Основні методи прогнозування

Групи методів прогнозування	Підгрупи методів прогнозування	Характеристика
Фактографічні методи прогнозування базуються на використанні фактичних матеріалів, що детально характеризують зміни в часі всієї сукупності чи окремих ознак (показників) об’єкта прогнозування	Екстраполяції	Сутність методу полягає в поширенні закономірностей розвитку об’єкта в минулому на його майбутнє
Функцій	Базуються на використанні так званих автокореляційних функцій (автокореляція – вираження взаємного зв’язку між сусідніми членами часового ряду)
Кореляційно-регресійних моделей	Суть методу полягає в пошуку математичних формул, що характеризують статистичний зв’язок одного показника з іншим (парна кореляція) або з групою інших (множинна кореляція). Обов’язковою умовою можливості та доцільності застосування таких методів є встановлення ступеня надійності кореляційних формул на підставі логічного аналізу достатності статистичної вибірки (масиву даних)
Евристичні методи прогнозування передбачають здійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів і методичних правил теоретичних досліджень	Інтуїтивні	Метод експертної оцінки – в його основу покладено спосіб збирання необхідної інформації переважно шляхом анкетування. Застосовуються два підходи до використання цього методу: індивідуальні та групові оцінки.
Метод «мозкової атаки полягає у творчій співпраці певної групи експертів-спеціалістів для розв’язання поставленого завдання способом проведення дискусії («мозкової атаки»)
Аналітичні	Методи аналогій
Формування сценаріїв

3.3. Методологічні основи планування підприємницької діяльності.

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності.

Планування – це процес визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення таких цілей.

Мета планування – ліквідувати негативний вплив на підприємство мінливості середовища, в якому воно функціонує.

Планування об’єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам однонапрямленості і скоординованості, що дає змогу найбільш повно та ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та своєчасно вирішувати різноманітні завдання управління.

Класифікація видів планування в залежності від тривалості планового періоду представлена на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Види планування

Довгостроковий планвиражає переважно стратегію розвитку підприємства, у ньому використано рішення, що стосуються сфер діяльності та вибору її напрямків. Він має більш концептуальний характер, а необхідний цифровий матеріал використовується лише для обґрунтування названих рішень.

Найважливішими складовими середньострокового планує детальна хронологізація проектів, повна номенклатура продукції, що виготовляється, конкретніші інвестиційні та фінансові показники.

Поточне (тактичне) плануванняполягає в розробці планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць). Різновидом поточного планування є оперативно-календарне планування, тобто календарне погодження виробничого процесу між структурними підрозділами з урахуванням послідовності та параметрів технологічного процесу.

Методи планування представлені в табл 3.2.

Таблиця 3.2

Класифікація методів планування та розвитку підприємства

Класифікаційні ознаки	Методи планування
Вихідна позиція для розробки плану	- Ресурсний (за можливостями) - Цільовий (за потребами)
Принципи визначення планових показників	- Естраполяційний - Інтерполяційний
Спосіб розрахунку планових показників	- Експериментально-статистичний (середніх показників) - Факторний - Нормативний
Узгодженість ресурсів та потреб	- Балансовий - Матричний
Варіантність планів	- Одноваріантний (інтуїтивний) - Поліваріантний - Економіко-математичної оптимізації
Спосіб виконання розрахункових операцій	- Ручний - Механізований - Автоматизований
Форма подання планових показників	- Табличний - Лінійно-графічний - Логіко-структурний (сітьовий)

Основні принципи планування та їх характеристика наведена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Основні принципи планування

Принципи планування	Характеристика
Принцип вибору та обґрунтування цілей (цілепокладання), кінцевої мети, результатів діяльності підприємства	Виокремлюють п’ять основних цілей (або груп цілей) підприємства: - господарсько-економічну, зумовлену вимогами забезпечення високої ефективності виробничої системи, випуску суспільне необхідної конкретної продукції; - виробничо-технологічну, що відображає основне функціональне призначення підприємства – випуск певної продукції належної якості; - науково-технічну, тобто постійне прискорення науково-технічного прогресу, що матеріалізується в постійному поліпшенні продукції та оновленні технічної бази виробництва; - соціальну – якомога більш повне забезпечення матеріальних і духовних потреб працівників підприємства; - екологічну – забезпечення вимоги відтворюваності ресурсів та виготовлення екологічно безпечної (чистої) продукції.
Принцип системності	Передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв’язки в його системі.
Принцип забезпечення безперервності планування	Означає підтримування безперервної планової перспективи, формування й періодичну зміну горизонту планування, що залежить від загальних соціально-політичних та економічних передумов, темпів науково-технічного прогресу в галузі, тривалості впливу управлінських рішень, вірогідності передбачення майбутнього; взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів; своєчасне коригування перспективних і поточних планів, виходячи із одержаних сигналів щодо зовнішніх (регіон, економіка в цілому) та внутрішніх (усередині самого підприємства) змін умов господарювання.
Принцип забезпечення оптимальності використання застосовуваних ресурсів	Використання ресурсів підприємства має орієнтуватись на потреби, умови та кон’юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, запровадження досягнень науково-технічного прогресу, максимально повну реалізацію наявних резервів як суто виробничих, так і організаційних тощо.
Принцип збалансованості	Збалансованість – це визначальна умова обґрунтованості планів, реальності їхнього виконання. Головним її проявом є відповідність між потребами в ресурсах та наявністю таких.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прогнозування розвитку підприємств.	\|	Виробнича програма підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.032 сек.