Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Сутність та значення іміджу

Термін «імідж» поширився в усьому світі і використовується практично у всіх мовних культурах. Етимологічне поняття іміджу перегукується з французьким іmage, що означає образ, уявлення, зображення. Імідж (анг. іmage) - образ, тобто, це візуальна привабливість особистості, самопрезентація, конструювання людиною свого способу й інших. Споконвічно російське слово, яке несе таке ж значеннєве навантаження, як і імідж, - образ - існувало завжди. За В.І. Далем, «образ - це вид, зовнішність, постать, портрет, писане обличчя... і воно пов'язане з часом». У психології під іміджем розуміють сформований у масовій людській свідомості та має характер стереотипу емоційно забарвлений образ когось чи чогось; формування іміджу відбувається стихійно, але частіше є результатом роботи фахівців; імідж відбиває соціальні очікування певної групи.

Поняття «імідж» виникло у країнах в 50-х рр. і спочатку використовувалося в рекламній практиці. Далі, в 60-х рр. цей термін знову виникає у сфері підприємництва як основний засіб психологічного впливу на споживача. Пізніше поняття іміджу стало основним елементом теорії та практики паблік рілейшнз, міцно увійшло політичне та громадське життя.

Ліліан Браун (іміджмейкер п'яти американських президентів від Кеннеді до Картера) вважає, що «професійний навик сам не забезпечить вам роботи, чи підвищення службовими щаблями». Вважається, що судять нас за зовнішнім враженням, яке ми виробляємо протягом п'яти секунд розмови. Імідж можна трактувати як жодну з форм соціальної регуляції і саморегуляції людської поведінки: індивідуального і групового. Поведінка людини регулюється як соціальним, так й біологічними і психологічними механізмами; усі вони взаємодіють між собою і злочини проникають один одного. Оскільки до механізмів соціальної регуляції відносяться соціальні норми, цінності, інститути, організації, то й імідж можна зарахувати до одного з таких механізмів.

До персональних характеристик відносяться фізичні, психологічні особливості, характер людини, тип особистості, індивідуальний стиль прийняття рішень та інші. Чимало дослідників зазначають існування деяких якостей, що робить особистість неповторною у власних очах, та інших і дозволяє їй здійснювати загадковий вплив на людей.

Філософські і психологічні дослідження щодо природи іміджу демонструють, що в основі всіх психічних процесів, незалежно від національності, епохи, рівня освіти лежать одні й ті ж структурні елементи колективного несвідомого - вони за К. Юнгом називаються архетипами. Юнг звернув увагу на те, що сюжети практично всіх відомих легенд, міфів, казок і літературних творів схожі один на одне. Коли ми розглядаємо проблему іміджу, ми можемо бачити, що в основі практично всіх іміджів лежать ті самі архетипи. Наприклад, всім нам відомий образ українських козаків. В хрестоматійному варіанті вони - хоробрі воїни, захисники українців від загарбників. В системі архетипів вони відносяться до архетипу Колективний Герой. Такий імідж частіше всього створюють і транслюють історики й політики. Але, цей імідж Колективного Герою, який існує в нашому несвідомому і в якому ми відчуваємо потребу, лише частково співпадає з якостями, які втілює реальна людина. Тобто, імідж, який транслюється і реальний його прототип – не одне й те саме. В нашому колективному несвідомому прихована потреба в тих чи інших архетипічних іміджах. І якщо є певний реальний суб’єкт, який підходить на роль Героя, Бунтаря, Правителя, Творця, то він це місце займає, а якщо ні - ми частково доповнюємо реальні риси людини тими рисами, в сприйнятті яких ми маємо потребу на несвідомому рівні. Тобто, в основі будь-якого іміджу лежить задоволення потреби людини будь-якою ціною.

У вітчизняній літературі виділяють три можливих підходи до вивчення іміджу: функціональний, контекстний, порівняльний.

До функціонального підходу входять такі варіанти іміджу з різного типу функціонування:

- дзеркальний - це імідж, властивий нашому уявленню про себе. Ми, як би заглядаємо до дзеркала і розмірковуємо, які ж ми.

- поточний - виражає погляд із боку. Необхідно пам'ятати, що недостатня інформованість, нерозуміння і упередження формують імідж не меншою мірою, ніж реальні поступки;

- бажаний - відбиває те до чому ми прагнемо;

- корпоративний - це імідж організації у цілому, а не якихось окремих підрозділів чи результатів роботи. Тут і репутація організації, і її успіхи, і рівень стабільності;

- негативний - це імідж, створюваний опонентом, суперником, ворогом, тобто, варіант, що свідомо конструюється, а не такий, що виникає спонтанно. Після запуску негативного іміджу виникають проблеми адекватного його спростування.

У контекстному підході імідж класифікується із способів застосування, коли він функціонує (імідж бізнесмена, державного службовця, політика, педагога і т.п.).

Порівняльний підхід залежить від порівняння іміджевих характеристик. Їх можна зіставити за низкою показників: компетентність, інтелігентність, схильність силового рішення тощо. Побачивши відмінність, можна відповідним чином перебудовувати імідж.

При формуванні будь-якого іміджу (бізнесмена, політика тощо.) враховують різні компоненти. Так, В.М. Шепель виділяє три наступних комплекси:

1) природні якості;

- комунікабельність;

- емпатичність (спроможність до співпереживання);

- рефлексивність (здатність зрозуміти другого);

- красномовність (здатність впливати словом);

2) якості, сформовані освітою і вихованням:

- моральні цінності;

- психологічне здоров’я;

- набір технологій спілкування;

3) якості, знайдені за життєвим і професійним досвідом.

На закінчення, про міркуваннях іміджу слід сказати, що він в усі часи грав та грає у житті людей величезну роль. Незважаючи на те, що сам термін «імідж» виник на початку XX ст., турбота про створення власного образу (іміджу) була властива і таким відомим історичним особистостям, як Ярослав Мудрий, Іван Грозний, Річард Левове Серце і т.д.

XX століття, у зв'язку з розвитком засобів масової інформації (зокрема телебачення), називають століттям створення, свідомого конструювання того (іміджу), що потрібно публіці. Існують спеціальні «творці» іміджу для окремих особистостей - іміджмейкери. Вони створюють імідж відомої людини, підбирають тип його автомобіля, підбирають тон костюмів, шліфують його лексикон і т.п.

Головні завдання іміджу:

- просування образу, який людина транслює певній аудиторії;

- корекція репутації образу, який склався у цільової аудиторії.

Слід пам’ятати, що велика частина іміджу існує в масовій свідомості цільової аудиторії. Якщо людина не буде турбуватися про власний імідж, то у інших виникне стихійно створений її імідж.

 


Читайте також:

  1. CMM. Визначення моделі зрілості.
  2. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
  3. I визначення впливу окремих факторів
  4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  6. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
  7. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
  8. Iсторичне значення революції.
  9. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
  10. Ocнoвнi визначення здоров'я
  11. PR-реклама іміджу
  12. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.




Переглядів: 3725

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕМА 7 . ІМІДЖ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ. ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП | Імідж ділової людини й шляхи його формування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.