Класифікація цілей

В економічній літературі розглядаються такі види цілей, як глобальні і локальні цілі, з яких складається ієрархія цілей, що представляє собою декомпозицію цілей більш високого рівня в цілі більш низького рівня. Взаємне ув'язування локальних цілей за цілями і ресурсами дозволяє досягти глобальної мети стратегії організації – створення і підтримки її конкурентної переваги [11]. Локальні цілі ініціюються зовнішніми і внутрішніми факторами, детермінантами “національного ромбу” і стратегічним потенціалом фірми; їхній спільний вплив дозволяє формувати місію фірми, її виробничий профіль і конкурентний статус.

Одними з важливих і найбільш розповсюджених у стратегічному управлінні є цілі росту організації. Дані цілі відбивають співвідношення між темпами зміни обсягу продажів і прибутку організації і галузі в цілому. У залежності від того, яке це співвідношення, темп росту організації може бути швидким, стабільним чи може спостерігатися скорочення. Відповідно до цих типів темпу рости можуть установлюватися цілі швидкого росту, цілі стабільного росту і цілі скорочення [5,31,34,35].

Для процесу вироблення цілей характерне проходження чотирьох фаз:

- виявлення й аналіз тих тенденцій, що спостерігаються в оточенні;

- установлення цілей для організації в цілому;

- побудова ієрархії цілей;

- встановлення індивідуальних цілей.

Вплив середовища позначається не тільки на встановленні місії організації. Цілі також залежать від стану середовища і стосовно нього поділяються на зовнішні і внутрішні. При правильному підході до встановлення цілей керівництво повинне прагнути передбачати те, у якому стані виявиться середовище, і встановлювати цілі відповідно до цього передбачення. При встановленні цілей для організації в цілому важливо визначити, що із широкого кола можливих характеристик діяльності організації варто взяти за основу найважливіші. Далі вибирається визначений інструментарій кількісного розрахунку величини цілей. Особливе значення має система критеріїв, якими користаються при визначенні цілей організації. Звичайно ці критерії виводяться з місії організації, а також з результатів стратегічного аналізу середовища [12,20,36].

Встановлення ієрархії цілей припускає визначення таких цілей для всіх рівнів організації, досягнення яких окремими підрозділами буде приводити до досягнення загально організаційних цілей. При цьому ієрархія повинна будуватися як за довгостроковими, так і за короткостроковими цілями. Для того, щоб ієрархія цілей усередині організації знайшла свою логічну завершеність і стала реально діючим інструментом досягнення цілей організації, вона повинна бути доведена до кожного окремого працівника. Співробітники організації в такій ситуації одержують уявлення не тільки про те, що їм необхідно буде досягти, але і про те, як результати їхньої праці позначаться на кінцевих результатах функціонування організації, як і якою мірою, їхня праця буде сприяти досягненню цілей організації [11].

Діяльність менеджерів носить багатоцільовий характер. Поряд зі стратегічними завданнями їм приходиться вирішувати величезну кількість поточних і оперативних завдань. Відповідно до даного критерію цілі організації можуть підрозділятися на стратегічні, тактичні, оперативні. Цілі організації можна класифікувати також за змістом. Крім економічних цілей перед управлінськими працівниками підприємств стоять соціальні, організаційні, наукові, політичні і технічні завдання. Поряд з регулярно повторюваними, традиційними проблемами, менеджери повинні приймати рішення по непередбачених ситуаціях, унаслідок чого виділяється така класифікаційна ознака, як частота повторення, і розглядаються постійні і разові цілі. Цілі також класифікуються за їхнім місцем в системі ієрархіїцілей: на цілі організації, цілі підрозділів і індивідуальні цілі. Цілі розрізняються також за пріоритетністю. Ранжування цілей приводить до того, що їх можна розділити на особливо пріоритетні, пріоритетні, інші. Цілі залежать і від стадії життєвого циклу організації. У науковій літературі [9] пропонується розглядати і розрізняти цілі на етапах: 1) проектування і створення об'єкта; 2) росту об'єкта; 3) зрілості об'єкта; 4) завершення життєвого циклу об'єкта [14,37].

