• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація надзвичайних ситуацій у залежності від кількості потерпілих

Слід підкреслити, що однією з найбільш характерних особливостей надзвичайних ситуацій та катастроф, викликаних силами природи або технологічною діяльністю людини, властивих для ХХ століття, є масовий травматизм серед населення.

В Україні Міністерство надзвичайних ситуацій в компетенції якого знаходяться питання щодо профілактики та усунення надзвичайних ситуацій створено шляхом об’єднання Міністерства з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та Державного Комітету цивільної оборони. У його складі організовані центральні та регіональні медичні формування швидкого реагування для надання допомоги потерпілим в аваріях і катастрофах та під час інших надзвичайних ситуаціях (додаток 1).

Слід відзначити, що для ліквідації наслідків катастроф завжди залучаються військові формування, у тому числі підрозділи медичної служби військ. Отже, багатовіковий досвід військової медицини і накопичений до сьогодні досвід медицини катастроф взаємно доповнюють один одного, дозволяють на практиці ліквідації наслідків катастроф удосконалювати знання і вміння військових медиків та більш ефективно готувати медичні кадри військ і цивільних формувань.

В Україні у наш час існує 4 групи формувань для участі у ліквідації наслідків катастроф:

- корпус рятувальників;

- медичні формування і установи Міністерства охорони здоров’я;

- медичні формування Міністерства надзвичайних ситуацій;

- формування медичної служби Збройних Сил України.

Безпосередні заходи щодо ліквідації наслідків катастроф і, навіть бойові дії, виконуються, як правило, у масштабі військової частини (полку) або її окремих підрозділів (батальйонів, рот, спеціальних команд) тощо. Тому ї санітарно-гігієнічні заходи здійснюється, в основному, в масштабі зазначених частин і підрозділів.

Організаційно-штатна структура медичної служби полку і батальйонів представлена, відповідно, медичним пунктом полку (МПП) і медичним пунктом батальйону (МПБ), крім того, в структурі роти питаннями медичного забезпечення займається санітарний інструктор.

МПБ очолює фельдшер батальйону, МПП — лікар-хірург. До складу МПП входять також два лікарі загального профілю і лікар-стоматолог.

Спеціальних санітарно-протиепідемічних підрозділів та спеціалістів-гігієністів і епідеміологів в полку і в окремих підрозділах немає. У зв’язку з цим усі гігієнічні і протиепідемічні питання вирішують лікарі зазначених вище профілів, фельдшери батальйонів та санітарні інструктори рот.

Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи, що проводяться у випадку надзвичайних ситуацій або бойових дій, поділяють на немедичні, у виконанні яких приймають участь спеціалісти декількох відповідних служб і на медичні, які вирішуються суто медичною службою.

У Збройних Силах України проведення немедичних санітарних заходів (розміщення особового складу, харчування, водопостачання, забезпечення одягом і взуттям, лазнево-пральне обслуговування, створення сприятливих умов праці і відпочинку) покладені на командування частин і підрозділів, служби тилу (продовольча, речова, квартирно-експлуатаційна, інженерна) і на усіх військовослужбовців.

До медичних (гігієнічних) заходів відносяться гігієнічне нормування (обґрунтування норм, правил і вимог до умов праці, побуту, відпочинку, питань життєзабезпечення військовослужбовців тощо) та цілий ряд інших заходів медичного спрямування, що регламентовані як положеннями військових Статутів (Статут Внутрішньої служби Збройних Сил та ін.), так і цілим рядом постанов, керівництв, санітарних правил і норм, інструкцій, наказів, вказівок та рекомендацій.

До медичних заходів також відносять проведення запобіжного і поточного санітарного нагляду, який забезпечує виконання розроблених гігієнічних норм і правил посадовими особами відповідних служб, гігієнічний аналіз захворюваності і оцінку рівня здоров’я, які визначають особливості впливу факторів довкілля в умовах надзвичайних ситуацій, бойових дій або військових навчань.

Крім того, у структуру медичних заходів входять: медичний нагляд за умовами обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, а також за дотриманням гігієнічних правил під час роботи зі шкідливими факторами військової праці; медичний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу, організація і проведення санітарної підготовки медичних підрозділів частин, проведення санітарно-освітньої та санітарно-виховної роботи серед особового складу тощо.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. IV етап. Ситуаційний підхід
3. V. Класифікація і внесення поправок
4. V. Класифікація рахунків
5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
6. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
9. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
10. Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості
11. Аналіз конкурентних ситуацій
12. Аналіз ситуацій

Переглядів: 474