Д-т рахунку

№ 3810 “Балансовий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів”;

К-т рахунку
№ 6204 “Результати від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”.

При від'ємній різниці робиться зворотна проводка. Переоцінку проводять також при зміні біржового курсу валюти.

При бухгалтерському обліку на дату розрахунку необхідно в першу чергу сторнувати позабалансові бухгалтерські проводки, виконані на дату операції у позабалансі. Другий крок — виконання операцій у балансі.

У разі купівлі валюти:

Д-т рахунку № 1500;

К-т рахунку № 3800 — сума купленої валюти.

Д-т рахунку № 3801;

К-т рахунку №1200 — сума валюти за курсом угоди.

Д-т рахунку № 3801;

К-т рахунку № 3810 (або навпаки, залежно від додаткової чи від'ємної різниці) — сума останньої переоцінки форвардного контракту.

Додатково робиться проводка:

Д-т рахунку № 3801;

К-т рахунку № 6204 — при позитивному значенні різниці між офіційним курсом та вартістю після останньої переоцінки.

Д-т рахунку № 6204:

К-т рахунку № 3801 — при від'ємному значенні різниці.

У разі продажу робляться зворотні проводки. Після здійснення згаданих операцій залишку за рахунком № 3810 не повинно бути.

Економічний зміст ф'ючерсних контрактів аналогічний економічному змісту форвардних контрактів, але існують певні обмеження, а саме: біржовий характер торгівлі, стандартні умови контракту (крім ціни), строки надання контракту (лише останній місяць кварталу), гарантія клірингової плати, можливість перепродажу контракту. Основним предметом ф'ючерсних контрактів є купівля (продаж) кредитів (депозитів) або інших фінансових інструментів (цінні папери, боргові зобов'язання, валюта).

Бухгалтерський облік валютних ф'ючерсів аналогічний порядку бухгалтерського обліку форвардних угод; замість рахунку № 1500 “Коррахунки в інших банках” додатково може використовуватися рахунок № 1511 “Гарантійні депозити в інших банках”.

У зв'язку з існуванням в Україні режиму валютного регулювання операції з розміщення коштів — надання позик та кредитів — мають певні обмеження, що коригуються залежно від ситуації, що склалася на фінансовому та валютному ринках України.

До активних операцій належить надання кредитів прямим позичальникам — юридичним і фізичним особам.

На поточний момент надання валютного кредиту фізичній особі можливе тільки як підприємцю на ведення зовнішньоекономічної діяльності (лист НБУ № 19013/1093 від 05.05.95 р.). Кредит може надаватись тільки в безготівковій формі, що унеможливлює надання споживчого кредиту.

Кредит може видаватися юридичним особам як для зовнішньоекономічної діяльності під сплату нерезиденту, так і під сплату контрактів у національній валюті України. При цьому допускається конвертація кредиту через УМВБ або міжбанківський ринок з наступним зарахуванням на розрахунковий рахунок клієнта і проведення поточних операцій (лист НБУ №13-126/486 від 20.03.96 р.). Допускається також конвертація валюти кредиту в іншу валюту.

Враховуючи відсутність у валютному розділі балансу рахунків обліку термінових зобов'язань у валюті, допускається не приймати від позичальника позики термінові зобов'язання (лист НБУ №13-126/2041 від 22.11.96р.).

Порядок розгляду банком заявок клієнтури на отримання кредиту визначений “Положенням про кредитування” НБУ, згідно з яким комерційний банк зобов'язаний реєструвати всі заявки клієнтури на отримання кредиту і розглядати їх (постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.). Наявність журналу реєстрації надходжень заявок на кредит є обов'язковою. Клієнт, звергаючись у банк за кредитом, надає копії контрактів і угод, які обумовлюють мету кредитування, засоби отримання прибутку підприємством (якщо кредит короткостроковий) і фінансовий план оцінки окупності інвестицій (якщо кредит середньостроковий або довгостроковий — під придбання основних засобів, технологій і т. п., постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.).

Рішення про надання кредиту повинно прийматись колегіально фінансовим комітетом, кредитним комітетом або іншим уповноваженим органом банку (постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.). Надання кредиту проводиться або на розрахунковий рахунок позичальника, або безпосередньо на сплату розрахункових документів, що є підставою для кредитної заявки. Незалежно від засобу оплати банком здійснюється наступний контроль за цільовим використанням кредиту за допомогою перевірки первинних документів позичальника. За наслідками перевірки складається акт, у якому констатується цільове використання позички або порушення щодо цього (постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.).

У відповідності з вимогами НБУ відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця. Облік нарахованих відсотків ведеться в окремих відомостях (штафелях) з одночасним відображенням у балансі банку (за кредитом шостого класу). Відсотки, прострочені понад 30 днів, обліковуються на позабалансовому рахунку № 9601.

У сучасних умовах черговість сплати основного боргу та відсотків за кредитом регламентована ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з якою передусім сплачуються відсотки, а потім гаситься основний борг.

Позичка нерезиденту — нефінансовій структурі — вимагає індивідуальної ліцензії НБУ.

Позичка на покриття поточних збитків або на формування статутних фондів регламентується постановою Правління НБУ № 246 від 28.09.95р.

Згідно з Законом України “Про порядок розрахунків у іноземній валюті” до обов'язкового продажу будь-яка юридична особа може використати отриманий валютний виторг на погашення валютного кредиту, наданого уповноваженим банком. В інших випадках, за відсутності валютних засобів, підприємство може купувати кошти на УМВБ або на міжбанківському ринку. Проводки з надання погашення позички, а також щодо сплати відсотків за курсом НБУ наведені нижче:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інші валютні операції	\|	Дебет Кредит Зміст операції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.