Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Внутрішній аудит: суть, об’єкти та суб’єкти

 

Роль внутрішніх аудиторів на сьогодні в основ­ному зводиться або до дублювання функцій зовніш­ніх аудиторів на рівні підприємства, тобто підтвер­дження достовірності звітності, наприклад дочірніх компаній і філій, або до виконання функцій ревізорів для проведення інвентаризацій, контрольних переві­рок окремих статей звітності та окремих операцій.

У ризик-орієнтованій системі внутрішній аудит є оцінкою надійності й ефективності існуючої системи внутрішнього контролю, а внутрішні аудитори - працівниками, покликаними неупереджено й профе­сійно провести таку оцінку. Іншими словами, внут­рішній аудит - функція незалежної оцінки всіх ас­пектів діяльності підприємства, здійснювана зсере­дини підприємства й спрямована на створення у ме­неджерів суб'єкта господарювання впевненості в тому, що існуюча система контролю надійна й ефек­тивна.

Внутрішній аудит як функція управління дає змо­гу вчасно виявити й усунути ті умови і чинники, які не сприяють ефективному веденню виробництва та досягненню поставленої мети, скоригувати діяль­ність підприємства й окремих його складових, вста­новити, які саме служби і підрозділи підприємства, а також напрями його діяльності сприяють досягнен­ню поставлений цілей і підвищенню результативно­сті діяльності підприємства.

Внутрішній контроль як функція управління є за­собом зворотного зв'язку між об'єктом управління й системою управління, інформуючи про дійсний стан керованого об'єкта, фактичне виконання управлінсь­кого рішення.

Відповідно до МСВА 2130 «Контроль» внутріш­ній аудит має допомагати підприємству в підтримці ефективної системи внутрішнього контролю за до­помогою оцінки її ефективності й економічності та сприяння в її постійному вдосконаленні.

За МСВА 2130.АІ внутрішній аудит повинен оцінювати адекватність й ефективність у частині:

• достовірності й цілісності інформації про фінан­сово-господарську діяльність;

• ефективності та економічності діяльності.

 

2.3. Сутність та зміст викривлень у фінансових звітах

 

Основними причинами виникнення викривлень у фінансових звітах є свідомі й несвідомі дії посадових осіб. Свідомі дії призводять до шах­райства, тобто обману держави чи власників підприємств.

Несвідомі дії можуть бути наслідком недобросовісного ставлення до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що може призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками.

Помилка - ненавмисне викривлення фінансової інформації внаслідок арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, неповноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, складу майна, вимог і зобов'язань, а також невідповідне відо­браження операцій в обліку.

Термін «шахрайство» означає навмисні дії однієї або кількох осіб з управлінського та найвищого управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, які використовують обман, щоб отримати незаконні переваги.

Шахрайство - навмисно неправильне відображення і подання даних об­ліку та звітності службовими особами і керівництвом підприємства.

Шахрайство полягає в:

– маніпуляціях обліковими записами;

– фальсифікації первинних документів, реєстрів обліку і звітності;

– навмисних змінах записів в обліку, які викривляють суть фінансо­вих та господарських операцій;

– неправильній оцінці активів і методів їх списання;

– пропусканні або приховуванні записів чи документів;

– невідображені операцій;

– незаконному отриманні в особисту власність грошово-матеріаль­них цінностей;

– невідповідних записах в обліку.

Існують наступні типи навмисних викривлень у фінансових звітах: ма­ніпуляція обліковими записами; фальсифікація бухгалтерських докумен­тів і записів; невідповідні записи в реєстрах обліку; незвичайні операції.

Маніпуляція обліковими записами - зумисне використання неправиль­них (некоректних) бухгалтерських проведень або сторнуючих записів для викривлення даних обліку і звітності.

Фальсифікація бухгалтерських документів і записів - оформлення оче­видно неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку.

Невідповідні записи в реєстрах обліку - ненавмисне або навмисне відо­браження фінансової інформації в системі рахунків у неповному обсязі, оцінці, яка відрізняється від ухвалених норм.

Незвичайні операції - угоди і господарські операції, платежі, котрі, на думку аудитора, зайві, недоречні або надмірні за певних обставин.

За шахрайство і помилки відповідальність покладається на керівни­цтво підприємства, котре постійно підтримує відповідність та ефектив­ність систем обліку і внутрішнього контролю.

Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства і не повинен відповідати за виявлення фактів шахрайства та помилок, що можуть істотно вплинути на достовірність фінансової звіт­ності підприємства. Проте аудитор повинен отримати гарантії відсутно­сті істотних випадків і фактів такого роду для написання позитивного аудиторського висновку. Однак не всі випадки шахрайства і помилок мо­жуть бути виявлені аудитором. Тому аудитор несе відповідальність за пра­вильність використаних під час аудиту процедур перевірки.

Під час проведення аудиторської перевірки існує ризик не виявлення всіх суттєвих помилок, а це означає, що викривлень фінансової звітності підприємства аудитор може не виявити, навіть якщо аудит проводити­меться з дотриманням необхідних вимог.

Ризик невиявлення суттєвих викривлень унаслідок шахрайства зна­чно більший, ніж ризик невиявлення ненавмисних помилок, тому що шах­райство, як правило, здійснюється з метою приховування, підроблення, фальсифікації, навмисного спотворення операцій, неправильного подан­ня інформації аудитору. Якщо аудитор отримав докази навмисних зловжи­вань клієнта, це дає йому право висловити припущення, що бухгалтерські реєстри і документи ке відображають дійсного стану справ. Утім аудитор повинен спланувати та провести аудит, керуючись принципом професій­ної неупередженості. Аудитор не може припускати ні того, що керівни­цтво підприємства є нечесним, ні того, що воно є безумовно чесне.

У випадку, коли аудитор не може визначити характер помилки або шахрайства чи не має впевненості, що результат окремих операцій мож­на розцінити як помилку-або шахрайство, оскільки існують зовнішні обмеження (не з боку підприємства), йому слід розкрити такий вплив в аудиторському звіті. Наприклад, ситуації, коли є протилежні тлума­чення окремих вимог українського законодавства з питань оподатку­вання підприємства. У цьому випадку офіційне рішення про наявність або відсутність помилок може прийняти тільки відповідний Господар­ський суд.

Аудитор може відмовитися від подальшого обслуговування клієнта, якщо той не враховує зауважень стосовно існування помилок і шахрай­ства. Аудитор повинен отримати юридичну консультацію з цього питання для підтвердження його правильності.

 


Читайте також:

  1. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  2. Амортизаційні відрахування: суть, значення, види
  3. Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
  4. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
  5. Банки як суб’єкти підприємницької діяльності.
  6. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
  7. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
  8. Бюджетні запити: їх суть, необхідність складання та аналіз
  9. Бюджетні правовідносини: об’єкти, суб’єкти, норми бюджетного права
  10. Валовий внутрішній продукт
  11. Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резиден­тами країни за рік.
  12. Види світогляду: міфологічний, релігійний та філософський (натуралістична, об’єктивно-ідеалістична, субєктивно-ідеалістичні і матеріалістичні моделі).




Переглядів: 1187

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Внутрішній контроль: суть, класифікація, об’єкти і суб’єкти | Суттєвість в аудиті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.