МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
СУБ’ЄКТИ РОЗГОЛОШЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ
Можливим є виділення наступних трьох груп спеціальних суб’єктів розголошення комерційної таємниці: особи, які перебувають у трудових відносинах з власником (уповноваженим органом) комерційної таємниці, професійна або службова діяльність яких безпосередньо пов’язана з функціонуванням певного підприємства – це, так зване, посягання зсередини; особи, професійна або службова діяльність яких чи інші законні підстави обумовлюють виникнення певних правовідносин цивільно-правового характеру з власником комерційної таємниці; особи, які наділені власними повноваженнями з витребуванням та використанням відомостей, що становлять комерційну таємницю (наприклад, суд, співробітники податкової міліції, Служби безпеки України). Друга і третя групи – це посягання ззовні. До другої групи необхідно також віднести осіб, які ознайомлені з таємницею зі згоди її власника, але це ознайомлення не було обумовлене певними професійними чи службовими обов’язками такої особи (наприклад, громадянин-замовник дізнається зміст комерційної таємниці будівельної організації під час виконання нею умов цивільно-правового договору підряду). Незаконне отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, у більшості випадків, має на меті наступне неправомірне використання інформації: 1) для вдосконалення виробничої і комерційної діяльності організації, що заволоділа конфіденційною інформацією (підвищення конкурентоспроможності продукції і ефективності виробництва, вибору оптимальної стратегії збуту товарів і торговельних переговорів); 2) для спричинення шкоди організації-конкуренту (протидії збуту продукції, порушення виробничих і торгових зв’язків організації; зриву торгових переговорів і укладання угод; зниження інвестиційних можливостей організації, підготовки і поширення дезінформаційних матеріалів тощо). У першому випадку має місце вчинення дій, які спрямовані на підвищення конкурентоспроможності власних товарів шляхом реального покращення їх споживчих якостей, зниження собівартості за рахунок застосування на підприємстві засекреченої конкурентом технології, даних про розробку нових виробів і зразків, реалізації матеріалів з перспективних досліджень. Досить часто конфіденційні дані про техніко-економічні характеристики продукції конкурента використовуються з ціллю створення товарів, що перевершують ці характеристики. Інший напрямок використання незаконно отриманих конфіденційних відомостей («підривний» за своєю сутністю) є дезорганізацією роботи окремих суб’єктів господарювання – конкурентів і галузей економіки в цілому. Для досягнення поставлених цілей застосовуються: компрометування шляхом поширення завідомо неправдивих (а іноді й правдивих) відомостей, які порочать продукцію конкурента, керівників фірм і їх оточення; добре сплановане цілеспрямоване дезінформування потенційних партнерів своїх конкурентів, у тому числі, з використанням можливостей міжнародної мережі Інтернет або агентів у засобах масової інформації, які публікують завідомо неправдиві відомості про факти, що начебто викликають сумніви щодо якості виробів і продукції; зрив крупних контрактів шляхом обнародування правдивих або завідомо неправдивих відомостей про злочинні діяння конкурентів; порушення виробничих і торговельних зв’язків шляхом компрометування контрагентів, їх економічної і ділової надійності
Читайте також:
|
||||||||
|