• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ 6. ОБОРОТНІ КОШТИ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Практичні завдання даного розділу мають відповідні методичні особливості щодо їх розв'язання.

З метою визначення нормативу оборотних коштів за елементами слід з'ясувати сутність оборотних коштів, їхній склад, організацію, джерела формування, наявність і ефективність їх використання.

Потрібно пам'ятати, що вартісна оцінка оборотних коштів слугує базою для визначення витрат, формування фінансових результатів і визначення ціни виробника (включення цих витрат до ціни).

Склад оборотних коштів – це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Рис.19. Склад оборотних коштів підприємства.

Норматив оборотних коштів – це відповідна сума грошових коштів, яка визначає оптимальну (планову) потребу підприємства в оборотних коштах.

Норматив оборотних коштів належить до показників поточної діяльності підприємства, які найбільше змінюються і перебувають у полі зору фінансової служби. Понад нормативні запаси товарно-матеріальних цінностей відволікають з обороту грошові кошти і свідчать про недоліки в матеріальному забезпеченні, неритмічності процесів виробництва та реалізації товарів. Незаповнення нормативу супроводжується перебоями у виробництві і реалізації товарів.

Необхідно зрозуміти, що нормування оборотних коштів пов’язано з поточним фінансуванням і значною мірою визначає їхні джерела. До таких джерел можна віднести:

· власні і прирівняні до них оборотні кошти;

· кредиторську заборгованість;

· кредити банків, позики;

· інші залучені кошти.

На практиці визначення потреби в оборотних коштах підприємство може здійснюватися двома методами: прямим та економічним.

Нормування оборотних коштів прямим методом має базуватися на визначенні: по-перше, одноденних витрат на виробництво (на створення запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, інших видів допоміжної продукції), виходячи з кошторису витрат за планом ІV кварталу; по-друге, на визначені норми оборотних коштів (у днях).

Розрахунок норми оборотних коштів з матеріалів у дорозі здійснюється в такому порядку:

Підготовчий запас приймається в розмірі, який визначається способом хронометражу, тобто пов’язаний з особливостями процесу виробництва, (наприклад підготовка матеріалів до виробництва: сушіння деревини на меблевих фабриках; лабораторний аналіз, доведення матеріалу до відповідних концентрацій - на підприємствах хімічної промисловості, тощо).

Поточний складський запас – це запас, який забезпечує потребу підприємства в сировині, матеріалах на період між двома їх надходженнями від постачальників. У норму оборотних коштів включається середній поточний запас, який приймається в розмірі 50% від тривалості інтервалу між поставками.

Тобто, якщо інтервал між надходженнями матеріальних цінностей 20 днів, то норма поточного запасу, яка включається в норму оборотних коштів – 10 днів (20:2).

Страховий запас матеріальних цінностей – це запас, призначений для забезпечення потреби виробництва на випадок затримки надходження матеріальних цінностей від постачальників.

Норму оборотних коштів на створення страхового запасу рекомендується приймати в розмірі 50% норми оборотних коштів у поточному запасі.

Також, слід звернути увагу на те що, при визначенні середніх значень інтервалу поставок та інших елементів норми, необхідно використовувати при розрахунках середньозважені величини, тобто з врахуванням вартості поставок.

Практичні завдання, пов’язані з визначенням нормативу оборотних коштів у незавершеному виробництві мають, свою специфіку – норма оборотних коштів визначається залежно від особливостей організації виробництва. Потреба в оборотних коштах на незавершене виробництво розраховується прямим методом на основі виробничого циклу і коефіцієнта нарощування витрат за видами продукції. Норма оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається за формулою:

Формула розрахунку тривалості виробничого циклу:

Сукупний норматив оборотних коштів визначається шляхом сумуванням всіх розрахованих за кожним напрямком виробничо-господарської діяльності нормативів оборотних коштів по підприємству.

Сутність економічного методу розрахунку нормативу оборотних коштів зводиться до коригування загального (сукупного) нормативу оборотних коштів на плановий період (рік) у відповідності зі змінами виробничо-господарської діяльності й визначається за наступною формулою:

На практиці може застосовуватися контрольний метод розрахунку нормативу оборотних коштів. Він є різновидом економічного методу розрахунку.

Контрольний розрахунок виконується окремо за групами оборотних коштів. В одну групу об’єднуються оборотні кошти, розмір яких залежить від обсягу виробництва (сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, тара, незавершене виробництво, напівфабрикати, готова продукція); в іншому – запасні частини для ремонту, малоцінні та швидкозношувальні предмети, витрати майбутніх періодів. Щодо першої частини норматив оборотних коштів визначається як добуток нормативу поточного року і темпу росту витрат відповідних матеріальних цінностей за кошторисом витрат на виробництво на плановий період проти кошторису витрат поточного року.

Норматив оборотних коштів другої групи основних коштів визначається як добуток нормативу попереднього року і 50% приросту витрат відповідних оборотних коштів. Сума двох частин, нормативу оборотних коштів, – які залежать і не залежать від обсягу виробництва, – буде дорівнювати загальному нормативу оборонних коштів на плановий період.

Щоб визначити загальний норматив оборотних коштів із урахуванням прискорення їхнього обороту, доцільно визнану суму нормативу оборотних коштів помножити на різницю між одиницею і процентом прискорення оборотних коштів.

Варто нагадати, що в процесі функціонування підприємства вартісна оцінка оборотних коштів збільшується. Треба пам'ятати, що збільшення суми власних оборотних коштів може бути пов’язане з підвищенням обсягів виробництва і реалізації товарів та швидкості обороту. Відсутність такої залежності призводить до нераціонального використання оборотних коштів.

Економічну ефективність використання оборотних коштів характеризують показники, які наведені на рис. 20.

		Виручка від реалізації у звітному періоді
		Чистий дохід(виручка від реалізації)
		Середня сума оборотних коштів

Рис.20. Показники ефективності використання оборотних коштів і методика їх визначення.

Середня сума оборотних коштів – це середня арифметична або середня хронологічна величина.

Якщо оборотність визначається за рік, у розрахунках слід застосовувати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця. Сума оборотних коштів за рік, як середня арифметична величина визначається так:

О = ( О₁ + О₂ + ….+ О₁₂ + О₁₃) : 13;

де О₁, О₂, ….О₁₂ – сума оборотних коштів на початок місяця (з січня по грудень):

О₁₃ – сума оборотних коштів на початок наступного року.

Виходячи із середньої хронологічної величини, розрахунок середньої суми оборотних коштів має такий вигляд:

;

		Середня сума оборотних коштів
	Коефіцієнт завантаження
		=
				.
			Чистий дохід (виручка від реалізації)

Доцільно пам’ятати, що чим нижчий показник завантаження оборотних коштів, тим ефективніше вони використовуються. Прискорення оборотності сприяє їх абсолютному і відносному вивільненню.

Абсолютне вивільнення – це зниження суми оборотних коштів у поточному році порівнянно з попереднім роком за збільшення обсягів реалізації продукції.

Відносне вивільнення має місце, коли темпи зростання обсягів реалізації (продажу) випереджають темпи зростання оборотних коштів, тобто меншим обсягом оборотних коштів підприємство забезпечує більший обсяг реалізації.

Загальне вивільнення визначається як сума абсолютного і відносного вивільнення оборотних коштів.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Організація перевезень
3. II. Організація перевезень
4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
6. Адміністративно-територіальна організація
7. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
8. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
9. Акустичні засоби|кошти| захисту
10. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
11. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
12. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.

Переглядів: 1401