• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Сертифікація товарів, що імпортуються

Підставою для дозволу ввезення товару на територію України є сертифікат відповідності, поданий разом з вантажною митною декларацією до митних органів. Сертифікат має бути виданий українським органом із сертифікації, який також може визнати і зарубіжний сертифікат. За відсутності оригіналу сертифіката подається копія, засвідчена нотаріусом або органом, що видав сертифікат, консульством України.

Сертифікат (свідоцтво про визнання) уважається дійсним за умови наявності напису "Ввезення в Україну дозволяється" та заповнення органом із сертифікації усіх реквізитів документа, який має бути засвідчений підписом керівника та печаткою органу із сертифікації, що видав сертифікат (свідоцтво про визнання). Будь-які виправлення в тексті не допускаються.

При ввезенні імпортних товарів на територію України мають забезпечуватися: безпека й екологічна чистота товару; функціональні властивості товару; упевненість в об'єктивності й компетентності оцінювання товару при його сертифікації; оперативність сертифікації; взаємне визнання зарубіжних сертифікатів і протоколів випробувань.

Основні принципи сертифікації імпортованої продукції погоджені з міжнародною практикою, правилами і рекомендаціями, розробленими міжнародними організаціями з питань торгівлі, стандартизації, сертифікації, що забезпечується єдністю правил і процедур для вітчизняних та імпортних товарів у системі УкрСЕПРО.

Гармонізована система сертифікації — необхідна умова для укладання дво- і багатосторонніх угод Держспоживстандарту України з відповідними органами зарубіжних країн щодо взаємного визнання або визнання сертифікатів і результатів випробувань. Ці положення також важливі для сертифікації експортованої продукції і виконання обов'язкових умов ГАТТ/СОТ у рамках Угоди про технічні бар'єри в торгівлі.

ГАТТ — Генеральна угода з тарифів і торгівлі — була укладена у 1947 р. 23 країнами і визначила їхні права та обов'язки в зовнішньоекономічних відносинах.

У грудні 1993 р. було прийнято рішення про створення Світової організації торгівлі (СОТ). З 1 січня 1995 р. СОТ почала функціонувати офіційно. Членами СОТ є 145 країн, і близько 30 країн, в тому числі й Україна, розглядаються як потенційні члени Угоди.

Обов'язковій сертифікації підлягає продукція, що імпортується, яка входить до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. До неї належать: електропобутове та аналогічне обладнання і комплектуючі; світлотехнічна продукція і комплектуючі до неї; радіоелектронна побутова апаратура; засоби обчислювальної техніки; спеціальні засоби самозахисту; технологічне обладнання для харчової, м'ясо-молочної промисловості, підприємств торгівлі, громадського харчування та харчоблоків; медична техніка; іграшки; мийні засоби; засоби зв'язку; посуд із чорних та кольорових металів, фарфору, фаянсу та скла; дорожні транспортні засоби, їхні складові та приладдя; хіміко-фотографічна продукція; товари легкої промисловості; харчова продукція та продовольча сировина; нафтопродукти; будівельні матеріали, вироби та конструкції. Перелік формується на основі товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД).

За наявності двосторонніх угод про взаємне визнання сертифікатів відповідності із закордонними органами із сертифікації товар, що супроводжується сертифікатом, виданим такими органами, допускається до ввезення в Україну.

Документами, що підтверджують відповідність товару встановленим вимогам, є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання, видані за правилами Системи сертифікації УкрСЕПРО.

Сертифікація товарів, що підлягають увезенню в Україну, має проводитися перед їхньою поставкою в Україну.

Випробування і сертифікація товарів, що імпортуються, якщо це необхідно, можуть здійснюватись також органами із сертифікації та випробувальними лабораторіями, що знаходяться за кордоном, і є акредитованими:

— Держспоживстандартом України в Системі сертифікації УкрСЕПРО, що знаходяться за кордоном;

— у Міжнародній Системі сертифікації (за винятком харчових продуктів), до якої приєдналася Україна;

— у зарубіжній національній системі сертифікації, що пройшла перевірку Держспоживстандарту України на основі двосторонньої угоди з національним органом із сертифікації;

— у системі сертифікації УкрСЕПРО, що знаходиться в Україні;:

— у країні СНД — члені Міждержавної угоди із стандартизації, метрології і сертифікації за встановленими правилами і процедурами.

