ВИСНОВКИ

Бюджет України є основним фінансовим планом по створенню і використанню централізованого фонду коштів, який затверджується законом. Він надає органам влади, які його затверджують, можливість вищого постійного управління в галузі фінансової діяльності держави та місцевого самоврядування, контролю виконавчих та розпорядчих органів, які складають і виконують бюджет. Державний бюджет як економічна категорія, відображає грошові відносини, що виникають між державою і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами з приводу утворення централізованого фонду коштів держави та його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших потреб.

На сучасному етапі ринкових перетворень в Україні у сфері функціонування бюджетного процесу нагромадилася низка нерозв’язаних проблем як законодавчого, так і організаційного характеру.

Ключовим завданням у вдосконаленні системи міжбюджетних відносин повинно стати усунення всіх недоліків існуючої системи: забезпечення більшої стабільності та передбачуваності потоку коштів, які отримують місцеві бюджети, з метою поліпшення бюджетного планування та усунення загрози подальшого нагромадження бюджетної заборгованості, створення дійових стимулів для органів місцевого самоврядування з метою ефективного витрачання коштів.

Нормативні акти, що регулюють складні бюджетні відносини, повинні бути чіткими, стислими, зрозумілими, написаними стилістично і юридично грамотно, але вони не можуть бути спрощеними.

Основним способом формування доходів місцевих органів влади в більшості розвинутих країн є місцеві податки від комунального майна та землі, доходи від діяльності комунальних підприємств, залучення кредитних ресурсів і мобілізація коштів за рахунок комунальних позик. В Україні основним способом формування доходів місцевих органів влади нині є відрахування від регулюючих доходів. Місцеві податки і збори, кредити і інші способи формування доходів місцевих органів влади. Характерні для розвинутих індустріальних країн, в Україні відіграють незначну роль.

Проблеми ставлення інституту самостійних місцевих бюджетів в Україні не можна розв’язати без використання зарубіжного досвіду формування власних доходів місцевих бюджетів, які складають, наприклад, у Швеції та Швейцарії більш ніж 70 %, в Іспанії – 50 %, у Норвегії – 56 % доходів місцевих бюджетів. Це також пов’язано з необхідністю запровадження в Україні поділу місцевих бюджетів на два самостійні розділи: поточний бюджет і бюджет інвестицій.

Бюджетна система України недостатнім чином відповідає потребам регіонального розвитку. Необхідно зміцнити ресурсну базу місцевих бюджетів, поглибити децентралізацію управління бюджетними ресурсами шляхом проведення адміністративної реформи з метою створення фінансово спроможних адміністративно-територіальних одиниць. Зміцнення власної доходної бази місцевих бюджетів можливе завдяки формуванню ресурсного мінімуму, що включає місцеві податки і збори та комунальну власність; наданню місцевим органам влади більших прав по регулюванню ставок, закріплених за місцевими бюджетами, вибору податків; введені таких місцевих податків (зборів), як плата за використання природних ресурсів тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принципи управління державним боргом	\|	ДОДАТКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.