• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Похибки оптичних систем

Головна задача оптичної системи полягає в утворенні правильного зображення предмета, яке становить (у найпростішому випадку) плоску картину, перпендикулярну головній оптичній вісі.

Якщо для формування зображення в лінзі використо­вуються вузькі світлові пучки, що падають на лінзу під невеликими кутами (параксіальні пучки), і відсутня диспер­сія, то зображення буде геометрично вірним і чітким. На практиці ці умови реалізуються далеко не завжди і це спонукає до того, що в зображеннях, які утворює лінза, спостерігаються різні похибки чи недоліки, які називаються абераціями.

Основні аберації лінз (чи оптичних систем):

1) при широких пучках - сферичні аберації і дисторсія;

2) при пучках, що падають на лінзу під значними кутами - астигматизм і кривизна поля;

3) хроматична аберація, яка пов'язана з дисперсією.

Сферична аберація викликана тим, що краї лінзи

внаслідок великої кри­визни поверхні залом­люють промені силь­ніше, ніж центральна частина. Через це го­ловні фокуси для крайніх і центральних променів не співпадають (рис. 6.15).

Рис. 6.15. Сферична аберація.

Дисторсія зумовлена тим, що лінійні збільшення лінзи для точок предмета, які знаходяться на різних відстанях від головної оптичної вісі, дещо відрізняються і тому прямі контури предмета, який лежить у площині, перпенди­кулярній до головної оптичної вісі, набувають форми дуг. Щоб позбавитись цих аберацій, можна зробити світловий пучок вужчим за допомогою діафрагми (при цьому зменшується яскравість зображення) або доповнити дану лінзу іншими, аберації яких мають протилежний характер (наприклад, поєднання збираючої лінзи з розсіювальною).

Кривизна поля полягає в тому, що фокуси паралельних променів, які падають на лінзу під значними кутами до головної вісі, не лежать у фокальній площині і зображення на плоскому екрані має різну чіткість у різних місцях.

Астигматизм виникає внаслідок неоднакового залом­лення променів, що проходять крізь лінзу в різних мери­діональних площинах. В оптичних приладах це спостері­гається у разі падіння променів на лінзу правильної сферичної форми під значними кутами до головної вісі. Астигматизм може спостерігатися також і при прямому падінні променів на лінзу, якщо остання має відхилення від правильної сферичної форми. Цей вид астигматизму зустрі­чається як один із недоліків оптичної системи ока. Частіше зустрічається астигматизм, при якому найбільша різниця в заломленні променів спостерігається у двох взаємно-перпендикулярних меридіональних площинах. Такий астиг­матизм називається правильним. Розглянемо його на при­кладі двоякоопуклої лінзи. Припустимо, що лінза із сферич­ною поверхнею має у вертикальній площині дещо меншу кривизну поверхні, ніж у горизонтальній (рис. 6.16). У цьому випадку з пучка променів, що падають паралельно головній вісі промені, що проходять крізь лінзу по вертикальному діаметру (наприклад, промені 2-2), після заломлення перетнуться у точці розташованій далі від оптичного центра лінзи, а промені, що проходять крізь лінзу по горизонтальному діаметру (наприклад, промені 1-1), - у точці. розташованій дещо ближче до нього.

На екрані що проходить через точку в якій перетнулися після лінзи промені 1-1, виникає світла вертикальна смуга внаслідок того, що промені 2-2 у цій площині ще не перетнулися.

На екрані розміщеному в точці в якій сходяться після лінзи промені 2-2, виникає світла горизонтальна смуга, оскільки промені 1-1 у цій площині вже розходяться після того, як вони перетнулися раніше у точці На екрані, розміщеному між площинами буде спостерігатися світла пляма круглої чи овальної форми. Така ж сама картина зустрічається при астигматизмі внаслідок похилого падіння променів на лінзу правильної геометричної форми. У цьому випадку також можна використовувати хід променів, що наведений нарис. 6.16.

Рис. 6.16. Хід променів у збиральній лінзі при астигматизмі.

Для виправлення астигматизму, особливо правильного, часто застосовуються лінзи, обмежені циліндричними поверхнями., Системи, які виправлені на астигматизм, називаються анастигматами.

Рис. 6.17. Хроматична аберація

Хроматична аберація зумовлена залежністю показни­ка заломлення від довжини хвилі, тобто від кольору світлової хвилі (явище диспер­сії). В результаті вини­кає спотворення, вна­слідок якого навіть для параксіальних променів немонохроматичний пучок має цілу сукупність фокусів вздовж відрізка головної оптичної вісі. Отже, точка на вісі зображується кружечком кольорових кілець, послідовність яких залежить від місця знаходження екрана (рис. 6.17). Для усунення даного типу аберацій використовуються сорти скла з різними показниками заломлення і різною дисперсією. Такі системи називаються ахроматичними.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
3. D. СОЦИОИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ВЕЩЕЙ И ПОТРЕБЛЕНИЯ
4. Demo 7: Модель OSI (модель взаімодії відкритих систем)
5. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
6. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
7. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
8. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
9. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
10. III етап. Системний підхід
11. III. центральная нервная система
12. ISO9000. Як працює система управління якістю

Переглядів: 2052