Усі ці лабораторії мають бути занесені до Реєстру Системи сертифікації УкрСЕПРО.

Органи із сертифікації в Системі сертифікації УкрСЕПРО за кордоном створюються Держспоживстандартом України за погодженням з національним органом із сертифікації країни, в якій цей орган організовується, відповідно до законодавства.

Для одержання дозволу на ввезення в Україну імпортних товарів, що подаються на сертифікацію, має бути подана інформація українською мовою про товар і правила його застосування (на етикетках, в інструкціях щодо застосування, іншій супровідній документації).

Правилами проведення сертифікації в Україні встановлено, що сертифікація вітчизняної та продукції, що імпортується, проводиться за одними й тими самими правилами.

Для товарів, що імпортуються і надходять з країн далекого і близького зарубіжжя, визначений єдиний порядок митного контролю. Винятки складають лише країни, з якими укладені угоди про взаємне визнання сертифікатів відповідності.

Товар, увезений на територію України, підлягає митному контролю, що підтверджує його безпеку, шляхом:

— проведення сертифікаційних випробувань і видачі українських сертифікатів уповноваженими на те органами із сертифікації;

— підтвердження національних або регіональних іноземних сертифікатів, виданих органами із сертифікації країни-імпортера або іншими зарубіжними органами із сертифікації.

Для отримання сертифіката відповідності експортер товару в Україну повинен мати такі документи:

1) контракт на поставку товару в Україну;

2) інвойс (накладну, фактуру, квитанцію) і транспортні документи, які оформляє відправник вантажу;

3) гігієнічний сертифікат (гігієнічний висновок), що оформляється Держсанепіднаглядом України;

4) сертифікат якості від підприємства (фірми)-виробника;

5) сертифікат безпеки, виданий уповноваженим органом країни-експортера;

6) сертифікат походження, виданий Торговельно-промисловою палатою країни-експортера;

7) ветеринарний сертифікат на тваринницьку продукцію від органу ветслужби країни-експортера;

8) ветеринарне свідоцтво на тваринницьку продукцію від органу ветслужби України;

9) фітосанітарний сертифікат на рослинницьку продукцію від органу карантинної інспекції Мінсільгоспроду;

10) протокол випробувань від акредитованої випробувальної лабораторії;

11) заявку на сертифікацію в Системі УкрСЕПРО.

Якщо необхідне визнання сертифіката, то потрібний ще й сертифікат, виданий закордонним органом.

Підставою для цих вимог до експортера є Митний кодекс України та закони України "Про захист прав споживачів", "Про підтвердження відповідності", "Про ветеринарну медицину", "Про насіння", "Про карантин рослин".

Для деяких видів продукції закордонного виробництва, як і для вітчизняного, необхідне підтвердження відповідності санітарним, ветеринарним, екологічним нормам нешкідливості для людини. Сертифікація (або визнання сертифіката) цієї продукції можлива лише за наявності гігієнічного, ветеринарного, фітосанітарного сертифікатів. Результати сертифікації свідчать, що фактично бракується від 10 до 15 % імпортної продукції, яка проходить сертифікацію, а щодо імпортної харчової продукції — відсоток ще вищий. Слід відзначити все ж таки позитивний вплив на стан споживчого ринку реалізації положень законів України "Про безпечність та якість харчової продукції" і "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції".

На сьогодні немає юридичної відповідальності імпортера за безпеку продукції, що ввозиться і вводиться в обіг на території України. Водночас у більшості розвинених країн світу це передбачено законодавством. Зауважимо, що до національного законодавства країн ЄС включено вимоги Директиви ЄС 85/374 "Про відповідальність постачальника за випуск і реалізацію дефектної продукції". Для встановлення умов добросовісної конкуренції між вітчизняним виробником та імпортером, створення механізму нагляду і контролю на споживчому ринку України, надання можливості постачальнику застосовувати декларацію про відповідність його продукції вимогам нормативних документів Держспоживстандартом були розроблені проекти законів України "Про відповідальність постачальника за випуск та реалізацію неякісної та небезпечної продукції" і "Про порядок утилізації та вивезення небезпечної продукції".

