судом і в тому разі, коли вони попередньо не вирішувались обраною Радою узгоджувальною комісією.
Земельні спори між юридичними особами розглядали арбітражні суди.
Рішення Рад щодо земельних спорів також могло бути оскаржено відповідно в загальний або арбітражний суд.
Таким чином, Земельний кодекс України 1992 р. зіграв важливу роль у регулюванні земельних правовідносин в галузі використання та охорони земель. Водночас сучасна практика застосування положень даного документа показала, що чинний Земельний кодекс України вже не відіграє ролі основного земельного закону України, оскільки після прийняття Конституції України і відповідно до неї інших законів України та указів Президента України, які регулюють земельні відносини, його положення в багатьох випадках не узгоджуються з пізніше прийнятими законами і кодексами України та, власне, і реальним станом розвитку суспільства. З урахуванням викладеного назріла нагальна необхідність прийняття нового Земельного кодексу України.