• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стадії проектування та вибір майданчику для будівництва.

Проектування підприємства (заводу, цеху) передбачає виконання технічного проекту і робочих креслень.

Технічний проект являє собою документ, у якому є такі розділи:

Загальна пояснювальна записка з коротким змістом проекту.

Техніко-економічна частина.

Генеральний план і транспорт.

Технологічна частина.

Організація праці і система керування.

Будівельна частина й організація будівництва.

Кошторисна частина.

Житло-цивільне будівництво (для заводу).

Робочі креслення розробляються на основі затвердженого технічного проекту і являють собою креслярську документацію на будівельно-монтажні роботи; на установку обладнання і облаштування комунікацій; на виготовлення нестандартного обладнання, пристосувань, інструментів; генеральний план.

Проектування може здійснюватися в одну або двох стадій з поєднанням або поділом виконання технічного проекту і робочих креслень. В одну стадію проектування здійснюється за типовими або повторно застосовуваними проектами, а також по технічно нескладних об'єктах. В всіх інших випадках проектування здійснюється в двох стадій:

1) технічний проект;

2) робочі креслення.

Для вибору майданчику для будівництва підприємства відповідно до завдання на проектування створюється комісія з представників замовника, проектної організації, виконавчого комітету ради народних депутатів (районної, районної у місті, міської), будівельної організації, державних контролюючих органів та інших зацікавлених організацій (площадок, як правило, декілька).

Загальні вимоги до майданчику:

1. Здійснити будівництво з найменшими витратами при максимальному використанні місцевих матеріальних і людських ресурсів.

2. При експлуатації заводу (цеху) забезпечити високі техніко-економічні показники його діяльності.

За результатами роботи комісії складається акт про вибір майданчику. Акт затверджується міністерством або відомством і є офіційним документом про узгодження прийнятих рішень. В разі використання наявних виробничих будівель, при реконструкції або перепрофілюванні підприємства, створюється така саме комісія.

Завдання у випадку вибору з існуючих виробничих будівель або існуючих промислових об’єктів такі ж самі, як і в разі будівництва на новому місці. Слід враховувати, що зміна профілю діяльності підприємства може призвести до зміни його класу з точки зору шкідливості для навколишнього середовища, пожежної, хімічної, радіаційної та інших видів небезпеки. Тому особливу увагу слід приділити наявності необхідних захисних смуг (наприклад, лісових), відстані до найближчих житлових будинків, наявності захисних та очисних споруд. В разі необхідності такі споруди необхідно збудувати.

1.5. Технологічна схема виробництва і генеральний план заводу.

Після встановлення складу заводу визначаються функціональні зв’язки між цехами та іншими підрозділами і службами заводу. Для цього, як правило, складається технологічна схема виробництва.

На технологічній схем виробництва у наочному вигляді представляється послідовність виробничого процесу виготовлення продукції; встановлюється раціональне розташування його будівель і споруд; визначається схема і напрямок основних вантажопотоків заводу. Напрями вантажопотоків звичайно вказують стрілками.

Генеральним планом заводу називається креслення, на якому нанесене розташування всіх будівель і споруд, рейкових та автомобільних доріг, підземних та наземних мереж, ув'язаних з рельєфом і благоустроєм території.

Генеральний план компонується після визначення складу заводу і функціональних зв'язків між цехами і службами заводу.

В основу проектування генплану закладаються принципи, по яких організується вся робота заводу:

– прямоточність технологічних процесів;

– компактність планування;

– використання мінімальної території під забудову;

– скорочення комунікацій;

– безпека умов праці і пересування працюючих по території.

Компонування генплану починається зонування території заводу, тобто розміщення комплексів цехів, об'єднаних специфічними умовами по окремих зонах.

Зонування здійснюється в залежності від схеми виробництва, трудомісткості виробу, шкідливості, пожежної небезпеки і т.п.

Основні зони це: виробничі; складська; енергетичні спорудження; передзаводський майданчик.

