Взаємодія телекомунікаційних систем та мереж

ЛЕКЦІЯ

Принципи побудови та функціонування МЗ.

Слід виділити три найбільш значущі групи принципів, необхідні для формування та функціонування мереж електрозв'язку які враховують особливості єдиної системи електрозв’язку (ЄСЕ):

- базові та структурні принципи; організації служб і систем зв'язку.

До базових, визначальних загальні основи побудови мереж зв'язку, відносяться загальні принципи:

- організації мережі як сукупності вузлів розподілу потоків повідомлень і ліній передачі між ними;

- взаємозв'язки та взаємодії мереж різних типів і призначень;

- ієрархічної побудови мереж;

- розділення мереж на мережі загального і обмеженого користування;

- організації транспортних мереж і мереж доступу;

- стійкого і безпечного функціонування мереж;

- відповідності міжнародним і національним стандартам і рекомендаціям.

Структурні принципи складають основи побудови елементів мереж:

- територіальний поділ мереж на магістральні, внутрішньозонові та місцеві;

- поділ вузлів мережі в залежності від призначень на класи і типи;

- комплексне використання різних ліній і засобів зв'язку (кабельних, радіо, в тому числі супутникових);

- побудова трьох- зв ’язаної топології магістральної первинної мережі, при якій між будь-якою парою вузлів забезпечуються три шляхи, що проходять по трьох географічно рознесеним трасах;

- взаємозв'язки мереж, що належать різним операторам, шляхом організації спільних вузлів і ліній зв'язку;

- охоплення мереж системами управління і моніторингу.

Принципи організації служб і систем зв'язку включають:

- організацію служб перенесення (без функцій кінцевих абонентських пристроїв) і телеслужб (з функціями кінцевих абонентських пристроїв);

- організацію служб доступу до мережевих інформаційних ресурсів (інформаційно-довідкові служби);

- організацію системи нумерації;

- організацію систем управління з'єднаннями, маршрутизації викликів, сигналізації

- організацію абонентських і клієнтських служб;

- організацію служби універсального обслуговування;

- перманентне оновлення і розширення номенклатури служб і послуг, розвиток мультимедійних служб;

- організацію систем тарифікації послуг та проведення взаєморозрахунків між учасниками процесу надання послуг;

- організацію систем маркетингу.

Рис. 2 Взаємодія телекомунікаційних систем і мереж

ДП – джерело повідомлення; ПР1 – перетворювач повідомлення в електричний сигнал, що називається первинним електричним сигналом; СК – станція комутації, яка являє собою сукупність комутаційної та керуючої апаратури, що забезпечує встановлення різного виду з’єднань (місцевих, міжміських, міжнародних, вхідних, вихідних, транзитних) та реалізуюча певний метод комутації (комутація каналів, комутація повідомлень або комутація пакетів); ОС1 – обладнання спряження, яке здійснює перетворення первинних сигналів в лінійні електричні сигнали, фізичні характеристики якихузгоджуються з параметрами передачі середовища розповсюдження – СРП; ОС-1 – обладнання спряження , що здійснює перетворення лінійних електричних сигналів у вихідні первинні сигнали ; ПР-1 – перетворювач первинних сигналів в повідомлення; ОП – отримувач повідомлення.

Комплекс технічних засобів і середовища розповсюдження , що забезпечує передачу первинного сигналу у визначеній смузі частот або з визначеною швидкістю передачі між мережевими станціями або мережевими вузлами називається КАНАЛОМ ПЕРЕДАЧІ.

Лінійні сигнали при проходженні по середовищі розповсюдження ослаблюються (затухають), спотворюються і піддаються різним перешкодам. Для усунення впливів різних факторів на якість передачі сигналу , через певні віддалі встановлюються підсилювачі, регенератори, ретранслятори, які разом із середовищем розповсюдження утворюють ЛІНІЙНИЙ ТРАКТ системи передачі.

До недавніх часів в телекомунікації існувало чітке розділення на системи комутації та системи передавання. Але в наш час, з розвитком та повсюдним впровадженням цифрової техніки, спостерігається взаємне проникнення цих галузей, що приводить до необхідності розглядати передавання і комутацію сигналів одночасно Для системного викладення наступного матеріалу , упровадимо деякі визначення.

Система електрозв’язку - це сукупність технічних засобів, які забезпечують утворення лінійного тракту та каналів передавання. До складу будь-якої системи електрозв’язку входить передавач, канал передавання і приймач. Системи електрозв’язку поділяються на дві групи: односторонні ( передавання інформації відбувається тільки від джерела інформації до абонента, наприклад: радіомовлення) та двостороннє ( наприклад: телефонний зв’язок).

Лінійний тракт системи передавання включає сукупність технічних засобів, які забезпечують передавання сингалів: 1) в межах системи передачі; 2) смугою частоти, 3) зі швидкістю, яка визначається номінальним числом каналів даної системи передавання.

Канал передачі - це засіб одностороннього передавання сигналів. Декілька односпрямованих каналів можуть використовувати загальний шлях передавання, як в системах з частотним розподілом каналів, де кожному каналу виділяється окрема частота. так і в системах з часовим розподілом каналів, де кожному каналу надається визначений часовий інтервал.

Часто канали об’єднують в пучки каналів – це сукупність каналів, технічно виконаних, як одиниця направлення обміну інформацією між частинами системи електрозв’язку.

В свою чергу, пучки каналів можуть поділятися на менші пучки - визначена кількість каналів з близькими характеристиками ( наприклад: типом сигналізації, типом шляху та ін.)

Лінією передачі телефонної мережі називається сукупність ланцюгів, лінійних трактів (однотипних, чи різнотипних систем передавання, які мають спільне середовище розповсюдження), а також лінійних споруджень та їх обслуговуючих пристроїв. Лінія передавання може містить один, чи декілька каналів.

На сьогодні, в зв’язку використовують типові канали передачі, параметри яких нормалізовані, наприклад: в телефонії канал тональної частоти з ефективною смугою передавання - це спектр 300 -3400 Гц ; цифровий канал має стандарт зі швидкість передавання – 64 Кбіт/с.

Завданням системи комутації –є створення необхідного шляху ( в телекомунікаціях – інформаційного тракту) між двома будь-якими кінцевими пристроями.

Комутацією називається встановлення за вимогою індивідуального з’єднання визначеного входу з визначеним виходом на час, необхідний для передавання інформації між ними.

В залежності від форми подання інформації, яка передається системою інформації, розрізняють комутацію цифрову і аналогову. Цифровою комутацією називається процес, коли з’єднання між певним вводом і виводом системи встановлюється з допомогою операцій над цифровим сигналом без перетворення його в аналоговий сигнал.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія розвитку електрозв’язку	\|	Загальні принципи побудови телекомунікаційних мереж

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.