• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організаційне забезпечення кредитної діяльності банків

Для проведення кредитних операцій кожен банк розробляє влас­ну кредитну політику. Кредитна політика банку -це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кре­дитування клієнтів банку (позичальників) на основі таких прин­ципів кредитування, як строковість, платність, забезпеченість, поверненність та цільовий характер використання. Кредитна політика щодо стратегії банку передбачає пріоритети, принци­пи та цілі окремого банку на кредитному ринку, а стосовно так­тики - фінансовий та інший інструментарій, що використовуєть­ся банком для реалізації його цілей при здійсненні кредитних угод, правила їх здійснення, регламент організації кредитного процесу.

Кредитна політика в більш вузькому розумінні - це система заходів банку у сфері кредитування його клієнтів, що здійснює банк для реалізації своєї загальної стратегії в певному періоді часу. Таким чином, кредитна політика як основа процесу управ­ління кредитом визначає пріоритети в процесі розвитку кредит­них відносин, з одного боку, та функціонування кредитного ме­ханізму - з іншого. Кредитна політика дає змогу планувати, регулювати, контролювати, раціонально організовувати взаємовід­носини між банком та його клієнтами щодо зворотного руху гро­шових коштів. Кредитні вкладення для банку мають бути надійні та рентабельні. Оскільки кредити становлять у банках найзнач-нішу і завжди найбільш проблемну частину активів, то вони по­винні піддаватися ретельній оцінці та нормативізації. Кредитна політика банку є одним із найважливіших інструментів запобігання ризикам, а її головне призначення полягає у встановленні ключових принципів, яких мусять дотримуватися менеджери та керівники банку при плануванні кредитної діяльності і надання кредитів.

У процесі розроблення кредитної політики банки визначають пріоритети при формуванні кредитного портфеля, розглядаючи його диверсифікацію з позицій визначення оптимальної кредит­ної політики.

Основою управління кредитним портфелем банку мають бути внутрішні положення, викладені у вигляді письмових докумен­тів і затверджені Радою та правлінням банку. Правління банку має запроваджувати та в разі необхідності доповнювати ці внут­рішні положення, а також стежити за їх виконанням.

Внутрішні положення з кредитування є внутрішньобанківськими нормативними документами, що регламентують механізм надання кредитів і підвищення надійності кредитного портфеля банку, а також уніфікацію процедури кредитування в усіх струк­турних підрозділах банку.

Дії співробітника банку повинні чітко відповідати розробле­ним в банку кредитним процедурам з метою забезпечення точно­го виконання операцій у різних підрозділах банку.

Проте кредитні положення мають бути досить широкими за змістом, вони не повинні мати лише обмежувальний характер. Якщо положення містять занадто жорсткі, раз і назавжди визна­чені правила, це не лише стримує ініціативу, а й може заважати банку отримувати достатній прибуток та задовольняти потреби су­спільства, які постійно змінюються.

Оптимальним положенням про кредитування є таке, що дає можливість кредитним працівникам подавати на розгляд кредит­ного комітету банку кредити, які вони вважають вигідними для банку, навіть якщо такі кредити і не описані в письмових поло­женнях.

Кредитні положення повинні давати банку можливість швид­ко пристосовуватися до нових економічних умов, розширювати обсяг своїх операцій, займатися новими видами бізнесу та нада­вати нові види послуг.

Внутрішнє положення з кредитування має забезпечити вирі­шення таких завдань:

- встановлення в банку єдиної практики роботи з кредитами;

- забезпечення ефективної взаємодії підрозділів банку на всіх
організаційних рівнях;

- методичне забезпечення співробітників кредитних підрозділів
на всіх організаційних рівнях за всіма аспектами кредитного
процесу;

- сприяння в стандартизації і спрощенні кредитної роботи;

- забезпечення механізму управління і контролю для виконання роботи відповідно до кредитних процедур;

- створення блоку законодавчої інформації для розв' язання юридичних проблем;

- запобігання дублюванню зусиль і забезпечення гармонічної
діяльності співробітників за допомогою встановлення чітко
визначених обов'язків;

- забезпечення економії часу у створенні інструкцій для здійснення керівництва найбільш ефективним способом;

- поліпшення управління і внутрішнього контролю;

- навчання нових фахівців роботі з кредитами.

