• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Термінологічний словник

АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ - основний капітал акціонерного товариства. Створюється за рахунок випуску акцій. Розрізняють: статутний капітал (його розмір записується у статуті); підписаний (мобілізується шляхом реалізації акцій); оплачений (внесений після реалізації акцій). Засновники можуть випускати акції на суму, що перевищує реальну вартість активів підприємства. Це перевищення складає засновницький прибуток, чим створюється додатковий капітал товариства. Подальше зростання акціонерного капіталу відбувається шляхом капіталізації частини отриманого прибутку, а також за рахунок нової емісії акцій. Прибуток акціонерних підприємств також може формуватись внаслідок торгівлі акціями на фондовій біржі.

АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА - організації, створені на основі добровільного погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іноземних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку. Акціонерні товариства є юридичними особами, мають повну господарську самостійність у питаннях вибору форми управління, реалізації продукції, встановлення цін і оплати праці, використання чистого прибутку, несуть відповідальність по своїх зобов'язаннях всіма активами. Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. Акції відкритого товариства можуть переходити від однієї особи до іншої без згоди інших акціонерів. Акції закритого товариства можуть переходити від однієї особи до іншої за згодою більшості акціонерів.

АМОРТИЗАЦІЯ (лат.) - 1. Об'єктивний процес поступового перенесення вартості засобів праці відповідно до їх зношування на вироблені за їх допомогою продукцію, послуги. Шляхом проведення амортизаційних відрахувань, що включаються у витрати на виробництво і послуги, формується амортизаційний фонд, використовуваний для відтворення основних фондів. Нарахування амортизаційних сум має постійний і безперервний характер, а їх використання на відтворення основних фондів відбувається після закінчення нормативних строків використання фондів. Амортизаційний фонд формується під впливом багатьох факторів: рівня норм А., вартісної оцінки основних фондів, їх складу, структури; галузевої структури економіки. 2. Поступова сплата боргу окремою особою або організацією шляхом періодичних внесків або викупу зобов'язань. 3. Визнання боргового зобов'язання недійсним внаслідок його втрати, крадіжки і т. ін.

БАЛАНСОВИЙ ПРИБУТОК - відображена в бухгалтерському балансі загальна сума фактично одержаного прибутку від усіх видів виробничої і невиробничої діяльності

БАНКРУТСТВО (нім.) - встановлювана судом неспроможність боржника (підприємство, фірма, банк, інша організація), платити за своїми борговими зобов’язаннями. З моменту офіційного оголошення про банкрутство. Боржник втрачає право самостійно керувати і розпоряджатись своїм майном. Це право переходить до осіб, визначених для управління майном боржника і примусової ліквідації підприємства. Претензії кредиторів з моменту банкрутства підприємства пред'являються до осіб, що займаються ліквідацією, і задовольняються в конкурсному порядку на основі чинного законодавства.

ВАЛОВИЙ ДОХОД - частина вартості виробленої валової продукції та наданих послуг за вирахуванням вартості матеріальних витрат, тобто знову створена вартість, у яку входить заробітна плата та прибуток.

ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ - сума грошових коштів, що надходять від платника на рахунок підприємства, організації за поставлені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

ВИРОБНИЧА ПРОГРАМАпідрозділів основноговиробництва – це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів.

ВНУТРІШНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ –забезпечує функціонування підприємства як системи господарюючих елементів (підрозділів).

ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ –це механізм, що забезпечує взаємодію підсистеми, яка управляє, та підсистеми, якою управляють. Він складається із сукупності конкретних форм і методів свідомого впливу на економіку.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ - кошти, що спрямовуються на створення нових, відновлення, розширення та удосконалення діючих основних фондів. Це - власні кошти підприємств, асигнування з бюджету, довгострокові кредити банків, внутрішні резерви будов, власні кошти приватних осіб та іноземних інвесторів. Використання того чи іншого джерела та їх співвідношення у загальній сумі фінансування залежить від обсягів будівництва, строків окупності витрат і від направлення коштів на нове будівництво або технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств.

