Внутрішній контроль: суть, класифікація, об’єкти і суб’єкти

План лекцій

Лекція 2. Аудит системи внутрішнього контролю на підприємстві

2.1. Внутрішній контроль: суть, класифікація, об’єкти і суб’єкти.

2.2. Внутрішній аудит: суть, об’єкти та суб’єкти.

2.3. Сутність та зміст викривлень у фінансових звітах.

2.4. Суттєвість в аудиті.

2.5. Аудиторський ризик і методи його оцінки.

2.6. Аудиторська оцінка системи внутрішнього контролю.

Внутрішній контроль - процес, що відбувається на всіх рівнях управління. Він розробляється підприємством для гарантування досягнення поставлених цілей з питань:

- ефективності та результативності операцій, здійснених підприємством;

- достовірності фінансової звітності;

- дотримання законодавства та внутрішніх процедур підприємства.

Метою внутрішнього контролю є забезпечення своєчасного виявлення та аналізу ризиків, достовірності фінансової й управлінської інформації, збереження активів, дотримання законодавства та внутрішніх політик і процедур, виконання фінансово-господарських планів, ефективного використання ресурсів.

Сучасна література з контролю та аудиту, а також аналіз практичного застосування термінів внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту дає змогу дійти висновку, що в багатьох випадках ці терміни застосовують як синоніми, тобто існує така думка, що внутрішній аудит - це те саме, що й внутрішній контроль.

Відмінність внутрішнього контролю від внутрішнього аудиту полягає у завданнях їх суб’єктів:

завданням служби внутрішнього контролю має бути побудова системи внутрішнього контролю підприємства, тобто активне сприяння менеджменту в побудові системи, а завданням внутрішнього аудиту - проведення оцінки надійності та ефективності цієї системи.

Внутрішній аудит може надавати консультаційну підтримку на етапі розробки систем і процедур внутрішнього контролю.

Відповідальність за стан внутрішнього контролю в компанії має нести наглядова рада, яка визначає загальну політику щодо внутрішнього контролю. Вона щороку повинна здійснювати аналіз та оцінку надійності й ефективності системи внутрішнього контролю, які можуть ґрунтуватися на даних звітів про стан внутрішнього контролю, регулярно отримуваних від виконавчого керівництва підприємства, звітів внутрішнього і зовнішнього аудиту, власних спостереженнях, інформації з інших джерел. Ця оцінка має охоплювати всі аспекти внутрішнього контролю, включаючи фінансовий, операційний контроль, комплаєнс-контроль і систему управління ризиками.

На виконавче керівництво підприємства покладено відповідальність перед наглядовою радою за створення й функціонування ефективної системи внутрішнього контролю. На основі затвердженої наглядовою радою політики у сфері внутрішнього контролю керівництво розроблює і впроваджує процедури та системи контролю і забезпечує ефективне функціонування системи внутрішнього контролю. Керівництво підприємства сприяє створенню ефективного середовища контролю та своєчасно інформує наглядову раду про всі значні ризики, що стоять перед підприємством, а також про суттєві недоліки системи внутрішнього контролю, плани та результати заходів щодо їх усунення.

Побудова системи внутрішнього контролю не є завданням внутрішнього аудиту. Це пряме і безпосереднє завдання менеджменту. Внутрішній аудит може надавати консультаційну підтримку на етапі розробки систем і процедур внутрішнього контролю. Проте рішення, що і як впроваджувати, приймає керівництво підприємства. У більшості випадків вище виконавче керівництво схильне розглядати внутрішній аудит як ресурс, який вирішує управлінські завдання з побудови системи контролю. Це не може не викликати стурбованості щодо об'єктивності внутрішнього аудиту, оскільки в цьому разі внутрішнім аудиторам належить фактично оцінювати те, що вони самі розробляли й впроваджували.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційні основи здійснення аудиторської діяльності	\|	Внутрішній аудит: суть, об’єкти та суб’єкти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.