Запринципами організації розрізняють: нормований оборотний капітал та ненормований оборотний капітал.
Нормований оборотний капітал – це частина оборотних коштів підприємства, для яких можливе визначення мінімально-достатньої величини для нормального перебігу виробничого процесу.
Ненормований оборотний капітал – це частина оборотних коштів підприємства, для яких заздалегідь неможливе визначення достатньої величини.
Заджерелами фінансування виділяють: власний оборотний капітал та позичений оборотний капітал.
Власний оборотний капітал – це частина оборотних коштів підприємства, що знаходиться в постійному розпорядженні підприємства і фінансується за рахунок власних коштів підприємства (статутний фонд, прибуток тощо).
Позичений оборотний капітал – це частина оборотних коштів підприємства, формування якого відбувається за рахунок зовнішніх джерел (кредитів банків і інших пасивів).
У процесі руху власні оборотні кошти можуть заміщуватись коштами, які по суті є частиною власних, їх називають стійкими пасивами або прирівняними до власних (кредиторська заборгованість і ін.).
Співвідношення окремих елементів оборотного капіталу у загальному її обсязі, яке виражається у відсотках має назву структури оборотного капіталу. Ця структура залежить від багатьох факторів, основними з яких є:
1) специфіка підприємства – на підприємствах з нетривалим виробничим циклом найбільшу питому вагу займають виробничі запаси;
2) якість продукції – якщо підприємство випускає неякісну продукцію, то її розмір на складі збільшується;
3) рівень концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, що впливає на скорочення обсягів запасів та зростання обсягів напівфабрикатів;
4) упровадження досягнень науково-технічного прогресу, що, як правило, впливає на зменшення запасів підприємства.