ДИВІДЕНД (лат.) - частка прибутку акціонерного товариства, котрий щорічно розподіляється серед акціонерів після сплати податків, відрахувань на розширення виробництва, поповнення резервів. Дивіденд від звичайних акцій коливаються залежно від прибутку акціонерного товариства. Від привілейованих акцій він сплачується у розмірі, встановленому заздалегідь як твердий процент від їх номінальної вартості.

ДИСКОНТУВАННЯ - процедура, за допомогою якої обраховується сьогоднішній аналог суми, оплачуваної через певний строк при діючій нормі відсотку.

ДОВГОСТРОКОВЕ КРЕДИТУВАННЯ - надання банками та іншими кредитними інститутами на тривалий (більше року) строк позичок підприємствам, об'єднанням, організаціям та приватним особам на відновлення, розширення та створення основних фондів (основного капіталу).

ДОГОВІР (у цивільному праві) - угода двох чи кількох осіб про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків. Під договором розуміють також і сам документ, у якому в письмовій формі викладено досягнуту угоду про складання договору.

ДОГОВІР КРЕДИТНИЙ - юридичний документ, що визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з нагоди одержання останнім банківських позичок. Договір кредитний укладається між банком і позичальником на рік або більш тривалий строк, якщо клієнт користується позичками постійно, і на більш короткий строк - при тимчасовій потребі в позичках або при наданні окремої позички. В договорі кредитному передбачаються розмір кредиту, умови надання і погашення позичок, відсоткова ставка за кредит, зобов'язання підприємства по заставі та форми забезпечення позичок, перелік розрахунків та відомостей, необхідних для кредитування, строки їх надання клієнтом банку та інші умови. Конкретний зміст договору кредитного. і перелік всіх умов визначаються за згодою сторін.

ЕКОНОМІКА (грец.) - 1. Сукупність суспільних відносин, як у виробничій, так і невиробничій сферах, тобто економічний базис певного суспільного ладу. 2. Народне господарство певної країни або його галузь. 3. Терміном «Економіка» позначають науки, які вивчають специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільного виробництва (економіка транспорту, економіка праці та ін.).

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ - економічні результати і господарська доцільність використання основних виробничих фондів у процесі матеріального виробництва.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ - результат діяльності системи управління, яка забезпечує досягнення цілей, що стоять перед об'єктом управління, за найменших затрат.

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ –є центральним у системі господарського механізму, що діє через економічні інтереси як усвідомлені матеріальні потреби людей та складається з комплексу економічних способів, методів, важелів, нормативів, показників, за допомогою яких реалізується об’єктивні економічні закони.

ЕКОНОМІЯ (грец.) - 1. Ощадливість при витрачанні чого-небудь.

2. Заощаджені проти встановленої норми матеріали, сировина, паливо, час, кошти на виробництво одиниці продукції або виконаних робіт.

ЗАЛУЧЕНІ КОШТИ - оборотні кошти, одержані підприємствами і організаціями у тимчасове користування.

ЗАПАСИ - наявність матеріальних ресурсів (засобів виробництва і предметів споживання) для забезпечення безперервності розширеного відтворення, обслуговування невиробничої сфери та задоволення потреб населення.

ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА – сукупність засобів і предметів праці, що їх використовують у процесі виробництва матеріальних благ; складова частина продуктивних сил.

ЗАСОБИ ПРАЦІ - сукупність засобів, за допомогою яких люди впливають на предмети праці, видозмінюючи їх відповідно до своїх потреб. До засобів праці відносять виробничі будівлі, землю, на якій їх розміщено, інструменти, машини, засоби сполучення і зв'язку тощо, а також предмети, призначені для зберігання продуктів праці (контейнери, цистерни та ін.). Загальним засобом праці є земля.

ЗАТРАТИ МАТЕРІАЛЬНІ - спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю і переносять свою вартість на новостворений продукт.

ЗБИТКИ(господарські) - безповоротно втрачені підприємством кошти (збитки від реалізації продукції через різке падіння цін, від стихійного лиха, від утримання законсервованих об'єктів і т. ін.).

ЗМІННІ ВИТРАТИ - витрати, які нормуються на одиницю продукції і безпосередньо пов'язані з обсягом виробництва (витрати сировини, основних і допоміжних матеріалів, технологічного палива, заробітної плати).

