Зростання ролі самостійної роботи учнів

Про вийнятково важливу роль самостійної роботи свідчить відома китайська мудрість: „Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, дай мені діяти самому – і я навчусь”. А видатний вітчизняний педагог К. Ушинський зазнчав: „Самостійні думки випливають лише із самостійно набутих знань”. Нова парадигма освіти відносить самостійну роботу до основних форм організації навчального процесу.

Необхідність збільшення ролі самостійної роботи учнів витікає і того, що у ВНЗ запроваджена кредитно-модульна система навчання, яка передбачає збільшення обсягів самостійної роботи студентів. Це означає, що школа повинна підготувати майбутніх абітурієнтів до цього, а саме – сформувати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації.

Виходячи з цього, в процесі вивчення шкільних курсів географії учень повинен навчитися:

o самостійно здобувати необхідні знання;

o уміло застосовувати їх на практиці для розв’язування різноманітних навчальних проблем;

o бачити труднощі й знаходити шляхи їх раціонального подолання;

o чітко усвідомлювати можливості використання отриманих знань;

o гармотно працювати з йнформаційними джерелами;

o генерувати нові ідеї, творчо мислити;

o самостійно працювати над розвитком власного інтелекту та підвищенням культурного рівня.

Особливості організації самостійної роботи учнів:

§ Під час планування самостійної роботи вчителю необхідно насамперед чітко визначити її мету, основні завдання, засоби реалізації, регламент, кінцевий результат, форми перевірки (звітності) та критерії оцінювання.

§ Під час визначення змісту і обсягів самостійної роботи та строків її здачі необхідно враховувати вікові психологічні особливості учнів, а саме той факт, що діти даного віку виконують окремі елементи самостійної роботи значно повільніше, ніж дорослі.

§ Для формування грамотного розв’язання певних самостійних завдань необхідно поступово привчати учнів працювати за певним алгоритмом самостіної роботи.

§ Кожен вид самостійної роботи потребує від учня засвоєння певних прийомів, а вчитель повинен контролювати засвоєння і закріплення цих прийомів на рівні навичок і вмінь.

С. Кобернік виділяє наступні види завдань для самостійної роботи учнів за напрямками роботи:

Ø оволодіння теоретичними знаннями;

Ø активізація пізнавальної діяльності учнів;

Ø закріплення набутих знань та формування вмінь і навичок їх застосування;

Ø осмислення наявних причинно-наслідкових зв’язків та залежностей;

Ø відповідальність за прийняття самостійних рішень.

Для оволодіння теоретичними знаннями можна використовувати такі основні форми самостійної роботи:

1. Повторення теми за змістом підручника та відповідними картами атласу. Ця форма не дає засвоєння нового матеріалу, але відбувається актуалізація знань учнів.

2. Конспектування в зошиті найважливіших теоретичних положень (виписування визначень нових економ-географічних понять, географічних назв, теоретичних положень, класифікацій, складання характеристик об’єктів тощо. Слід відмітити, що в 9, 10 класах недоцільно використовувати такий вид діяльності як складання плану на основі прочитаного тексту, оскільки цей прийом учні повинні засвоїти в попередніх класах. А ось складання конспекту допомагає усвідомити навчальний матеріал та розвиває логічне милення учнів, а головне – учні продовжують розвивати вміння виділяти основний матеріал в тексті.

3. Опрацювання додаткових інформаційних джерел (хрестоматій, довідників, енциклопедій тощо). Ця форма роботи важлива для розширення та поглиблення знань учнів і носить переважно індивідуальний характер виконання. Вчительмає надавати консультації учням при організації такої роботи, що полягають в рекомендації певних джерел інформації, акцентування уваги на окремих питаннях тощо. Важливою формою роботи з додатковими інформаційними джерелами є написання реферату. Особливо актуальною ця форма роботи є в 10 класі, де в умовах дефіциту часу учні повинні засвоїти величезний обсяг матеріалу. Крім того, написання рефератів учнями старших класів сприяє їх підготовці до опрацювання літературних джерел під час майбутнього навчання у ВНЗ. Така форма роботи пробуджує цікавість учнів до вивчення географії. При організації такої роботи вчитель має ознайомити учнів з вимогами до оформелення та написання рефератів, порекомендувати необхідну літературу.

Активізація пізнавальної діяльності учнів здійснюється такими формами самостійної роботи учнів:

Ø Пошук інформації для повідомлення з фіксацією джерел;

Ø Підготовка тез або розгорнутого плану виступу (доповіді) з окремого питання. Ця форма спонукає учнів до певного рівня узагальнення та систематизації навчального матеріалу. Тому слід звернути уагу учнів на такий алгоритм виступу: актуальність питання – його сутність (теоретичний аспект) – фактичні матеріали (приклади) –висновок.

Ø Написання проблемних мінірефератів з актуальних питань теми, що вивчається. Завдання написати мініреферати учні отримують заздалегідь (мінімум за тиждень до їх перевірки чи захисту). Для визначення обсягу реферату необхідно враховувати вікові особливості школярів. Обсяг роботи не може перевищувати 2-5 сторінок (разом з титулом, планом та переліком використаних джерел). Орієнтовний час написання однієї сторінки тексту становить 0,5 – 1,0 год.

Закріплення набутих знань та формування вмінь і навичок їх застосування досягається шляхом виконання завдань алгоритмічного характеру, коли учень відтворює відомі йому знання. Залежно від специфіки змісту курсу географії та вікових особливостей учнів завдання в 9-10 класах можуть бути такими:

Ø Позначення на контурній карті об’єктів географічної номенклатури, оформлення тематичних карт (територіальної організації окремих галузей господарства, галузевої та територіальної організації господарства окремих регіонів, країн, економічних районів тощо).

Ø Розв’язування розрахунково-аналітичних завдань, наприклад, вирахування необхідної кількості умовного палива для роботи ТЕС тощо.

Ø Аналіз, обробка та інтерпретація статистичних даних. Тут важливим для вчителя є постійне оновлення статистчного матеріалу, який використовується на уроках.

Ø Заповнення звітної документації (наприкалад, оформлення звітів за результатами екскурсії на підприємство тощо)

Осмислення наявних причинно-наслідкових зв’язків та залежностей здійснюється такими шляхами:

Ø Складання структурно-логічних схем, заповнення узагальнюючих та порівняльних таблиць, побудова графіків, діаграм та картосхем.

Ø Підготовка аналітичних довідок. Ця форма надає учню можливість формування власного погляду на ті чи інші питання географічного змісту, у т.ч. і генерування власних висновків та пропозицій.

Формуванню відповідальності за прийняття самостійних рішень сприяють такі завдання:

Ø Пошук розв’язання проблемних завдань

Ø Моделювання розвитку сучасних географічних процесів і явищ, який вимагає творчого підходу до викоанання завдань.

Ø Формулювання висновків та складання прогнозів, що є елементом деяких практичних робіт з географії. Для того, щоб навчитися грамотно робити висновки та прогнози учні повинні оволодіти такими прийомами логічного мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація.

Ø Виконання групових завдань

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Робота зі статистичним, картографічним матеріалом та з навчальною літературою

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.