Подальший розвиток державної системи сертифікації бачиться у розвитку законодавства стосовно відповідальності виробника і постачальника за випуск і реалізацію дефектної продукції, широкого використання декларації постачальника про відповідність вимогам нормативних документів. З огляду на це, корисним є найшвидше впровадження модульного підходу до оцінки відповідності згідно з вимогами Директиви ЄС 93/465 про введення додаткових схем сертифікації.

Визнання іноземних сертифікатів у країнах Європи є складною проблемою. І хоча багато зроблено для того, щоб уніфікувати законодавства країн-учасниць ЄС, проблема взаємного визнання національних сертифікатів залишається не розв'язаною.

Виняткове право на визнання результатів сертифікації продукції на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів України, підтверджених іншими державами, має Система сертифікації УкрСЕПРО. Об'єктами визнання є протоколи випробувань, сертифікати (знаки) відповідності та інші свідоцтва відповідності на продукцію, яка підлягає обов'язковій сертифікації за затвердженим переліком товарів та послуг.

У Системі УкрСЕПРО встановлено порядок визнання сертифікатів та результатів випробувань, що проводяться іноземними сертифікаційними органами. Відповідно до цієї процедури визнання можливе за умови підписання угоди на підставі рішення про визнання.

Україною підписані угоди з понад ЗО країнами світу про співробітництво в галузі стандартизації, метрології і сертифікації, в яких є розділи, присвячені визнанню робіт із сертифікації продукції. Ця діяльність має здійснюватись на взаємній основі, і обидві країни, що підписали таку угоду, рівною мірою повинні визнавати результати сертифікаційних робіт кожної з них.

Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується в Україну, здійснюється на підставі підтвердження відповідності продукції обов'язковим вимогам, установленим у законодавчих актах і нормативних документах, міжнародних та національних стандартах інших держав, що діють в Україні, шляхом укладання угод або прийняття рішення про визнання. Якщо стандарти Системи УкрСЕПРО містять вимоги, які доповнюють або відрізняються від тих, на відповідність яким отримано сертифікат, товар, що ввозиться, підлягає випробуванням на відповідність цим вимогам.

Підставою для визнання можуть бути документи, що свідчать про підтвердження відповідності товару в міжнародних (регіональних) системах сертифікації, до яких приєдналась Україна; а також дво- та багатосторонні угоди про взаємне визнання результатів випробувань, в яких Україна бере участь. У таких випадках визнання здійснюється за правилами цих систем і угод.

Процедура визнання сертифіката здійснюється до початку поставки товару на територію України.

Схвалення результатів сертифікації продукції, що імпортується, головним чином стосується визнання сертифіката (знака) відповідності продукції (сертифіката на систему якості) та визнання результатів випробування продукції випробувальної лабораторії.

Для визнання сертифіката відповідності заявник продукції країни-експортера має надати органу із сертифікації конкретного виду продукції Системи УкрСЕПРО таку документацію: заявку на визнання; сертифікат (знак) відповідності; стандарт (технічні умови) на продукцію і процедури сертифікації; атестат акредитації випробувальної лабораторії (за наявності); протокол випробувань; сертифікат систем якості; атестат виробництва виробника (за наявності); документ, що засвідчує країну походження товару; товаросупровідну документацію.

У разі відсутності відповідного органу із сертифікації конкретного виду продукції Системи УкрСЕПРО документи подаються до Держспоживстандарту України, який призначає організацію для виконання функцій органу із сертифікації цієї продукції та визнання результатів сертифікації. Орган із сертифікації має право запитати додаткові матеріали, що, як правило, залежать від особливостей товару. Це можуть бути схеми, фотографії, протоколи випробувань за показниками, які не є об'єктами обов'язкової сертифікації. Усі надані документи мають бути виконані мовою оригіналу (можливий додаток перекладу українською, англійською, французькою).