ІМІДЖ(англ. ) - формування і підтримка сталого позитивного враження про товар, послуги, підприємство, яке виготовляє або реалізовує товар. Створення сприятливого образу товару, послуги, підприємства - запорука надійного становища на ринку.

ІНВЕСТИЦІЇ (лат.) - сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі економіки. Мета інвестицій - одержання підприємницького доходу, прибутку, проценту. Розрізняють фінансові та реальні інвестиції. Фінансові інвестиції - вкладення в акції, облігації та ін. цінні папери, що випускаються приватними компаніями або державою, а також об'єкти тезаврації, банківські депозити.

ІНФРАСТРУКТУРА в економіці (лат.) – сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки з метою створення основи для нормальної діяльності головних галузей матеріального виробництва та розвитку продуктивних сил країни.

КАПІТАЛ (нім.) - економічна категорія, що виражає суспільно-виробничі відносини; вартість, яка внаслідок найманої робочої сили дає додану вартість. Переносно: значна сума грошей; те, що становить велику цінність.

КАПІТАЛ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА - сукупність індивідуальних капіталів, об'єднаних через випуск та розміщення акцій і облігацій. Акціонерний капітал є власністю акціонерного товариства. З одного боку, він виступає як реальний виробничий капітал, з іншого - як акції та облігації, паперові представники дійсного капіталу, що утворюють фіктивний капітал. Кошти від випуску та розміщення акцій утворюють власний капітал акціонерного товариства, який в подальшому може збільшуватись за рахунок капіталізації частки прибутку та шляхом додаткової емісії акцій. Кошти, одержані від розміщення облігацій, складають позиковий капітал акціонерного товариства; вони через певний час мають бути повернені власникам облігацій з процентними сумами.

КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ - сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів, що направляються на розширене відтворення основних фондів всіх галузей народного господарства та приватних осіб. До складу

Капітальних вкладень включаються витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інвентарю, інші, капітальні роботи та витрати (проектно-дослідницькі, геологорозвідувальні та бурові роботи, витрати на відведення земельних ділянок та переселення у зв'язку з будівництвом, на підготовку експлуатаційних кадрів для нових підприємств та ін.).

КАПІТАЛЬНІ ВИТРАТИ - грошові витрати, пов'язані із вкладенням в основний капітал і приріст запасів капітальні витрати включають: 1) капіталовкладення за рахунок коштів центральних та місцевих бюджетів, державних спеціальних фондів, що направляються, головним чином, у капіталоємкі та низькоприбуткові галузі виробництва, розвиток економічної і соціальної інфраструктури; 2) інвестиційні субсидії та довгострокові бюджетні кредити приватним корпораціям, місцевим органам влади, націоналізованим підприємствам і галузям; 3) капіталовкладення приватного сектора економіки на розширення виробничого капіталу - в будівлі, споруди, машини, обладнання тощо.

КОЕФІЦІЄНТ ТРУДОВОЇ УЧАСТІ (КТУ) -це узагальнена кількісна оцінка внеску кожного члена колективу в загальні результати праці.

КОШТОРИС - основний плановий документ для фінансування бюджетних установ, витрат на виробництво продукції, робіт, послуг та ін.

Кошторис бюджетної установи визначає обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл бюджетних асигнувань на утримання цієї установи.

Кошторис витрат на виробництво - загальна сума планових витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг непромислового характеру для своїх господарств та сторонніх організацій.

Кошторис на проектні і дослідницькі роботи - документи, що визначають їх вартість - складаються проектними організаціями і використовуються для планування і обліку цих робіт, а також для розрахунків із замовником. Кошторисна вартість будівництва - витрати на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробничих і невиробничих основних фондів. Кошторисна вартість будівництва являє собою його ціну і служить основою для формування договірних цін на будівельну продукцію.

КРУГООБІГ КАПІТАЛУ - процес безперервного руху капіталу, що послідовно проходить три стадії перетворення: грошового капіталу на продуктивний, продуктивного на товарний і товарного на грошовий.

ЛАГ (англ.) - часовий розрив між здійсненням витрат та одержанням економічного ефекту.

