• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Схема гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту

Для складання висновку з санітарної оцінки ґрунту доцільно використовувати схему (алгоритм), яка передбачає реалізацію 6 наступних етапів:

1 етап — визначають мету та завдання. Так, при відведенні земельних ділянок під нові населені пункти, необхідно дати гігієнічну оцінку санітарного стану природного ґрунту. Вході поточного санітарного нагляду необхідно оцінювати санітарний стан штучно створеного ґрунту на земельних ділянках житлових і громадських будівель, дитячих та спортивних майданчиках. У разі несприятливої епідемічної ситуації необхідно визначитися, чи не є ґрунт фактором поширення патогенних мікроорганізмів. Інколи під час розслідування випадків гострих і хронічних отруєнь необхідно визначити ступінь забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами (пестициди, важкі метали тощо). Санітарний стан ґрунту може вивчатися і з метою оцінки ефективності санітарної очистки території міста, під час поточного санітарного нагляду за очисними спорудами каналізації та спорудами з утилізації і знешкодження твердих побутових відходів з метою оцінки ефективності їх роботи.

2 етап — у залежності від визначених задач встановлюють необхідний обсяг досліджень. Так, при гігієнічній оцінці природного ґрунту земельних ділянок, які відводяться під нові населені пункти, необхідним є повний санітарний аналіз за всіма показниками санітарного стану. При гігієнічній оцінці штучно створеного ґрунту населених пунктів за умов сприятливої епідемічної ситуації доцільно проводити дослідження за схемою скороченого санітарного аналізу: визначення загальної вологості та гігроскопічної вологості, санітарного числа Хлєбнікова, вміст хлоридів, окисності ґрунту, мікробного числа, титру бактерій групи кишкової палички, титру анаеробів, кількості яєць гельмінтів, кількості личинок і лялечок мух. При несприятливій епідемічній ситуації в схему скороченого санітарного аналізу обов'язково необхідно включити дослідження на наявність патогенних бактерій та вірусів. При розслідуванні випадків гострих та хронічних отруєнь для визначення ступеня забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами достатньо визначити механічний склад, загальну і гігроскопічну вологість та вміст шкідливих речовин: пестицидів, важких металів, миш'яку тощо.

3 етап — здійснювати перевірку повноти представлених матеріалів, контролюють наявність даних санітарного обстеження, оцінюють схеми відбору проб ґрунту, способи їх підготовки до аналізу, строки виконання аналізів, умови зберігання проб, контролюють наявність результатів лабораторного аналізу ґрунту згідно з програмою досліджень, які проводяться.

4 етап — аналізують дані санітарного обстеження: а) санітарно-топографічну характеристику ділянки; б) санітарно-технічну характеристику об'єктів, що впливають на стан ділянки; в) санітарно-епідемічну ситуацію. Обґрунтовують попередній висновок щодо існування підстав підозрювати, що ґрунт може бути забрудненим екзогенними хімічними речовинами або є фактором розповсюдження інфекційних захворювань.

5 етап — проводять оцінку результатів лабораторного аналізу ґрунту за всіма показниками, що передбачені програмою досліджень. За непрямими показниками на підставі порівняння досліджуваної ділянки з контрольною ("чистою") обґрунтовують висновки про факт існування забруднення, його давність та тривалість. За прямими показниками, використовують шкалу оцінки санітарного стану ґрунту, оцінюють рівень забруднення ґрунту та ступінь його небезпеки для здоров'я населення.

6 етап — формулюють загальний висновок про санітарний стан ґрунту, ступінь його забруднення та небезпеки для здоров'я населення, прогнозують можливий вплив забруднення ґрунту на здоров'я населення в залежності від його рівнів, пропонують заходи щодо попередження подальшого погіршання санітарного стану ґрунту та шляхи його поліпшення.

Санітарна охорона ґрунту –являє собою комплекс заходів (організаційних, законодавчих, гігієнічних), спрямованих на обмеження надходження в грунт механічних, хімічних і біологічних забруднювачів до величин, які не порушують процеси самоочищення ґрунту, не призводять до накопичення у рослинах шкідливих речовин у небезпечних для здоров’я людей і тварин кількостях, не призводять до забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних водойм, а також не обмежують використання ґрунту в сільському господарстві.

