• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Складання інструкцій

Інструкція — це зведення правил, детальні настанови, припи­си керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов'язкові для виконання.

Інструкція — підзаконний правовий акт, що видається з ме­тою роз'яснення і визначення порядку застосування законодав­чого акта, наказа міністра чи керівника іншого державного орга­ну. В широкому розумінні цього слова, це може бути вказівка тех­нічного порядку (правила користування механізмом чи спосіб виконання якої-небудь технічної роботи тощо).

Інструкція є документом, у якому викладено правила, що ре­гулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансо­ві та інші спеціальні аспекти діяльності і стосунків установ, служ­бових осіб, наприклад:

«Інструкція про порядок розробки...», «Інструкція про впровадження...».

Розрізняють відомчі й міжвідомчі інструкції. До відомчих інструкцій належать інструкції, обов'язкові для системи одного відомства (міністерства). Відомчі інструкції бувають:

♦ посадові;

♦ з техніки безпеки;

♦ з експлуатації обладнання та ін.

Міжвідомчими називають інструкції, які видаються спільно дво­ма або кількома організаціями різних систем. Такі інструкції обо­в'язкові для установ, організацій і підприємств цих систем щодо застосуваня спільних постанов, рішень, розпоряджень і наказів.

Інструкція затверджується вищими органами або керівниками організацій (чи їхнім наказом із зазначенням номера та дати ви­дання). На інструкції може бути помітка про те, що вона є додат­ком до розпорядчого документа.

При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньо­му встановлюється термін уведення інструкції, зазначаються від­повідальні виконавці, а також способи та порядок виконання тих чи інших видів робіт (відхилення від дій, передбачених пун­ктами інструкції, не дозволяються й кваліфікуються як порушен­ня дисципліни).

Інструкція має такий формуляр:

♦ назву організації автора документа,

♦ назву виду документа (інструкція);

♦ гриф затвердження документа;

♦ заголовок до тексту документа;

♦ дату документа;

♦ реєстраційний індекс документа;

♦ місце видання документа;

♦ короткий зміст (заголовок до тексту документа);

♦ текст документа;

♦ посаду та прізвище особи, відповідальної за її складання;

♦ підпис;

♦ візи документа.

Текст інструкції повинен мати вказівний характер, для чого вживають формулювання «повинен», «слід», «необхідно», «не дозволено». Текст інструкції має бути стислим, точним, зрозумілим, ос­кільки він призначений для постійного користування. Його по­дають у логічній послідовності, групують за розділами, яким іно­ді дають підзаголовки, поділяють на параграфи (позначаються арабськими цифрами). При цьому зручніше користуватися нас­крізною нумерацією.

Розділи великих за змістом інструкцій позначають римськими цифрами, а пункти — арабськими.

Окрему групу інструкцій становлять посадові інструкції.

Посадова інструкція — це організаційно-правовий документ, у якому визначено основні завдання, обов'язки, права і відпові­дальність працівника при виконанні ним роботи на певній поса­ді. Це документ, що визначає організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі і забезпечує умови його ефективної праці.

Посадова інструкція може бути оформлена на загальному бланку організації або на чистих аркушах паперу. Складається посадова інструкція з таких розділів:

♦ загальні положення,

♦ функції,

♦ обов'язки,

♦ права,

♦ взаємовідносини (зв'язки за формою);

♦ відповідальність працівника;

♦ оцінка працівника.

У загальній частині тексту інструкції зазначають:

♦ основні посадові обов'язки працівника;

♦ порядок займання посади;

♦ кваліфікаційні вимоги;

♦ кому підпорядковується і що повинен знати;

♦ основні документи, якими треба керуватися.

У розділі «Функції» вказують предмет, зміст і перелік видів робіт.

Інструкцію затверджує керівник організації. На ній робиться помітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа.

У разі затвердження інструкції наказом у ньому вказується термін уведення інструкції, необхідні заходи та виконавці. Більш детальніше про особливості створення інструкції можна знайти в другій частині підручника.

Читайте також:

1. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
2. III Етап: Складання карти ризиків авіакомпанії й ранжирування виявлених ризиків
3. А) Роздільне складання таблиць (За підручником Богдановича М.В.)
4. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального програмного продукту
5. Б) Комплексне складання таблиць (За підручником Рівкінд Ф.М.)
6. Бонітування ґрунтів: діагностичні ознаки та складання шкал бонітування ґрунтів.
7. Бюджетні запити: їх суть, необхідність складання та аналіз
8. Бюджетні запити: їх суть, необхідність складання та аналіз
9. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ
10. Вибір типу обмотки і складання схеми.
11. Вибір типу обмотки і складання схеми.
12. ВИБІР ФІЗИЧНИХ ВПРАВ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РУХОВИХ ПРОГРАМ

Переглядів: 2315