ЛІЗИНГ(англ.) - здавання в оренду на тривалий строк предметів тривалого користування. Як правило, протягом строку дії договору про лізинг, орендар сплачує орендодавцю повну вартість взятого в оренду майна. Отже, лізинг можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається клієнтом в розстрочку. Виник в 50-і р. 20-го століття паралельно з розвитком системи прискорених амортизаційних списувань.

У міжнародній банківській практиці широкого розповсюдження набув лізинг із залученням коштів (оренда інвестиційного типу). При здійсненні такої лізингової операції банк організовує отримання довгострокової позики в одного або у декількох кредиторів на суму до 80 % вартості зданих в оренду активів. За організацію позики він отримує від орендаря додаткову винагороду. Крім того, ця операція дає можливість банку скоротити базу оподаткування за рахунок віднесення відсотку за взятий кредит на витрати своєї діяльності.

ЛІКВІДАЦІЙНА ВАРТІСТЬ ОСНОВНИХ ФОНДІВ - вартість матеріальних цінностей, отримана при ліквідації основних фондів за вирахуванням витрат, пов'язаних з їх ліквідацією. Розраховується на основі актів про ліквідацію основних фондів. Враховується при визначенні норм амортизації на повне відновлення основних фондів і плануванні грошових надходжень підприємств від ліквідації основних фондів.

ЛІКВІДНІСТЬ (лат.) - 1. Здатність підприємців виконувати свої платіжні зобов'язання перед кредиторами. 2. Можливість перетворення матеріальних цінностей і цінних паперів на готівку. 3. Оцінка стану і руху обігових засобів і правильності планового використання власних та позичкових коштів.

МАЙНОВА ВІДОКРЕМЛЕНІСТЬвиробничих підрозділів підприємства–це закріплення за ними частини виробничих фондів (переважно основних виробничих фондів), яка може бути надана підрозділу в оперативне управління.

МАРЖИНАЛЬНИЙ ПРИБУТОК –покриття, або внесок у прибуток; дорівнює постійним витратам і операційному прибутку, тобто прибутку від продажу продукції.

МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬпідрозділів – компенсація збитків одного підрозділу за рахунок прибутку або собівартості іншого, з вини якого вони виникли.

МОТИВ –це внутрішня спонукальна сила, прагнення.

МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ –створюється відповідно до структури підприємства та складності його цілей (мотиваційний механізм високоякісної продуктивної праці; мотиваційний механізм науково-технічного розвитку виробництва; мотиваційний механізм підприємництва ).

НАКЛАДНІ ВИТРАТИ - витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва, утриманням апарату управління підприємства та створенням необхідних умов праці.

НАТУРАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ - статистичні показники, виражені в одиницях рахунку або фізичних одиницях виміру (в мірах лінійних, площ, об'єму, ваги, потужності, поштучно тощо).

НЕПЛАТОЗДАТНІСТЬ (неплатоспроможність) - фінансовий стан підприємства, організації, за якою вони не можуть своєчасно виконувати свої фінансові зобов'язання перед іншими підприємствами і організаціями, працівниками, державою, банками. Виникає в результаті різних обставин, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю, що супроводжується виникненням нестачі власних оборотних коштів. Тривала неплатоспроможність може призвести до банкрутства підприємства.

НОМЕНКЛАТУРА (лат.) - 1. Сукупність чи перелік назв, вживаних у будь-якій галузі. 2. Сукупність назв продукції виробництва. 3. Перелік рахунків, що їх відкриває бухгалтерія. 4. Список посад, кадри яких затверджують керівні органи.

НОРМА ПРИБУТКУ - відношення доданої вартості до всього авансованого капіталу. Для покупця акцій - перевищення прибутку над позичковим процентом державних облігацій.

НОРМАТИВ (франц.) - економічний, технічний або інший показник норм, відповідно до яких виконується будь-яка робота.

НОРМИ АМОРТИЗАЦІЇ - річний розмір амортизаційних відрахувань, виражений у процентах до первісної вартості основних фондів.

ОБОРОТНІ КОШТИ - сукупність грошових коштів, авансованих підприємствами для формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безперервний процес виробничо-господарської діяльності.

