МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Концепція спеціальної частини ПКУ, проблематика.Особлива частина податкового права включає норми що регулюють порядок сплати окремих видів податків. До них відносяться норми регулюючі окремі податкові інститути і спеціальні види податків. Загальна і Особлива частини податкового права являючи собою складові частини системи податкового права у свою чергу є системами нижчого порядку які об’єднують відокремлені сукупності взаємопов’язаних юридичних норм відповідно інститути субінститути і норми Інститути податкового права це взаємопов’язані групи правових норм регулюючих невеликі групи видових споріднених відносин Загальне між інститутом і субінститутом полягає в єдності методу і предмету відмінність в особливостях діяльності суб’єктів податкового права допоміжному характері окремих видів норм специфіці об’єкту оподаткування. Субінститути що входять в систему податкового права у свою чергу є складовими частинами елементами інститутів. Наприклад інститут захисту прав платників податків що є інститутом Загальної частини податкового права та включає такі субінститути як адміністративний та судовий захист прав платників податків. Сьогодні постає питання співвідношення наукових висновків щодо системи податкового права що відповідає класичним поглядам теорії права та наявною законодавчою базою. Наголошуємо що діючий Податковий кодекс України відійшов від класичних принципів побудови системи податкового права. Так структура Податкового кодексу України не містить розподілу на Загальну та Особливу частини а побудована на наш погляд за логікою інкорпорації усього масиву податкового законодавства України що діяла до прийняття Податкового кодексу України. Законодавець тільки перший Розділ визначив як Загальні положення.Аналіз норм що містяться у цьому розділі дають можливість стверджувати що розділ частково відповідає за змістом Загальній частині податкового права. Другий Розділ Адміністрування податків зборів обов’язкових платежів фактично є низкою як матеріальних та процесуальних норм які на наш погляд також є невід’ємною частиною Загальної частини податкового права саме тому що регулюють відносини стосовно усієї сукупності податків та зборів що становлять податкову систему України Однак законодавець відокремив такі норми у окремий розділ з певної невідомої логіки Щодо інших розділів Податкового кодексу України то фактично вони містять норми що становлять на теоретичному рівні сукупність тубінститутів що складають Особливу частину податкового права однак законодавець не згрупував їх до певної системи Відповідно до передбачених у Податковому кодексі України видів податків та зборів Особлива частина повинна містити в собі інститути правового режиму що відображають особливості оподаткування тим або іншим видом податку. Правовий режим оподаткування закріплений в інститутах Особливої частини відображає специфіку правового регулювання відносин по справлянню кожного окремого виду податку які існують у межах загальногоправового режиму встановленого Загальною частиною чи Загальними положеннями як їх визначив законодавець. Таким чином на основі вищевикладеного слід зробити висновки що законодавець нібито виділяє у системі податкового права як Загальну і Особливу частини та й окремо податковий процес що відповідає змісту адміністрування. Особлива частина податкового права вже сформувала закріплені чинним законодавством власні інститути зокрема норми що регламентують склад витрат і доходів платника податків виключення з бази оподаткування облік ціни і собівартості продукції інститут визначення бази оподаткування при встановленні доходів прибутку оподатковуваного обороту суб’єкта оподаткування. 2. Амортизація - види, поняття, як розраховується (чи виражається, не пам"ятаю точно) податку на прибуток підприємств. Згідно з п.14.1.3 ст. 14 Податкового кодексу України: Амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання. Амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу; вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів, вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України, вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств; вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності". Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: 1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів; 2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість; 3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби); 4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; 5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів. Читайте також:
|
||||||||
|