Мета санітарної охорони ґрунту полягає у збереженні такої його якості, коли він не стає чинником передачі заразних для людей та тварин хвороб і не призводить до прямого або опосередкованого в разі надходження екзогенних хімічних речовин гострого або хронічного отруєння з можливими віддаленими наслідками.

Основні завдання санітарної охорони ґрунту:

1) охорона ґрунту від забруднення побутовими викидами та відходами, які є шкідливими для здоров'я людини в наслідок наявності у них патогенних мікроорганізмів, яєць гельмінтів та комах – переносників інфекційних хвороб;

2) гігієнічна оцінка методів збирання, вивезення, знешкодження та утилізації промислових, сільськогосподарських і побутових викидів та відходів;

3) розробка та уніфікація методів дослідження з нормування і гігієнічної оцінки вмісту шкідливих речовин у ґрунті.

Заходи із санітарної охорони ґрунту можна розподілити на наступні групи:

1) законодавчі, організаційні та адміністративні заходи;

2) технологічні заходи, що спрямовані на створення маловідходних технологічних схем виробництва, які знижують до мінімуму утворення відходів, поліпшують технології знешкодження відходів тощо;

3) санітарно-технічні заходи, які передбачають збирання, видалення, знезараження та утилізацію відходів, що забруднюють грунт (санітарна очистка населених місць);

4) планувальні заходи, які стосуються вибору земельних ділянок для будівництва очисних споруд;

5) наукові заходи, які полягають у розроблені гігієнічних нормативів для здійснення адекватної оцінки санітарного стану ґрунту в разі надходження органічних, біологічних і хімічних забруднювачів.

Важливим гігієнічним критерієм ефективності заходів щодо санітарної охорони ґрунту від забруднення хімічними речовинами є ГДК їх у ґрунті. Під ГДК екзогенної хімічної речовини у ґрунті слід розуміти ту максимальну кількість її в ґрунті (в міліграмах на 1 кг абсолютно сухого ґрунту), яка у разі прямого контакту людини з нею гарантує відсутність негативної прямої або непрямої дії на здоров'я людини, її потомства, санітарні умови життя населення і самоочищувальну здатність ґрунту.

Отже, санітарна очистка населених місць передбачає виконання гігієнічних вимог, які пред'являються до правильної побудови і експлуатації установок і споруд, призначених для збирання, тим­часового зберігання, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих і рідких побутових та промислових відходів.

Усі відходи слід поділяти на дві великі групи: рідкі та тверді.

До рідких відходів відносяться: нечистоти з вигрібних вбиралень, помиї (від виготовлення їжі, миття посуду тощо.), а також стічні води (господарсько-фекальні, побутові, промислові, місцеві та атмосферні тощо).

До твердих відходів відносяться: сміття (домові відходи), відходи підприємств громадського харчування, відходи торгівельних і промислових підприємств, будівельне сміття тощо.

Розрізнюють три основні системи видалення відходів: сплавну, вивізну та змішану.

Сплавна система використовується у повністю каналізова­них населених пунктах, в яких усі рідкі і частково тверді відходи сплавляються за системою труб. Такий спосіб видалення рідких відходів отримав назву — каналізація.

Вивізна система використовується у неканалізованих насе­лених пунктах. У цьому випадку видалення рідких і твердих відходів здійснюється завдяки використанню спеціального транспорту. Такий спосіб видалення твердих відходів одержав назву — очистка, спосіб видалення рідких відходів — асенізація.

Змішана система видалення відходів використовується у частково каналізованих населених пунктах. При цій системі рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту видаляються за допомогою каналізаційної мережі, тверді відходи спеціальним транспортом санітарної очистки, рідкі відходи з неканалізованої частини — асенізаційним транспортом.

Читайте також:

1. H.2 ВИСЯЧІ ЗАБИВНІ ПАЛІ ВСІХ ВИДІВ І ПАЛІ-ОБОЛОНКИ, ЩО ЗАНУРЮЮТЬ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ
2. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
3. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
4. А) Мета і об'єкти грошової оцінки
5. А) Теоретичне обґрунтування педагогіки
6. А). Схема с подвижным электродом-инструментом
7. Адекватним фізичним критерієм оцінки її впливу на організм люди1
8. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
9. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
10. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
11. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
12. Аналіз загальної рівноваги розширює можливості оцінки ефективності функціонування ринкової економіки.

Переглядів: 1293