ОБОРОТ ОСНОВНИХ І ОБОРОТНИХ ФОНДІВ - кругообіг фондів, що є не одноразовим актом, а безперервним періодично повторюваним рухом. Економічний зміст цього процесу полягає у перенесенні на новостворений продукт вартості виробничих фондів.

ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ - частина продуктивного капіталу, вартість якої входить у створювані товари і повністю повертається власнику у грошовій формі після їх реалізації. До складу оборотного капіталу входять вартість сировини, палива, допоміжних матеріалів, оскільки вони повністю споживаються у кожному виробничому циклі, і їх вартість повністю переноситься на товари.

ОБОРОТНІ ФОНДИ- частина виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі, цілком переносить свою вартість на створену продукцію і для продовження виробництва відтворюється як в натуральній, так і у вартісній формі після кожного виробничого циклу.

ОКУПНІСТЬ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ - відшкодування витрат на капітальні вкладення за рахунок приросту прибутку або економії від зниження собівартості продукції.

ОПТИМАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ - планування, що ґрунтується на екстремальних методах. Оптимальне планування дає можливість вибрати такий варіант плану, який забезпечує максимальний ефект при мінімальних затратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

ОПЕРАЦІЙНИЙ ЛІВЕРИДЖ –характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу виробництва.

ОРЕНДА (лат.) - один з видів договору майнового найму, за яким одна сторона (власник майна, наймодавець) за плату передає певне майно в користування іншій стороні (наймачеві, орендареві); плата за користування таким майном.

ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ - частина продуктивного капіталу, яка, цілком і багаторазово беручи участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами протягом ряду періодів виробництва, в міру зношування.

ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ - витрати, пов'язані з самим процесом виготовлення продукту, неминучі.; за будь-яких умов виробництва.

ОСНОВНІ ФОНДИ - засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, і поступово, в міру зношування, переносять свою вартість на вироблювану продукцію.

ПАЙ (тур.) - частка, яка вноситься в капітал акціонерного товариства, кооперативного підприємства або організації.

ПИТОМІ ЗАТРАТИ - середні витрати окремих видів сировини, матеріалів, палива та електроенергії на одиницю виготовленої продукції.

ПІДПРИЄМЕЦЬ - людина, яка бере на себе ризик організації нового підприємства або розробки нової ідеї, нової продукції чи нового виду послуг, пропонованих суспільству. Термін введений французьким економістом Рішаром Кантилоном на початку 18 ст.

ПІДПРИЄМСТВО - самостійний господарський суб'єкт, який на основі використання закріпленого за ним майна виробляє і реалізовує продукцію, виконує певну роботу чи надає послуги.

ПІДСОБНЕ ВИРОБНИЦТВО - відокремлена частина промислового або будівельного підприємства із самостійним виробничим процесом, що має завданням обслуговувати основне виробництво.

ПЛАНУВАННЯ - одна з основних функцій управління, через яку визначається і забезпечується цілеспрямований розвиток об'єкта управління, з використанням економічних, правових і адміністративних підойм.

ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ЗА ВИДАМИ,тобто однорідними економічними елементами, показує ресурсний аспект витрат, що має важливе значення для аналізу собівартості продукції і виявлення резервів її зниження.

ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ЗА МІСЦЯМИ –здійснюється для контролю за їх формуванням та для організації відповідальності за досягнутий рівень витрачання через порівняння фактичної і планової величини.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ - одне з важливих прав, яке визнається і охороняється державою, і згідно з яким власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд. Але здійснення цього права не повинне порушувати права та інтереси інших громадян, завдавати шкоди навколишньому середовищу.

ПРЕДМЕТНА СТРУКТУРА виробничих підрозділів – основні цехи підприємства спеціалізується на виготовленні будь-якого виробу, групі однорідних виробів, вузлів, деталей з використанням найрізноманітніших технологічних процесів і операцій. Здійснюється замкнутий цикл виробництва.

ПРИБУТОК - важливий показник діяльності підприємств І банків, частина доходів, що залишаються після відшкодування поточних витрат і процентів за короткостроковими кредитами банків. Розрізняють балансовий, загальний і чистий прибуток.

