• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності

Операційна діяльність щодо виготовлення продукції або надання послуг вважається врівноваженою, якщо виручка від продажу цієї продукції (послуг), тобто дохід дорівнює сукупним витратам. Цей обсяг ще називають точкою беззбитковості. (див. графік).

Даний обсяг виробництва або точка беззбитковості розмежовує сфери збиткового й прибуткового виробництва.

Через наявність постійних витрат (Сп) виробництво продукції до певного її обсягу (точки беззбитковості - N_б) є збитковим, оскільки сукупні витрати

(Сп + Спер) більше за виручку (С< В).

Сфера збиткового виробництва (N _уб) на графіках перебуває в межі:

0 N _уб < N_б

На практиці беззбитковий обсяг виробництва обчислюється, як правило, аналітично. У точці беззбитковості виручка дорівнює сукупним витратам, тобто:

N_б *Ц = N_{б *} Сз. про + Сп,

Звідси маємо відому формулу:

N_б = (10.2)

У чисельнику цієї формули - постійні витрати, а в знаменнику - маржинальний прибуток на одиницю продукції (питомий маржинальний прибуток).

У стартовий період роботи підприємства, коли N = 0, збитки дорівнюють постійним витратам ( Сп). Зі збільшенням обсягу виробництва й продажу на один виріб, N = 1, збитки зменшуються на питомий маржинальний прибуток (Ц - Сз.о). Після досягнення точки беззбитковості відповідно зростає прибуток.

Беззбитковий обсяг виробництва розрахований за формулою (10.2) визначається у натуральному виразі. Це найбільш прийнято для однопродуктового виробництва. У багато продуктовому виробництві в цьому разі виникає проблема розподілу постійних витрат між виробництвом окремих продуктів. Тому за цих умов частіше визначають загальний обсяг беззбиткового виробництва у грошовому виразі, тобто в обсязі виручки (В)

Для виведення формули обчислення беззбиткового обсягу виробництва у грошовому виразі скористаємося формулою, помноживши ліву і праву її частини на ціну виробу (Ц).

N_б *Ц = N_б *Ц = В_б,

а - це коефіцієнт маржинального прибутку (К_пм)

Вб =

Можна вивести цю формулу і на основі таких співвідношень:

Вб = Сз + Сп;

Кпм = Сз = В - В*Кпм

У точці беззбитковості:

Вб = Вб – Вб*Кпм + Сп Вб =

Як видно із формул у точці беззбитковості постійні витрати покриваються маржинальним прибутком.

Не всі постійні витрати є витратами у формі готівкових видатків, частина їх має форму нарахування (амортизаційні відрахування). Тому іноді важливим є обсяг виробництва, за якого виручкою від продажу продукції покриваються лише ті витрати, що пов'язані з реальними грошовими виплатами – обсяг (точка) готівкової беззбитковості:

- в натуральному виразі: Nбн = ;

- в грошовому виразі: Вбн =

Очевидно, що Nбн < Nб; Вбн < Вб.

На основі беззбиткового обсягу виробництва визначається рівень безпеки операційної діяльності. Критерієм такої безпеки є ступінь перевищення беззбиткового обсягу виробництва над фактичним (плановим) обсягом виготовлюваної продукції. Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності (Кб) визначається:

1. У випадку визначення обсягу продукції в натуральному виразі

(однопродуктове виробництво):

Кб =

2. У грошовому виразі (багатопродуктове виробництво):

Кб =

де N, В - фактичний або плановий обсяг продукції відповідно в натуральному і грошовому виразі.

Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності можна вважати мірою операційного ризику. Чим він більший, тим безпечніша ситуація з огляду на прибутковість діяльності. З його зростанням зменшується ризик зниження обсягу виробництва до точки рівноваги, і навпаки – при його зниженні такий ризик зростає.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. Cистеми безпеки торговельних підприємств
3. I етап. Аналіз впливу типів ринку на цінову політику.
4. I. Аналіз контрольної роботи.
5. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
6. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
7. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
8. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
9. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
10. II. Мотивація навчальної діяльності
11. II. Мотивація навчальної діяльності
12. II. Мотивація навчальної діяльності

Переглядів: 2290