Процедура визнання результатів сертифікації продукції передбачає такі основні етапи:

— розгляд заявки та аналіз документації, що подаються на визнання результатів сертифікації продукції (системи якості);

— прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання;

— оформлення та реєстрація сертифікатів відповідності або свідоцтв, унесення їх до Реєстру Системи УкрСЕПРО і видача заявникові;

— технічний нагляд за імпортованою продукцією згідно з рішенням про визнання результатів сертифікації продукції (системи якості

Схема процедури визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується, згідно з ДСТУ 3417-96 наведена на рис. 2.9.

Рис. 2.9. Схема процедури визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується, згідно з ДСТУ 3417-96

Міжурядові угоди про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації укладені Україною з Білоруссю, Вірменією, Грузією, Киргизстаном, Молдовою, Росією та Узбекистаном.

Завдання аналізу документації — не лише встановити можливість визнання, але й визначити необхідність додаткових випробувань, оцінювання стабільності виробництва, інспекційного контролю.

У разі незначного розходження під час оцінювання документації щодо показників (характеристик) продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, орган із сертифікації конкретного виду продукції рекомендує проведення додаткових процедур сертифікації зразків продукції за цими показниками (характеристиками) у випробувальних лабораторіях Системи УкрСЕПРО.

Після здійснення додаткових процедур сертифікації орган із сертифікації конкретного виду продукції оформляє сертифікат відповідності, в якому підставою для видачі сертифіката є процедури сертифікації, проведені в Системі УкрСЕПРО, та визнання закордонного сертифіката відповідності.

У випадку значних розходжень під час оцінювання документації щодо показників продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, орган із сертифікації продукції рекомендує здійснення повних випробувань зразків продукції у випробувальних лабораторіях УкрСЕПРО.

У разі необхідності додаткових або повних випробувань зразків продукції укладається договір на здійснення відповідних процедур. У договорі вказуються терміни та місце випробувань, кількість зразків (розмір проби), порядок їх доставки і подальші заходи; терміни для перевірки виробництва, характер і зміст інспекційного контролю, а також вартість усіх робіт, які оплачує заявник. Усі роботи, що увійшли до договору, мають проводитись відповідно до передбаченого Системою УкрСЕПРО порядку.

Рішення про визнання зарубіжного сертифіката приймає орган із сертифікації однорідної продукції. Якщо закордонний сертифікат визнається, то орган із сертифікації оформляє український сертифікат українською мовою, реєструє його в Державному Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО і протягом трьох днів передає його заявникові. Якщо орган із сертифікації не визнає зарубіжний сертифікат, заявникові повідомляються причини невизнання.

Термін чинності сертифіката не має перевищувати трьох років, але в кожному конкретному випадку його встановлює орган із сертифікації відповідно до терміну дії закордонного сертифіката, що визнається; тривалості періоду поставки товару; терміну дії сертифіката на систему якості.

Отримання сертифіката в Системі УкрСЕПРО дає право заявникові маркувати продукцію українським знаком відповідності. Якщо ж визнання проводилось за правилами міжнародної (регіональної) системи, то застосовується знак даної системи.

Згідно з порядком Системи сертифікації УкрСЕПРО має місце технічний нагляд за сертифікованою продукцією. Предметом його є перевірка стабільності параметрів продукції, які підлягали сертифікації або в процесі виробництва, або при реалізації. Як правило, технічний нагляд за стабільністю показників, що підтверджені сертифікатом відповідності, під час виготовлення продукції здійснює орган, який видав сертифікат. За пропозицією органу із сертифікації продукції, нагляд може проводитись органами із сертифікації систем якості або територіальними центрами стандартизації, метрології та сертифікації

До участі у проведенні технічного нагляду можуть залучатися фахівці Держнагляду, охорони праці тощо для забезпечення вірогідності інформації щодо спеціальних питань контролю. За виявлення тих чи інших порушень при проведенні технічного нагляду орган із сертифікації продукції може зупинити або припинити дію сертифіката відповідності.

Усі роботи з визнання від подання заявки до технічного нагляду оплачує заявник (як правило, у валюті своєї країни).