Рис.1.1. Приклад технологічної схеми виробництва на машинобудівному заводі

	– склади	1 – склад шихтових та формувальних матеріалів, склад металу, 2 – склад покупних поковок, виливків та прокату, 3 – склад листових матеріалів; 4 – ливарний цех, 5 – ковальсько-штампувальний цех, 6 – розкрійний цех; 7 – механічний цех, 8 – термічний цех, 9 – проміжний склад, 10 – проміжний склад, 11 – механічний цех, 12 – механоскладальний цех, 13 – інструментальний цех, 14 – цех штампів, прес-форм та складального оснащення, 15 – тарний цех, 16 – складальний цех, 17 – складальний цех з випробувальними дільницями, 18 – склад готової продукції, 19 – склад палива, 20 – теплоелектроцентраль, 21 – котельна, 22 – відвал
	–заготівельні цехи
	– обробні та складальні цехи
	– допоміжні цехи
	– енергетичні підрозділи

Крім зонування для найбільш раціонального використання території заводу застосовуються ще два принципи – блокування і модульна координація.

Блокування – об’єднання в одній будівлі кількох цехів різного призначення. Це можуть бути цехи основного та допоміжного виробництв, інструментального виробництва, цехи, поєднані за предметною ознакою. В кожному конкретному випадку окремо визначається, які цехи доцільно об’єднувати в один блок. Результат – зменшення площі цехів на 30-40%. При блокування цехів (виробництв) в одній, як правило, багато прогонній будівлі, теж використовується принцип зонування, наприклад, термічні та фарбувальні цехи розміщуються біля зовнішніх стін будівлі (блоку) та відокремлюються від інших цехів капітальною стіною.

Модульна координація – згідно з цим принципом територію підприємства поділяють на квартальні, панельні або квартально-панельні елементи. Їх розміри для машинобудівних підприємств приймаються кратними 72 м.

Ефективність генерального плану оцінюється за такими показниками:

площа території(га), яку визначають у межах огородження або в умовних межах з урахуванням ділянок, зайнятих залізничними шляхами. Умовними межами території можуть бути зовнішні контури будівель або споруд, розташованих по периметру підприємств. Площу ділянок з віяловим розташуванням залізничних шляхів визначають як добуток їх довжини на 5 м. У площу території не включають площі передзаводських зон;

площа забудови, яка об'єднує: площі, зайняті будівлями і спорудами; проекції на горизонтальну поверхню надземних споруд (галерей, естакад), під якими не можна розташовувати інші споруди; площі, які займають підземні споруди (тунелі, резервуари, сховища тощо), над якими не можна розміщувати наземні споруди; площі, зайняті відкритим технологічним обладнанням, вантажно-розвантажувальними площами, навісами, стоянками технологічного транспорту тощо; площі, передбачені для розширення виробництва (резервні території). В площу забудови не включають вимощення біля будівель та споруд, а також площі для стоянок особистого і громадського транспорту;

щільність забудови,яку визначають відношенням у відсотках площі забудови до площі території. Цей показник вважають одним із найважливіших, тому що він визначає і стимулює раціональне та економне використання території, наприклад, проектування багатоповерхових будівель. Для різних галузей промисловості нормами проектування встановлені диференційовані показники мінімальної щільності забудови, які знаходяться в межах від 35 до 65%.

Дуже важливим є показник використання території, який визначають у відсотках площі забудови, доріг, ділянок для відкритого складування та іншого призначення з твердим покриттям до загальної площі території. Як додаток до основних показників підраховують площі газонів, посадок кущів і дерев. Відношення площі зелених насаджень до загальної площі території характеризує рівень благоустрою підприємства і використовується як екологічний і санітарний показник.

Ефективність генерального плану також оцінюється з використанням таких коефіцієнтів:

Коефіцієнт забудови К₃ – відношення площі, зайнятої будинками і спорудами, до загальної площі території проектованого об'єкту, К₃ » 0,4-0,6.

Коефіцієнт використання території – відношення площі, зайнятої будинками, спорудами, відкритими складами, залізними та автомобільними дорогами і тротуарами, до загальної площі об'єкту, К_В » 0,7-0,9.

Коефіцієнт озеленіння – відношення площі зелених насаджень до загальної площі об'єкта, К » 0,2-0,3.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
3. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
4. V. Робоче проектування та авторський нагляд.
5. VII. Етап проектування
6. VII. Етап проектування
7. XV. Реалізація права вступників на вибір місця навчання
8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
9. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
10. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
11. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
12. Аналіз вихідних даних і постановка задач на курсове проектування

Переглядів: 1267