Форми організації виробництва на заводі

Для кожного заводу існує своя форма організації виробництва. Це залежить від наступних чинників:

– конструктивних і технологічних особливостей виробів, які на ньому випускаються;

– типу виробництва;

– виробничої програми;

У конкретних умовах та або інша форма організації виробництва обирається в результаті ретельного аналізу усіх факторів, пов'язаних з підготовкою і функціонуванням виробничого процесу, і є результатом його внутрішньої несуперечності і доцільності.

Механоскладальне та ковальсько-штампувальне виробництво, як правило, групується цехами за наступними ознаками (схемами).

– вузловій (предметній);

– технологічній;

– змішаній.

Ливарне виробництво, нанесення покриттів та термічна обробка, як правило, групуються за технологічною ознакою. Іноді обладнання для термічної обробки, зварювання, нанесення покриттів деякими способами може входити до складу механічних цехів та їх підрозділів (дільниць, автоматичних ліній, гнучких виробничих систем різного рівня) або використовуватися в окремому підрозділі.

Організація за вузловою (предметною, предметно-замкненою) схемою передбачає закріплення за кожним з цехів (виробництвом, комплексом, відділенням, дільницею) усіх деталей певного виробу та його складання.

У залежності від конструкції виробу поряд з механічною обробкою передбачається також складання вузлів. У цьому випадку цехи будуть самостійними механоскладальними і поділяються на механічні і складальні відділення. Іноді в цехах можуть бути зварювальні, термічні, фарбувальні, випробувальні дільниці, а також дільниці нанесення покриттів.

За наявності декількох механоскладальних цехів або цехів агрегатного складання передбачається цех загального складання.

Така організаційна форма найчастіше застосовується в масовому та великосерійному виробництві. В одиничному та дрібносерійному виробництві така організація може застосовуватися в разі випуску широкої номенклатури виробів, які суттєво розрізняються за масою та розмірами. У цьому випадку вузли розподіляють по окремих цехах у залежності від їхньої загальної маси та розмірів. Тобто цехи розділяються за типорозмірами використовуваного технологічного обладнання.

В умовах організації за вузловою (предметною) схемою не виключено, що цеху доведеться виготовляти деталі, які суттєво відрізняються за розмірами та точністю обробки. Це може призвести до нераціонального використання обладнання, а деяких випадках і до погіршення якості продукції. У цьому випадку більш раціональною може виявитися організація за технологічною ознакою.

Організація за технологічною схемою передбачає групування деталей різних вузлів і виробів за схожими конструктивними ознаками та подібному технологічному процесу виготовлення. Така організація прийнятна для одиничного та серійного виробництва, за умов яких деталями одного виробу не вдається цілком завантажити обладнання. У цехах обробляються одиничні деталі незалежно від того, до якого вузла або машини вони належать. Здійснюється детальна спеціалізація.

Механічні цехи поділяються на кілька груп: наприклад групи цехів по обробці тіл обертання ( з підгрупами валів, фланців, втулок), зубчастих коліс, корпусних деталей, важелів та кронштейнів, стандартних і нормалізованих деталей, кріпильних деталей. У таких групах цехів виготовляють деталі, які застосовуються в усіх машинах, які випускаються заводом. Це дозволяє організувати груповий метод обробки заготовок.

Складальні цехи передбачаються як самостійні одиниці по видах машин (цех прокатного устаткування, цех клапанів та інших вузлів автоматики, цех товарів широкого вжитку, цех насосів). Територіально складальні цехи розташовують поруч і по можливості в одній будівлі з цехом великих деталей, а для легкого та середнього машинобудування іноді в одному корпусі з механічними цехами, в яких виготовляються деталі виробу, що відповідає принципу блокування.

Ковальско-штампувальні цехи, як правило, розділяються на цехи кування та об’ємного штампування і цехи листового штампування. Іноді до цього розподілу додається спеціалізація цехів по матеріалах, з яких виготовляються вироби (наприклад, сталі, алюмінієві сплави, титанові сплави).

Ливарні цехи звичайно розділяються за способом лиття: в землю, в металеві форми (в кокіль та під тиском), за виплавними моделями, в оболонкові форми. В разі розміщення цехів в одному корпусі та використанні однакової номенклатури ливарних матеріалів спільним виконується плавильне та заливочне відділення, а формувальні відділення відповідають різним способам лиття.

Як видно, обидві ці форми мають певні переваги і недоліки, тому більшість заводів організує виробництво за змішаною схемою.

Організація за змішаною схемою передбачає, що частина цехів проектується за вузловою (предметною), а частина за технологічною ознакою. Така організація виробництва є найбільш зручною для багатьох заводів, які мають у своєму складі заготівельні, обробні та складальні цехи, розвинену інфраструктуру допоміжних та підсобних виробництв. Крім цього, на сьогодні відомо багато способів виготовлення майже кожної деталі або складальної одиниці, але на кожному конкретному заводі освоєні далеко не всі. При освоєнні нового виробу спочатку відпрацьовуються та використовуються освоєні та добре відомі персоналу заводу технологічні процеси, я правило, на наявному обладнання. Тобто досить часто не тільки в рамках заводу в й в одному цеху дільниці і відділення можуть бути згруповані і за вузловою (предметною) і за технологічною ознакою.

Поза залежністю від прийнятої організації виробництва звичайно виділяють окремо цехи спеціальних кріпильних деталей, стандартних деталей, де виготовляють деталі для всіх машин передбачених програмою і номенклатурою заводу, інструментальні цехи, які досить часто об’єднують в окреме виробництво як для задоволення потреб власне заводу так і для виготовлення інструментів в якості товарної продукції.

Природно, що з виробництва виключаються покупні вироби (особливо стандартні, наприклад, кулькові, роликові та голкові підшипники) та ті вироби, які отримуються за кооперацією від підприємств-суміжників (партнерів).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Уточнення типу виробництва за значенням коефіцієнту закріплення операцій	\|	Форми організації виробництва в цеху.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.