ПРОДУКТИВНІ СИЛИ - засоби виробництва, за допомогою яких створюються матеріальні блага, і люди, які застосовуючи засоби виробництва, здійснюють матеріальне виробництво завдяки певному виробничому досвідові, навичкам до праці, технічним та іншим знанням.

ПРОДУКЦІЯ (лат.) - сукупність матеріальних благ, добутих чи створених внаслідок виробничої діяльності.

ПРОМИСЛОВІСТЬ - найважливіша і провідна система матеріального виробництва (енергетика, машинобудування, нафтохімічна, деревообробна, вугільна галузі тощо); сукупність підприємств (фабрик, заводів, електростанцій, шахт та ін.), на яких видобувають і обробляють сировину, виробляють засоби виробництва, предмети споживання.

ПРЯМІ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ - витрати, що нормуються на одиницю продукції і можуть бути безпосередньо віднесені на окремі види (одиниці) виробів.

РЕНТАБЕЛЬНИЙ (нім.) - який дає прибуток, доход; доцільний з господарської точки зору.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ - один із показників ефективності виробництва, діяльності підприємств, організацій, галузей, народного господарства в цілому. Характеризує рівень віддачі витрат і використання коштів.

Залежно від поставленої мети можуть братись різні вихідні дані і обчислюватись відповідні показники рентабельності. Прибуток може прийматись: балансовий, розрахунковий, від реалізації продукції, від випуску (реалізації) окремих виробів (послуг). Поточні витрати можуть бути такі: повна собівартість, виробнича собівартість, собівартість за мінусом матеріальних витрат.

РЕСУРСИ (франц.) - матеріальні засоби, цінності, запаси, кошти, які в разі потреби можна використати (наприклад, природні, матеріальні, трудові, фінансові ресурси).

РЕСУРСИ ГРОШОВІ - певна сума грошей, що служить для придбання всіх інших ресурсів (матеріальних, технічних, трудових тощо). Джерелами грошових ресурсів можуть бути власні кошти суб'єктів господарської діяльності, бюджетні або позичені кошти. Всі вони постійно авансуються у виробництво відновлюючись за рахунок надходження виручки від реалізації чи інших надходжень.

РИЗИК - ставлення інвестора до можливості заробити чи втратити гроші. Винагородою за ризик є прибуток від інвестицій. Але, приймаючи рішення в умовах невизначеності, інвестор може одержати і збитки, котрі можуть виникнути внаслідок зміни технології чи смаків покупців, що, врешті-решт, знижує надходження прибутків від інвестицій. Щоб зменшити можливі збитки, ризик страхують. Зменшується ризик і внаслідок встановлення Національним банком України ряду нормативів для комерційних банків.

РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ, ОРГАНІЗАЦІЙ - направлення прибутку на формування централізованих фондів, фінансових ресурсів держави і формування фінансових ресурсів підприємств, організацій. На співвідношення в розподілі прибутку між державою і підприємствами впливають ставки податків з підприємств, податкові пільги.

САМООКУПНІСТЬ - принцип господарювання, за яким передбачається повне покриття витрат виробничих підприємств власними прибутками, одержаними з реалізації виробленої продукції чи наданих послуг.

СИРОВИНА - предмет праці, один з елементів засобів виробництва; вихідний матеріал обробної промисловості, на видобування або виробництво якого було затрачено працю і який призначено для подальшого опрацювання й одержання напівфабрикатів або готової продукції.

СОБІВАРТІСТЬ – виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. Собівартість – важливий якісний показник, що характеризує: результати виробничо-господарської діяльності підприємств; використання матеріальних і трудових ресурсів, основних фондів.

СТИМУЛ –зовнішнє збудження з певною метою.

СТАТУТНИЙ ФОНД - сукупність матеріальних та грошових коштів, які надаються засновником (державою, організацією, установою, трудовим колективом, фізичною особою) в постійне розпорядження підприємств. Первісний розмір статутного фонду фіксується в статуті підприємства при його заснуванні і використовується як основне джерело власних коштів для формування основних і оборотних засобів виробництва. Сума статутного фонду на початок і кінець звітного періоду відображається в пасиві бухгалтерського балансу і відповідає залишковій вартості основних фондів і мінімальній потребі підприємства в оборотних коштах.