Порядок увезення на митну територію України продукції, що імпортується та підлягає в Україні обов'язковій сертифікації, уведений в дію Наказом Державного митного комітету України і Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №107/126 від 10 травня 1994 р. Порядок застосовується до продукції, яка імпортується в Україну і наведена в Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженому Наказом Держспоживстандарту від 30 червня 1993 р. №95.

Пропуск митними органами на митну територію України продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, здійснюється за умови подання відповідному митному органу сертифіката або свідоцтва про визнання, виданого відповідними органами із сертифікації України.

Сертифікат або свідоцтво про визнання подається митниці декларантом або одержувачем товару і перевіряється до перепустки товару через митний кордон. При заповненні вантажної митної декларації на товар, що сертифікувався, декларант зазначає стисле найменування органу із сертифікації, що видавав сертифікат (свідоцтво про визнання), номер і дату видачі сертифіката (свідоцтва про визнання), термін його чинності, якщо він установлений.

Сертифікат (свідоцтво про визнання) може бути перевірене на справжність. Справжнім уважається сертифікат за умови наявності:

— напису "Ввезення в Україну дозволяється" та заповнення органом із сертифікації усіх реквізитів документа;

— підпису і печатки органу із сертифікації, що видавав сертифікат (свідоцтво про визнання);

— номера і дати реєстрації сертифіката в Державному Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО;

— коду за ТН ЗЕД. Додатково перевіряють:

— термін чинності сертифіката;

— найменування, тип, вид і марку товару;

— найменування й адресу підприємства-виробника;

— кількість виробів у партії, що ввозиться, її номер або номер виробу.

Якщо імпортний товар не відповідає відомостям, зазначеним у сертифікаті (свідоцтві про визнання), здійснюють огляд товару, що ввозиться. У ряді випадків вимагається проведення ідентифікації товару за асортиментною належністю, а за наявності в імпортних харчових продуктах добавок — установлення їх відповідності українським стандартам або іншим НТД.

Імпортні товари, безпека яких підлягає підтвердженню, за відсутності сертифікатів (свідоцтв) через митницю не пропускають і направляють на зберігання відповідно до правил, установлених митним законодавством. Після закінчення встановленого терміну зберігання незапитані товари передають до власності України.

За відсутності сертифіката (свідоцтва) на товари, що імпортуються, одержувач може у встановлений термін подати заявку до територіального органу Держспоживстандарту України або органу із сертифікації однорідної продукції на проведення робіт сертифікації або визнання іноземного сертифіката відповідно до правил Системи УкрСЕПРО.

Для проведення сертифікаційних випробувань декларант або одержувач має право взяти зразки товарів, що знаходяться під митним контролем. Зразки беруть у кількості, необхідній для проведення випробувань. Орган із сертифікації письмово звертається до митного органу за дозволом на видання зразків під зобов'язання про їх повернення.

Якщо сертифікація передбачає проведення випробувань руйнівними методами, орган із сертифікації повідомляє про це митний орган з поданням акта про знищення зразків. При цьому кількість товару в сертифікаті (свідоцтві про визнання), якщо він видається, а також у митних документах зазначають, враховуючи знищені зразки.

Сертифікат втрачає чинність після закінчення зазначеного в сертифікаті терміну чинності або при відміні його Товариством із сертифікації в Європі у разі, коли умови щодо видачі сертифіката не можуть бути виконані.

Сертифікат і доповнення до нього визнаються справжніми лише в незмінному вигляді. Для часткової публікації сертифіката необхід-~ ний дозвіл Товариства із сертифікації в Європі.

При позитивних результатах сертифікації або визнанні інозем-Е ного сертифіката одержувач подає сертифікат (свідоцтво) митниці, що не пропустила товар. Рішення про перепустку затриманих товарів Е приймає митниця після перевірки відповідних документів.

Митне оформлення товарів, для яких вимагається підтвердження безпеки, проводиться митним органом, у зоні діяльності якого розташований одержувач цих товарів.

Імпортні товари, безпека яких не підтверджується при проведенні випробувань, не пропускаються через митний кордон. При цьому можливі два рішення:

— товар забирає відправник;

— товар розміщується під митний режим знищення.

