• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обґрунтування форми придбання устаткування

Розглянута в попередньому параграфі постановка задачі ком­бінованої адаптації за часом роботи, інтенсивністю використання та кількістю машин припускала число одиниць агрегатів, з допо­могою яких виготовляється заданий обсяг кінцевої продукції, ве­личиною заданою, а рівень зайнятості, під який підладжувалась операційна система підприємства, не повинен був перевищувати максимальну виробничу потужність наявного в розпорядженні підприємства обладнання. Іншими словами, кількісна адаптація розглядалася тільки в межах наявного на підприємстві парку об­ладнання. У цьому зв'язку виникає кілька важливих питань, які розширюють сферу нашого дослідження проблеми адаптаційних процесів в операційних системах.

По-перше, яку кількість одиниць обладнання кожного функціо­нального виду повинно мати підприємство з точки зору максимізації своєї вигоди. Надмірне число агрегатів призводить до додат­кових витрат, пов'язаних з їх неповним завантаженням. З іншого боку, менше число машин може стати в якийсь момент причиною недоодержання підприємством вигод унаслідок утрати замовлень через уже повне завантаження його операційної системи.

По-друге, для з'ясування всіх наслідків для підприємства, пов'язаних зі зміною кількості машин, що використовуються у виробництві, інформації про замовлення, ціни на кінцеву проду­кцію та ті витрати на її виготовлення, які визначаються виходячи з адаптаційних можливостей, сформульованих і розглянутих ви­ще, ще недостатньо. Це пов'язано з наявністю різних форм від­чуження та залучення обладнання для операційної системи під­приємства. Такими формами можуть бути, наприклад, відповідно здача машин в оренду, їх продаж або ж придбання обладнання за допомогою лізингу, купівлі. Причому кожна з наведених форм залучення (відчуження) обладнання містить у собі цілий набір можливих її варіантів залежно від значень параметрів, які стано­влять зміст цієї форми.

Отже, вивчення процесу адаптації в операційній системі під­приємства до змін рівня зайнятості в такому часовому періоді, коли підприємство має можливість змінювати величину парку обладнання, потребує вивчення цілої низки проблем. Нижче до­сліджується задача вибору форми залучення засобів праці.

Вибір того чи іншого варіанта придбання обладнання пов'я­заний з оцінкою приведених до теперішнього часу витрат по кожній альтернативі. Перевага, природно, віддається тій із них, що пов'язана з меншими витратами.

Як можливі форми придбання машин підприємством розгля­немо варіанти купівлі обладнання з використанням для цього фі­нансового кредиту банку й одержання машин у результаті здійс­нення лізингової операції. Порівняльна оцінка вказаних варіантів одержання обладнання за критерієм мінімуму приведених до те­перішнього часу витрат потребує вивчення структури та методу нарахування грошових платежів для кожного з них.

Відплив грошових коштів, пов'язаний із купівлею обладнання за допомогою фінансового кредиту банку, містить у собі як скла­дові елементи суми, які погашають заборгованість за кредитом, та суми, що виплачуються кредитору як плата за одержаний кре­дит. Остання складова встановлюється в процентах від суми кре­диту за певний період (місяць, рік) користування ним. Погашення кредиту і нарахованих за ним процентів здійснюється у порядку, який установлюється сторонами при укладенні угоди про надан­ня кредиту. Розмір процентних ставок установлюється банком і визначається в кредитному договорі залежно від кредитного ри­зику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової став­ки та інших чинників.

Щодо лізингових операцій, то Законом України «Про лізинг» визначено такі обов'язкові складові лізингових платежів:

• сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартос­ті об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

• сума, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;

• платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
• сума відшкодування страхових платежів за договором страху­вання об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем;

• інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу. Результати вивчення практики лізингу показують, що до скла­ду платежів можуть також входити:

- митні платежі;

- премія лізингодавцю за ризик.

Що стосується методу нарахування лізингових платежів, то аналіз договорів лізингу та відповідної науково-методичної літе­ратури показує існування таких основних методів:

• з регулярним періодичним відшкодуванням вартості

майна рівними або нерівними частками;

• з відстрочкою платежів;

• з авансовим платежем;

• за обраною сторонами договору підставою.

Далі на умовному прикладі покажемо процедуру підрахунку та порівняння витрат для купівлі обладнання й отримання його за допомогою лізингу.

Приклад. Нехай підприємство планує залучити у виробницт­во додаткове обладнання вартістю 300 тис. грн. Строк служби обладнання — 6 років. Є дві можливості профінансувати його придбання. Перша — це взяти кредит у банку в розмірі 300 тис. грн. під 30% з щорічним погашенням основної суми заборгова­ності за кредитом рівними частками впродовж трьох років. Дру­га — це укласти договір фінансового лізингу терміном на чотири роки з щорічними сплатами лізингового платежу; відшкодування вартості лізингового майна відбувається рівними частками; лі­зинговий процент нараховується за ставкою 25% від залишкової вартості об'єкта лізингу; викуп обладнання здійснюється за його залишковою вартістю на момент закінчення договору лізингу. Необхідно оцінити витрати за кожним варіантом придбання об­ладнання, порівняти їх і на основі цього прийняти рішення на ко­ристь однієї з альтернатив.

Відповідно до сучасної концепції зміни вартості грошових ак­тивів у часі оцінку витрат для лізингу обладнання та його купівлі за допомогою кредиту необхідно здійснити шляхом зведення гро­шового відпливу за вказаними варіантами до теперішнього мо­менту часу.

При оцінюванні грошових потоків у часі виникає необхідність визначення рівня дисконтної ставки. Слід також зауважити, що в тому разі, коли на пла­тежі за альтернативними варіантами лізингу і купівлі впливає оподаткування прибутку, його треба враховувати за допомогою відповідного коригування для забезпечення порівнянності. Так, наприклад, платежі з чистого прибутку або платежі за рахунок витрат чи прибутку до оподаткування не можна зіставляти безпо­середньо. У цих випадках платежі за рахунок витрат чи прибутку до оподаткування коригуються на так звану податкову знижку.

Читайте також:

1. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
2. А) Заробітна плата її форми та системи.
3. А) Заробітна плата, її форми та системи.
4. А) Теоретичне обґрунтування педагогіки
5. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
6. Автоматизації холодильних машин торгового холодильного устаткування
7. Автоматизовані форми та системи обліку.
8. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
9. Акредитив та його форми
10. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
11. Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
12. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.

Переглядів: 572