Положення про кредитування мають:

- визначати обсяги кредитної діяльності банку;

- визначати напрямки використання кредитних ресурсів;

- визначати порядок надання кредитів, їх обслуговування та
стягнення;

- ураховувати фінансові ресурси конкретного банку, штат його
працівників, можливості зростання його активів та капіталу;

- містити визначення, хто має право на отримання кредиту, а
також ціни на кредити різних типів;

- указувати, хто надає кредит, у якій сумі та який підрозділ
контролюватиме виконання внутрішніх положень банку.

Ще однією складовою організації кредитної діяльності банку є організаційна структура.

Організаційна структура кредитного підрозділу в кожному конкретному банку має свої особливості, що визначаються розмі­рами, можливостями банку, а також потребами клієнтури. У ве­ликих банках організаційна структура може складатися з кіль­кох департаментів, які охоплюють розгалужену мережу відділів, секторів, комітетів, груп, економічних рад тощо. Ці структурні підрозділи спеціалізуються на виконанні певних функцій кредит­ної процедури, наприклад, відділ попереднього контролю та роз­гляду кредитних заявок, відділ кредитного аналізу, відділ галу­зевого аналізу, відділ кредитних ризиків, відділ кредитних про­дуктів, відділ кредитної документації, відділ економічних прогно­зів, відділ кредитного моніторингу тощо. У невеликих банках виконання всіх функцій сконцентровано в кількох структурних підрозділах.

Однак у будь-якому разі існують загальні принципи та прави­ла, яких має додержуватися менеджмент кожного банку, форму­ючи організаційну структуру процесу кредитування. Функцію на­дання кредитів необхідно відокремити від функції контролю за наданими кредитами. У кредитному відділенні доцільно функцію кредитного аналізу відокремити від власне процесу надання та оформлення позики. Це сприяє підвищенню рівня об'єктивності оцінки кредиту та більш обережному затвердженню позики.

Кредитна діяльність банку здійснюється через кредитний де­партамент банку, який у своїй діяльності керується чинним зако­нодавством України, нормативними актами Національного бан­ку України, статутом банку, рішеннями загальних зборів акціо­нерів, ради і правління банку, рішеннями кредитного комітету.

Департамент виконує весь комплекс комерційних операцій з надання кредитів юридичним і фізичним особам, іншим банкам, забезпечення повернення наданих кредитів, дослідження кон'є­ктури фінансово-кредитного ринку, консультуванню тощо.

Слід зазначити, що виконання кредитної функції не обмежу­ється лише кредитними підрозділами, участь в організації кредит­ного процесу беруть майже всі структури банку. Як приклад на­ведемо основні функції певних підрозділів (табл. 6.1).

Таблиця 6.1. Організація кредитної роботи в банку

Обов'язковою є організація роботи кредитного комітету та комітету кредитного нагляду. До складу комітетів входять керів­ники та провідні спеціалісти банку, які періодично збираються на засідання і колегіальне розв'язують поставлені завдання, фор­мують кредитну політику, виносять рішення про надання «вели­ких» кредитів та списання безнадійних кредитів. Комітети не є структурними підрозділами банку.

Функціями кредитного комітету е:

1. Формування кредитної стратегії та кредитної політики банку.

2. Затвердження організаційної структури кредитного департа­менту та посадових інструкцій для його працівників.

3. Встановлення напрямів диверсифікації кредитного портфеля
банку та відповідних лімітів за країнами, галузями, кредитними інструментами, позичальниками.

4. Оцінка адекватності резервів під можливі втрати за кредитами.

5. Аналіз кредитного ризику портфеля та інших суттєвих ризи­ків, що пов'язані з кредитуванням.

6. Прийняття рішень про надання «великих» кредитів.

7. Періодичне списання безнадійних кредитів.

До функцій комітету кредитного нагляду належать:

1. Ухвалення змін та доповнень до загальної кредитної політики.

2. Аналіз та оцінка нових ринків, на які спрямовані інтереси
банку.

3. Затвердження критеріїв прийнятності ризику.

4. Ухвалення впровадження нових кредитних інструментів, зо­крема встановлення припустимого рівня ризику за такими
інструментами.

5. Розгляд взаємовідносин банку з найважливішими новими клі­єнтами та збільшення обсягу кредитних операцій з постійни­ми клієнтами.

6. Затвердження окремих винятків із загальних правил кредит­ної політики банку.

7. Розгляд звітів внутрішніх аудиторів щодо процесу кредиту­вання.

8. Ухвалення кредитних процедур.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II. Мотивація навчальної діяльності
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
8. II.1 Програмне забезпечення
9. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
10. III. Етапи розробки програмного забезпечення
11. III. Мотивація навчальної діяльності
12. III. Мотивація навчальної діяльності

Переглядів: 1932