Знищення — митний режим, який передбачає знищення імпортних товарів і транспортних засобів під митним контролем, включаючи приведення їх до стану, непридатного для використання, без стягнення мита, податку на додану вартість, акцизів, інших податків, стягнення яких покладене на митні органи, а також без вжиття заходів економічної політики (квотування, ліцензування тощо).

Під митний режим знищення можуть бути розміщені:

— імпортні товари, що ввозяться, і транспортні засоби, які фактично перетнули кордон України;

— імпортні товари і транспортні засоби, що ввезені на митну територію України і розміщені під митні режими транзиту, митного складу, магазини безмитної торгівлі, переробки на митній території або під митним контролем, тимчасового ввезення, вільної митної зони, вільного складу, реекспорту, а також умовно випущені товари і транспортні засоби.

Знищення товару або транспортних засобів здійснюється зацікавленою стороною за власний рахунок і не потребує витрат з боку держави. У процесі знищення мають бути дотримані вимоги про охорону навколишнього природного середовища.

Знищення може здійснюватись:

— шляхом термічного, хімічного, механічного або іншого впливу, у результаті якого товар і транспортні засоби повністю знищуються;

— шляхом демонтажу, розкладання, механічного пошкодження, включаючи пробивання дірок, розривів, нанесення пошкоджень іншими засобами за умови, що такі пошкодження виключають наступне відновлення товарів та транспортних засобів і можливість їх використання в первинному вигляді.

Про фактичне знищення товару і транспортних засобів складається акт за встановленою формою, що подається до митного органу в терміни, що визначаються цим органом.

Порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. №1211. Він визначає механізм митного оформлення імпортних товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні і ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності з метою їх продажу або обміну.

Підставою митного оформлення товару для вільного використання на митній території України є:

— сертифікат відповідності товару (продукції) або його копія, видані Держспоживстандартом або уповноваженим ним органом із сертифікації;

— свідоцтво про визнання іноземного сертифіката та його копія, видані Держспоживстандартом або уповноваженим ним органом із сертифікації;

— наявність товару (продукції) в Єдиному реєстрі сертифікованої в Україні продукції.

Порядок не поширюється на імпортні товари, що ввозяться:

— як подарунки;

— у режимі тимчасового ввезення (вивезення);

— як гуманітарна та технічна допомога;

— як інвестиції до статутного фонду суб'єктів підприємницької діяльності або на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність;

— для проведення виставок;

— на митні ліцензійні склади;

— у режимі імпорту для подальшого реекспорту в порядку, затвердженому Держмитслужбою.

Номер і дата видачі сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання) зазначаються у вантажній митній декларації (ВМД). Ксерокопії зазначених документів залишаються у справах митного органу, що здійснив митне оформлення товару.

Якщо для проведення сертифікації необхідно відібрати проби чи зразки товару, який перебуває під митним контролем, власник звертається до митного органу з письмовою заявою про надання дозволу на видачу зразків. У разі, коли сертифікація передбачає проведення випробувань руйнівними методами, власник товару письмово повідомляє про це митний орган і подає акт про знищення зразків під час випробувань. Акт складається органом із сертифікації. У ВМД кількість товару зазначається відповідно до виданих зразків.

Кабінетом Міністрів України прийнято підготовлену Держспоживстандартом постанову від 08 листопада 2000 р. № 1672 "Про внесення змін до Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні". Зміни передбачають користування сертифікатами, які видані імпортерам на серійну продукцію українськими органами із сертифікації, без проведення повторної сертифікації або додаткового оформлення копій сертифікатів.

Читайте також:

1. Аудит готової продукції та продажу товарів, робіт та послуг
2. Аудитор, його статус та сертифікація
3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
5. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
6. Екологічна сертифікація. Екологічне ліцензування
7. Злочини у сфері забезпечення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
8. Класифікація товарів, категорії. Мета і призначення класифікації.
9. Класична модель макрорівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій.
10. ЛЕКЦІЯ 2.ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
11. Лекція 3.Тема: Мікробіологічні основи екології навколишнього середовища.
12. Лекція 4. ТЕМА: Найважливіші біохімічні процеси збудниками яких є мікроорганізми

Переглядів: 1658