МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Виробничі засоби: основні та оборотні, їх характеристика і відмінні ознаки.Виробничі засоби: - це засоби виробництва (засоби праці і предмети праці), які мають вартість і використовуються безпосередньо у виробничому процесі для виготовлення продукції. Виробничі засоби поділяються на основні і оборотні. Основні засоби (основні фонди) підприємства – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється частинами в міру спрацювання. Оборотні засоби – це частина виробничих засобів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять усю свою вартість на вартість продукції, що виробляється. Відмінні ознаки основних і оборотних засобів.
Основні засоби поділяються на виробничі і невиробничі. Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства. Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньо участі в процесі виробництва, задовольняючи соціальні (побутові, житлові, культурні, медичні) потреби працівників підприємства. Це житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади, дитсадки та інше. За своїм речовим складом, термінами служби основні засоби є неоднорідні. Їх класифікують за виробничим призначенням і поділяють на такі види : Ø будівлі – корпуси цехів основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, лабораторії. склади, будівлі управлінського апарату підприємства тощо; Ø споруди – нафтові і газові свердловини, тунелі, очисні споруди, мости, водонапірні башти; Ø передавальні пристрої – засоби, за допомогою яких передають всі види енергії (електричної, механічної) від машинних двигунів до робочих машин. Це паро- , водо- , газо- , нафтопроводи; Ø машини і обладнання поділяють на: - силові машини і обладнання (двигуни, генератори, котли); - робочі машини і обладнання (верстати, преси, молоти тощо); - вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання; - обчислювальна техніка; Ø транспортні засоби – засоби внутріцехового, міжцехового, міжзаводського транспорту, тепловози, вагони, автомобілі та інше; Ø інструмент – механізовані та ручні інструменти всіх видів; Ø виробничий інвентар– предмети канцелярського і господарського призначення – канцтовари, меблі. Ø господарський інвентар Виробнича (технологічна) структура основних засобів – це співвідношення різних груп основних засобів у їх загальній вартості. Найчастіше цю структуру розглядають як співвідношення активної і пасивної частини основних засобів. До активної належать основні засоби, що беруть безпосередню участь в виробничому процесі (машини, устаткування, інструменти, прилади). До пасивної належать основні засоби, що забезпечують нормальні умови для здійснення процесу виробництва (будівлі ,споруди і т. д). На виробничу структуру основних засобів впливають такі фактори : - виробничі та матеріально-технічні особливості галузі; - форми суспільної організації виробництва; - форми відтворення основних засобів; - технічний рівень виробництва; - рівень організації будівельних робіт; - розміщення підприємства. Галузева структураосновних засобів характеризується співвідношенням питомої ваги основних засобів різних галузей до їх загальної вартості.
2. Оцінка основних засобів. Облік основних засобів здійснюється в натуральній і вартісній формах.Натуральні показники (площа, потужність обладнання, кількість одиниць обладнання і т.д .) використовуються при визначенні виробничої потужності підприємства, розробці балансів обладнання, вивченні динаміки і складу основних засобів. Вартісна оцінка основних засобів полягає у грошовому вираженні їх вартості. Застосовують такі види оцінювання, як первісна, відновна, залишкова та ліквідаційна вартість основних засобів. Первісна вартість – це фактична вартість основних засобів на момент їх введення в дію або придбання. Первісна балансова вартість (Вперв) може бути в загальному вигляді представлена формулою: Вперв = Ц + Т + М, грн. де Ц – ціна придбання основних засобів, грн. Т—витрати на транспортування основних засобів до місця встановлення, грн.; М – витрати на установку, монтаж, грн. Якщо вартість основних фондів (на 10% і більше) відрізняється від їх реальної вартості на дату балансу, то підприємство має їх переоцінити. При цьому виникає поняття відновної вартості. Відновна (переоцінена) вартість основних засобів – це вартість їх відтворення в умовах і цінах, що склалися. Відновлену вартість основних засобів (Ввідн.) визначають на основі генеральної інвентаризації або розрахунковим методом через індексацію, використовуючи формулу: Ввідн = Вперв х Іпер де Іпер – індекс переоцінки. За первісною, або відновною вартістю основні фонди зараховуються на баланс підприємства і перебувають там протягом усього періоду їх експлуатації. Залишкова вартість основних засобів виникає у процесі їх експлуатації і характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість готової продукції. Визначають її як різницю між повною вартістю (первісною чи відновленою) та сумою зношення. Взал = Вперв - Взнош де Взнош – вартість зношення (амортизаційні відрахування) Ліквідаційна вартість -- це залишкова вартість основних засобів на час їх вибуття з експлуатації (тобто після завершення терміну експлуатації) Введення в дію, та вибуття основних фондів відбувається нерівномірно протягом року, щоб визначити їх середньорічну вартість використовують формулу: де Впоч – вартість основних фондів на початок звітного року; к, к1 – кількість місяців протягом яких відповідні групи основних фондів експлуатувалися у звітному році; Вввед – вартість основних фондів, що вводяться протягом року; Ввив – вартість основних фондів виведених з експлуатації у звітному році. Наявність і рух основних фондів у бухгалтерському обліку відображається щомісяця. Вартість основних фондів на кінець розрахункового періоду визначається так: Вкін = Впоч + Вввед – Ввив Читайте також:
|
||||||||
|