ПОНЯТТЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

Відповідно до статті 505 Цивільного кодексу України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого чи іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Відповідно до статті 36 Господарського кодексу України відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб’єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб’єктом господарювання відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 34 Конституції України, реалізація прав на здійснення інформаційних процесів може бути обмежена законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя.

Комерційна таємниця характеризується такою сукупністю ознак: інформація є секретною, є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить; у зв’язку з тим, що є секретною, вона має комерційну цінність.

Комерційна цінність такої інформації може полягати у її здатності підвищити ефективність виробництва чи будь-якої іншої суспільно-корисної діяльності, зумовити будь-який інший позитивний ефект; ця інформація з огляду на її зміст має певну реальну чи потенційну вартість, що робить її товаром; особою, яка законно контролює цю інформацію, вживаються адекватні обставинам, що склалися, заходи щодо забезпечення її секретності. Тобто володілець має вживати відповідних превентивних заходів для збереження секретності зазначеної інформації. Це є необхідною умовою правової охорони, адже у разі можливості розкриття суті нерозкритої інформації вона втрачає здатність до охорони. Ними можуть бути заходи технічного (наприклад, технічний захист інформації в комп’ютерних мережах), організаційного (наприклад, запровадження чітко регламентованого порядку роботи працівників із документами, що містять комерційну таємницю) чи іншого характеру, які мають відповідати обставинам, що склалися.

Отже, комерційна таємниця – це інформація, яка є корисною і не є загальновідомою суспільству. Вона має дійсну або комерційну цінність, з якої можна мати прибуток і щодо якої володілець вживає заходів щодо її захисту в усіх сферах життя і діяльності.

Комерційною таємницею не може бути інформація, яка є державною таємницею. Державна таємниця є інформацією, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України та яка визнана у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю» і підлягає охороні державою

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РЕФЕРАТИВНІ ВИСТУПИ	\|	СУБ’ЄКТИ РОЗГОЛОШЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.