даними бухгалтерського обліку на певну дату. При проведенні інвентаризації керуються “Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків.”

Методика проведення інвентаризації складається з таких етапів:

I. Організаційний етап, який включає: вибір об’єктів інвентаризації; наказ про проведення інвентаризації; створення інвентаризаційної комісії (до її складу входять ревізор, матеріально-відповідальна особа, спеціалісти з обліку даного об’єкту); інструктаж членів інвентаризаційної комісії.

II. На підготовчому етапі здійснюють огляд місця зберігання; отримання і перевірку звіту матеріально-відповідальної особи та звіту про рух цінностей; отримання від матеріально-відповідальної особи розписки; перевірка вагового господарства; підготовка цінностей до визначення їх фактичної наявності.

III. Технологічний етап включає: перевірку наявності і стану об’єктів інвентаризації; оцінку стану об’єктів інвентаризації; документування.

IV. На результативному етапі складають порівняльні відомості;

проводять розрахунки по зарахуванню пересортиці; проводять розрахунки по списанню природних втрат; визначають кінцевий результат інвентаризації; приймають рішення за результатами інвентаризації; відображають результати інвентаризації в обліку; здійснюють контроль за виконанням рішень прийнятих за результатами інвентаризації.

Контрольний обмір виконаних робіт – різновид інвентаризації – застосовують для перевірки обсягу і вартості виконаних робіт. Прикладом контрольного обміру може бути перевірка обсягу і вартості виконаних будівельно-монтажних робіт. Для проведення такого обміру створюється комісія, до складу якої входить спеціаліст із будівництва. Комісія проводить обмір об’єкту, визначає обсяг фактично виконаних робіт. Результати обміру оформляють актом. Якщо контрольний обмір проводиться з метою перевірки правильності витрачання матеріалів, то на основі акту складають порівняльну відомість, в якій наводять дані про назву матеріалів, витрачено на фактичні обсяги виконаних робіт за встановленими нормами, фактичні витрати матеріалів за даними бухгалтерського обліку і результати обміру.

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво проводять з метою перевірки фактичних витрат сировини і матеріалів на виробництво продукції, а також встановлення реальності і правильності розробки і застосування норм витрат сировини і матеріалів. Цей спосіб дає можливість виявити порушення технології виробництва; встановити факти необґрунтованого списання сировини і матеріалів на випуск продукції, а також застосування застарілих норм. При контрольному запуску сировини і матеріалів у виробництво в присутності контролера і запрошеного спеціаліста перевіряється весь технологічний процес, починаючи від зважування сировини і матеріалів, їх обробки і закінчуючи зважуванням готової продукції, виробленої з цієї кількості сировини.

Дослідження об’єкту – включає питання пов’язані з вивченням організаційно-виробничої діяльності і перевіркою забезпечення збереження майна підприємства. Дослідження об’єкту доцільно проводити на початку проведення контролю.

В процесі дослідження об’єкту можна одержати інформацію про недоліки в організаційно-виробничій діяльності; про наявні запаси матеріалів, сировини, готової продукції, умови їх зберігання; дієвість пропускної системи підприємства при вивезенні і ввезенні матеріалів і готової продукції. Якщо необхідно, при дослідженні проводять анкетування, хронометраж, фотографію, спостереження за поведінкою матеріально-відповідальних осіб на робочих місцях та ін.

Контрольні перевірки застосовуються для вивчення повноти оприбуткування вантажів, достовірності здійснення операції з видачі товарно-матеріальних цінностей зі складу.

Лабораторні аналізи найчастіше застосовують для перевірки відповідності якості сировини, готової продукції діючим стандартам. Лабораторні аналізи проводять як для харчових так і нехарчових виробів. Для аналізу беруть пробу виробу. Взяті проби пломбуються і з письмовим супроводом направляються у відповідну лабораторію. На основі проведеного аналізу лабораторія дає висновок, який потім використовується контролером.

Отримання письмових пояснень, як особливий методичний прийом фактичного контролю практикується досить часто. Контролер може отримувати усні чи письмові пояснення від різних посадових осіб з питань, що виникають у ході досліджень.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
6. IV. Питання самоконтролю.
7. V. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
8. V. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
9. VI. Перелік питань для підсумкового контролю знань, умінь та навичок
10. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
11. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
12. Автокореляційна характеристика системи

Переглядів: 1191