Внутрішній аудит: суть, об’єкти та суб’єкти

Роль внутрішніх аудиторів на сьогодні в основному зводиться або до дублювання функцій зовнішніх аудиторів на рівні підприємства, тобто підтвердження достовірності звітності, наприклад дочірніх компаній і філій, або до виконання функцій ревізорів для проведення інвентаризацій, контрольних перевірок окремих статей звітності та окремих операцій.

У ризик-орієнтованій системі внутрішній аудит є оцінкою надійності й ефективності існуючої системи внутрішнього контролю, а внутрішні аудитори - працівниками, покликаними неупереджено й професійно провести таку оцінку. Іншими словами, внутрішній аудит - функція незалежної оцінки всіх аспектів діяльності підприємства, здійснювана зсередини підприємства й спрямована на створення у менеджерів суб'єкта господарювання впевненості в тому, що існуюча система контролю надійна й ефективна.

Внутрішній аудит як функція управління дає змогу вчасно виявити й усунути ті умови і чинники, які не сприяють ефективному веденню виробництва та досягненню поставленої мети, скоригувати діяльність підприємства й окремих його складових, встановити, які саме служби і підрозділи підприємства, а також напрями його діяльності сприяють досягненню поставлений цілей і підвищенню результативності діяльності підприємства.

Внутрішній контроль як функція управління є засобом зворотного зв'язку між об'єктом управління й системою управління, інформуючи про дійсний стан керованого об'єкта, фактичне виконання управлінського рішення.

Відповідно до МСВА 2130 «Контроль» внутрішній аудит має допомагати підприємству в підтримці ефективної системи внутрішнього контролю за допомогою оцінки її ефективності й економічності та сприяння в її постійному вдосконаленні.

За МСВА 2130.АІ внутрішній аудит повинен оцінювати адекватність й ефективність у частині:

• достовірності й цілісності інформації про фінансово-господарську діяльність;

• ефективності та економічності діяльності.

2.3. Сутність та зміст викривлень у фінансових звітах

Основними причинами виникнення викривлень у фінансових звітах є свідомі й несвідомі дії посадових осіб. Свідомі дії призводять до шахрайства, тобто обману держави чи власників підприємств.

Несвідомі дії можуть бути наслідком недобросовісного ставлення до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що може призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками.

Помилка - ненавмисне викривлення фінансової інформації внаслідок арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, неповноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, складу майна, вимог і зобов'язань, а також невідповідне відображення операцій в обліку.

Термін «шахрайство» означає навмисні дії однієї або кількох осіб з управлінського та найвищого управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, які використовують обман, щоб отримати незаконні переваги.

Шахрайство - навмисно неправильне відображення і подання даних обліку та звітності службовими особами і керівництвом підприємства.

Шахрайство полягає в:

– маніпуляціях обліковими записами;

– фальсифікації первинних документів, реєстрів обліку і звітності;

– навмисних змінах записів в обліку, які викривляють суть фінансових та господарських операцій;

– неправильній оцінці активів і методів їх списання;

– пропусканні або приховуванні записів чи документів;

– невідображені операцій;

– незаконному отриманні в особисту власність грошово-матеріальних цінностей;

– невідповідних записах в обліку.

Існують наступні типи навмисних викривлень у фінансових звітах: маніпуляція обліковими записами; фальсифікація бухгалтерських документів і записів; невідповідні записи в реєстрах обліку; незвичайні операції.

Маніпуляція обліковими записами - зумисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проведень або сторнуючих записів для викривлення даних обліку і звітності.

Фальсифікація бухгалтерських документів і записів - оформлення очевидно неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку.

Невідповідні записи в реєстрах обліку - ненавмисне або навмисне відображення фінансової інформації в системі рахунків у неповному обсязі, оцінці, яка відрізняється від ухвалених норм.

Незвичайні операції - угоди і господарські операції, платежі, котрі, на думку аудитора, зайві, недоречні або надмірні за певних обставин.

За шахрайство і помилки відповідальність покладається на керівництво підприємства, котре постійно підтримує відповідність та ефективність систем обліку і внутрішнього контролю.

Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства і не повинен відповідати за виявлення фактів шахрайства та помилок, що можуть істотно вплинути на достовірність фінансової звітності підприємства. Проте аудитор повинен отримати гарантії відсутності істотних випадків і фактів такого роду для написання позитивного аудиторського висновку. Однак не всі випадки шахрайства і помилок можуть бути виявлені аудитором. Тому аудитор несе відповідальність за правильність використаних під час аудиту процедур перевірки.

Під час проведення аудиторської перевірки існує ризик не виявлення всіх суттєвих помилок, а це означає, що викривлень фінансової звітності підприємства аудитор може не виявити, навіть якщо аудит проводитиметься з дотриманням необхідних вимог.

Ризик невиявлення суттєвих викривлень унаслідок шахрайства значно більший, ніж ризик невиявлення ненавмисних помилок, тому що шахрайство, як правило, здійснюється з метою приховування, підроблення, фальсифікації, навмисного спотворення операцій, неправильного подання інформації аудитору. Якщо аудитор отримав докази навмисних зловживань клієнта, це дає йому право висловити припущення, що бухгалтерські реєстри і документи ке відображають дійсного стану справ. Утім аудитор повинен спланувати та провести аудит, керуючись принципом професійної неупередженості. Аудитор не може припускати ні того, що керівництво підприємства є нечесним, ні того, що воно є безумовно чесне.

У випадку, коли аудитор не може визначити характер помилки або шахрайства чи не має впевненості, що результат окремих операцій можна розцінити як помилку-або шахрайство, оскільки існують зовнішні обмеження (не з боку підприємства), йому слід розкрити такий вплив в аудиторському звіті. Наприклад, ситуації, коли є протилежні тлумачення окремих вимог українського законодавства з питань оподаткування підприємства. У цьому випадку офіційне рішення про наявність або відсутність помилок може прийняти тільки відповідний Господарський суд.

Аудитор може відмовитися від подальшого обслуговування клієнта, якщо той не враховує зауважень стосовно існування помилок і шахрайства. Аудитор повинен отримати юридичну консультацію з цього питання для підтвердження його правильності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Внутрішній контроль: суть, класифікація, об’єкти і суб’єкти	\|	Суттєвість в аудиті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.