Положення — це правовий акт, що встановлює основні правила організаційної діяльності державних органів, їх структурних підрозділів, а також підпорядкованих установ, організацій і підприємств (філій). Це може бути також зведення правил, що регулює певні напрями діяльності.
Положення можуть регламентувати діяльність посадових осіб. В окрему групу виділено положення, які регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин з конкретного питання.
Положення бувають типові й індивідуальні.
Типові положення розробляються і, зазвичай, затверджуються вищими органами управління для системи установ і підприємств,
Індивідуальні положення створюються на основі типових і затверджуються керівником установи.
Положення про установу затверджується розпорядчим документом вищої організації.
Найбільш численну групу становлять положення про проведення різних конкурсів, оглядів та інших заходів. Текст положення, зазвичай, складається з таких розділів:
1. Загальні положення.
2. Основні завдання.
3. Функції.
4. Права та обов'язки.
5. Керівництво.
6. Взаємовідносини.
7. Майно та кошти підприємства.
8. Виробнича та господарська діяльність.
9. Контроль, перевірка та ревізування діяльності.
10. Реорганізація та ліквідація.
У положенні вказуються основні та обігові кошти, порядок придбання майна, амортизаційні відрахунки та їх призначення, прибуток, відрахунки на премії робітникам та службовцям, житловий фонд, службові приміщення, порядок використовування надлишків невикористаних обігових коштів.
Залежно від специфіки діяльності в положенні можуть також відображатися хід капітального будівництва, винахідництва та раціоналізації,стан матеріально-технічного забезпечення, трудовий режим, порядок розподілу житла, страхування та інше.
Підписує положення керівник установи і затверджує вища за порядком підпорядкування організація.
Типовий формуляр положення містить такі реквізити:
♦ зображення Державного герба України;
♦ назву відомства, організації, структурного підрозділу;