Узагальнення і систематизація існуючих наукових принципів класифікації цілей організації дозволили класифікувати цілі за наступними ознаками: за масштабом розробки; за рівнем управління, на якому розробляються цілі; за масштабом впливу; за місцем в ієрархії цілей; за основними напрямками встановлення; за ступенем важливості; за основними функціональними підсистемами; за періодом встановлення; «стосовно середовища»; за темпами росту; за пріоритетністю; за частотою повторення; за вимірністю (рис.7).

Кількість і розмаїтість цілей і завдань управління настільки велика, що без комплексного, системного підходу до визначення їхнього складу не може обійтися жодна організація, незалежно від її розмірів, спеціалізації, виду, форми власності. Оскільки підприємство є багатоцільовою системою, то його цілі можуть бути представлені у вигляді ієрархічної системи: місія підприємства, стильові цілі, робочі цілі.

Під час докладного аналізу кожної класифікаційної ознаки, а потім і кожного різновиду цілей, можна зробити висновки, що представлені ознаки тісно пов’язані між собою, а цілі – у деяких випадках навіть повторюють одна одну. Так, наприклад, схожі між собою класифікації цілей відповідно до масштабів розробки й у залежності від рівня управління, на якому вони розробляються; за масштабами впливу і за місцем в ієрархії цілей. Необхідно відзначити, що загальні, глобальні цілі, цілі організації, місія – деякою мірою повторюють одна одну. Можна відзначити також подібність класифікації цілей за періодом встановлення і за ступенем важливості. Ці приклади дозволяють стверджувати, що цілі можуть розглядатися відповідно до тих класифікаційних ознак, що є найбільш важливими для організацій тієї чи іншої галузі. Для підприємств ресторанного господарства цілі можуть класифікуватися за масштабами розробки і масштабами впливу, за місцем в ієрархії цілей, за змістом, за темпами росту, відносно до середовища, за вимірністю.

Стратегічні цілі повязана з:

- реалізацією нарямків діяльності у привабливих галузях, їхньою комбінацією;

- конкурентним положенням на ринку та сприйманням його споживачами та суспільством;

- інвестиційною діяльністю зовнішніх інвесторів, місцем, яке бажає зайняти підприємство на фінансовому ринку;

- внутрішніми особливостями та можливостями підприємства забезпечувати реалізацію зовні спрямованих цілей.

Стратегічні цілі потрібно встановлювати в усіх ланках і напрямках діяльності підприємства, від яких залежить його виживання та успіх.

Сукупність цілей можна охарактеризувати за допомогою конкретних показників, що дає змогу виконати вимогу вимірюваності. Кожне підприємство обирає та формулює свої цілі, а також систему показників для їхньої характеристики. Показники, що в загальному переліку можуть відбивати ціілі організації, найчастіше згруповані таким чином (табл. інформація – Шершньова, с. 113):

Рис. 7 Класифікація цілей організації

Таблиця 11 Система показників для характеристики стратегічних цілей підприємства (приклад)

Група цілей	Показники
1. Загальноекономічні цілі	Рівень прибутків; рівень рентабельності (розрахований за різними методиками); річний приріст прибутку; річний приріст доходу в розрахунку на одну просту акцію тощо.
2. Маркетингові цілі	Загальний обсяг продажу; частка ринку підприємства; приріст обсягів продажу; приріст частки ринку; рівень забезпеченості ресурсами; рівень цін.
3. Цілі виробництва	Масштаб виробництва та динаміка приросту; рівень витрат; додана вартість та її динаміка; рівень якості виробництва; упровадження нових методів виробництва; рівень диверсифікації; рівень ефективності тощо.
4. Фінансові цілі	Мінімізація “податкового пресу”; фінансова стабільність; оптимальна структура капіталу; динаміка обіговості капіталу; ціна акції та рівень дивідендів; приріст інвестицій та ін.
5. Науково-технологічні цілі	Технологічний рівень; розробка нових продуктів і технологій; придбання патентів і ліцензій; адаптація “ноу-хау” до умов виробництва тощо.
6. Кадрові цілі	Оптимальний рівень чисельності та структури персоналу; рівень кваліфікації персоналу; розвиток системи набору, добору, підвищення кваліфікації та перекваліфікації; рівень продуктивності праці тощо.
7. Організаційно-управлінські цілі	Впровадження ефективних технологій управління; оптимізація часових характеристик для прийняття рішень; впровадження ефективних методів організації виробництва та управління тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Дерево цілей” підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.