СТРАТЕГІЧНІ ГОСПОДАРСЬКІ ПІДРОЗДІЛИ (СГП) -окремі частини великих підприємств, орієнтовані на свої ринки, своїх клієнтів, мають своїх конкурентів.

СТРОК ОКУПНОСТІ - час, протягом якого економія, прибуток підприємства покриває його капітальні та інші виробничі затрати.

ТЕХНОЛОГІЧНА ФОРМАспеціалізації виробничих підрозділів–передбачає виконання цехами підприємства певної частини технологічного процесу.

ТОВАРООБОРОТ- обіг товарів, що забезпечує рух товарних мас із сфери виробництва до сфери споживання; сукупність актів продажу товарів.

ТОЧКА БЕЗЗБИТКОВОСТІ –операційна діяльність щодо виготовлення продукції або надання послуг вважається врівноваженою, коли виручка від продажу цієї продукції (послуг), тобто дохід, дорівнює сукупним витратам.

ТРУДОМІСТКІСТЬ - кількість праці в нормо-година (людино-годинах), необхідна для виготовлення певного виробу, його складової частини або для виконання певного виду робіт.

ФІРМА (італ.) - господарське, торговельне чи промислове підприємство, яке користується правами юридичної особи.

ФОНД ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ - частка національної доходу, що розподіляється між трудящими у вигляді заробітної плати у відповідності з кількістю і якістю праці.

ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА– включає витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємств, включаючи премії робітникам і службовцям за виробничі результати, стимулюючі і компенсаційні виплати, витрати на оплату праці робітників, що не зараховані в штат підприємства, але зайняті в основному виробництві.

ЦЕНТРИ ВИТРАТ –підрозділи, що виготовляють, як правило, продукцію внутрішньо коопераційного призначення, технологічної спеціалізації, яким притаманні зв’язки в межах технологічної послідовності обробки.

ЦЕНТРИ ПРИБУТКУ -підрозділи, що виготовляють, або кінцеву продукцію, яку реалізують на ринку, або проміжну продукцію внутрішньо коопераційного призначення, яку передають іншим підрозділам за внутрішніми планово - розрахунковим цінами.

ЦІНА - грошовий вираз вартості товарів чи послуг. Розрізняють: а) базисна ціна - використовується для визначення сорту або якості товарів чи послуг, погоджується між продавцем та покупцем; б) контрактна ціна - базисна, ціна з урахуванням знижок, надбавок; в) світова ціна - визначається залежно від виду товару чи рівня цін країн-експортерів (імпортерів), чи рівня цін аукціонів, чи цін товарів провідних фірм або типом валюти і т. ін.; г) монопольна ціна - встановлюється монополіями на свої товари; д) номінальна ціна - публікується у прейскурантах, довідниках і т. ін.; е) оптова ціна - встановлюється для крупних партій товарів; ж) ціна пропозиції зазначається у офіційній пропозиції продавця для знижок; з) ціна виробництва дорівнює витраті виробництва плюс середній прибуток; і) роздрібна ціна - встановлюється для окремих покупців малими партіями; к) ринкова ціна .- визначається з урахуванням реалій конкретного ринку; л) змінна ціна - встановлюється договором залежно від ряду умов; м) довідкова ціна - відображає рівень ціна за минулий період і використовується для визначення базисної ціни; н) специфічні ціни, до яких входять транспортні, страхові, митні та інші витрати продавця (СИФ, ФОБ, ФРАНКО, КАФ і т. ін.).

ЦІНА ВНУТРІШНЯ –умовно-розрахункові ціни, за якими підрозділи передають один одному товари, або надають послуги. Ніякі реальні платежі при цьому не здійснюються.

ШТРАФНІ САНКЦІЇ - це попередньо встановлені виплати за певні порушення.

Читайте також:

1. IV – СЛОВНИК
2. VI.СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
3. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
4. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
5. Двомовні спеціальні словники
6. Для порівняння особливостей онлайн-перекладу за допомогою електронних словників та программ-перекладачів.
7. Довідники, словники, енциклопедії, хрестоматії
8. Довідники, словники.
9. Економічний словник
10. Економічний словник
11. Економічний словник
12. Загальні одномовні словники

Переглядів: 403