Державна контрольно-ревізійна служба, її функції у фінансово-господарському контролі

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України, безпосередньо йому підпорядковується, її діяльність регламентується Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” № 2939-ХІІ від 26.01.1993 року( із змінами і доповненнями).

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірок державних закупівель та інспектування.

Державний фінансовий аудит е різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не проводиться.

Органи державної контрольно-ревізійної служби мають право перевіряти підприємства, установи, організації всіх форм власності за дорученням прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, інших органів, передбачених чинним законодавством.

Державна контрольно-ревізійна служба не належить до контролюючих органів, які мають право перевіряти дотримання законодавства щодо нарахування і сплати податків, навіть за доручення правоохоронних органів (Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 20.12.2000 року).

При проведенні перевірок органи Державної контрольно-ревізійної служби керуються Порядком проведення інспектування органами ДКРС.від 20. 04. 2006 року №550.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби повинні проводити ревізію на підприємстві, установі, організації не частіше одного разу на рік, при цьому між черговими перевірками повинно пройти не менше трьох місяців. За 10 днів до початку проведення планової ревізії необхідно письмово повідомити про це керівництво організації, установи, що перевіряються.

Термін тривалості ревізії залежить від багатьох причин (обсягу документообігу, коли проводилася попередня ревізія), але не може перевищувати 30 днів. В окремих випадках, в разі особливої складності, цей термін за доповідною запискою керівника ревізійної групи може бути продовжено за дозволом судового органу, який назначив ревізію, щонайбільше на 15 робочих днів.

При виявленні істотних порушень фінансової дисципліни, розкрадань грошових коштів і матеріальних цінностей, інших зловживаннях матеріали ревізії передають слідчим органам і одночасно ставиться питання про звільнення винних осіб із займаних посад.

Державна контрольно-ревізійна служба має право стягувати в доход держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, фондами, підприємствами, установами, організаціями за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства. Крім цього, вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані та занижені валютні та інші платежі. Ставити питання перед відповідними органами про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами і організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. При вилученні документів у зв’язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями працівник Державної контрольно-ревізійної служби повинен негайно повідомити про це правоохоронні органи.

Якщо виявлено шкоду, заподіяну працівниками перевірених підприємств, то ставиться питання про повне або часткове відшкодування заподіяної шкоди. Обсяги збитків, що заподіяні розкраданням, нестачами, знищенням матеріальних цінностей визначаються згідно із Порядком №116, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 22.01.1996 року.

У разі, якщо в ході ревізії виявлено приховані і занижені платежі до бюджету, матеріали подають до відповідної податкової адміністрації. Надалі ревізор повинен відслідкувати процес повного і своєчасного відшкодування завданих державі збитків.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань і мають право накладати адміністративні стягнення на винних осіб.

Адміністративні штрафи передбачені за такі правопорушення:

· приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат та збитків;

· відсутність бухгалтерського обліку та ведення його з порушенням встановленого порядку;

· внесення невиправданих даних в бухгалтерський облік чи статистичну звітність;

· перешкоджання працівникам Державної контрольно-ревізійної служби в проведенні ревізій чи перевірок;

· не проведення заходів щодо відшкодування винними особами збитків від нестач, розтрат;

· несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РЕФЕРАТИВНІ ВИСТУПИ	\|	Державна податкова служба як орган державного контролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.