• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Внутрішній контроль: суть, класифікація, об’єкти і суб’єкти

План лекцій

Лекція 2. Аудит системи внутрішнього контролю на підприємстві

2.1. Внутрішній контроль: суть, класифікація, об’єкти і суб’єкти.

2.2. Внутрішній аудит: суть, об’єкти та суб’єкти.

2.3. Сутність та зміст викривлень у фінансових звітах.

2.4. Суттєвість в аудиті.

2.5. Аудиторський ризик і методи його оцінки.

2.6. Аудиторська оцінка системи внутрішнього контролю.

Внутрішній контроль - процес, що відбувається на всіх рівнях управління. Він розробляється підприємством для гарантування досягнення поставлених цілей з питань:

- ефективності та результативності операцій, здійснених підприємством;

- достовірності фінансової звітності;

- дотримання законодавства та внутрішніх процедур підприємства.

Метою внутрішнього контролю є забезпечення своєчасного виявлення та аналізу ризиків, достовірності фінансо­вої й управлінської інформації, збереження активів, дотримання законодавства та внутрішніх політик і процедур, виконання фінансово-господарських пла­нів, ефективного використання ресурсів.

Сучасна література з контролю та аудиту, а також аналіз практичного застосування термінів внутріш­нього контролю і внутрішнього аудиту дає змогу дійти висновку, що в багатьох випадках ці терміни застосовують як синоніми, тобто існує така думка, що внутрішній аудит - це те саме, що й внутрішній контроль.

Відмінність внутрішнього контролю від внутрішнього аудиту полягає у завданнях їх суб’єктів:

завданням служби внутрішнього контролю має бути побудова системи внутрішнього контролю підприємства, тобто активне сприяння ме­неджменту в побудові системи, а завданням внутріш­нього аудиту - проведення оцінки надійності та ефек­тивності цієї системи.

Внутрішній аудит мо­же надавати консультаційну підтримку на етапі роз­робки систем і процедур внутрішнього контролю.

Відповідальність за стан внутрішнього контролю в компанії має нести наглядова рада, яка визначає загальну політику щодо внутрішнього контролю. Вона щороку повинна здійснювати аналіз та оцінку надійності й ефективності системи внутрішнього кон­тролю, які можуть ґрунтуватися на даних звітів про стан внутрішнього контролю, регулярно отримува­них від виконавчого керівництва підприємства, зві­тів внутрішнього і зовнішнього аудиту, власних спо­стереженнях, інформації з інших джерел. Ця оцінка має охоплювати всі аспекти внутрішнього контролю, включаючи фінансовий, операційний контроль, комплаєнс-контроль і систему управління ризиками.

На виконавче керівництво підприємства покладе­но відповідальність перед наглядовою радою за створення й функціонування ефективної системи внутрішнього контролю. На основі затвердженої на­глядовою радою політики у сфері внутрішнього кон­тролю керівництво розроблює і впроваджує проце­дури та системи контролю і забезпечує ефективне функціонування системи внутрішнього контролю. Керівництво підприємства сприяє створенню ефек­тивного середовища контролю та своєчасно інфор­мує наглядову раду про всі значні ризики, що стоять перед підприємством, а також про суттєві недоліки системи внутрішнього контролю, плани та результа­ти заходів щодо їх усунення.

Побудова системи внутрішнього контролю не є завданням внутрішнього аудиту. Це пряме і безпосе­реднє завдання менеджменту. Внутрішній аудит мо­же надавати консультаційну підтримку на етапі роз­робки систем і процедур внутрішнього контролю. Проте рішення, що і як впроваджувати, приймає ке­рівництво підприємства. У більшості випадків вище виконавче керівництво схильне розглядати внутріш­ній аудит як ресурс, який вирішує управлінські зав­дання з побудови системи контролю. Це не може не викликати стурбованості щодо об'єктивності внут­рішнього аудиту, оскільки в цьому разі внутрішнім аудиторам належить фактично оцінювати те, що во­ни самі розробляли й впроваджували.

Читайте також:

1. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
2. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
3. Амортизаційні відрахування: суть, значення, види
4. Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
5. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
6. Банки як суб’єкти підприємницької діяльності.
7. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
8. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
9. Бюджетні запити: їх суть, необхідність складання та аналіз
10. Бюджетні правовідносини: об’єкти, суб’єкти, норми бюджетного права
11. Валовий внутрішній продукт
12. Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резиден­тами країни за рік.

Переглядів: 1549