• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація охорони та оборони базового табору

Важливе місце серед широкого кола завдань, що вирішують командири військових частин (з’єднань) є створення базових таборів та організація і здійснення їх охорони й оборони.

Характерною особливістю антитерористичних операцій є те, що незаконно створені збройні формування (НЗФ), в наш час це сепаратисти, ухиляються від прямих зіткнень на відкритій місцевості, позиційних форм боротьби, роблять ставку на створення засідок, раптове завдання ударів, широке застосування мінно-вибухових загороджень, а в критичних ситуаціях «розчиняються» серед місцевого населення і вступають в бій тоді, коли це їм вигідно. За таких обставин важливо створювати систему таборів як базову основу для виконання завдань підрозділами та їх всебічного забезпечення.

Під час виконання завдань у Республіці Ірак підрозділи українського миротворчого контингенту були розташовані в чотирьох базових таборах: «Дельта», «Зулу», «Атербері» та у м. Ель-Хай. У базовому таборі «Дельта»були зосереджені основні сили контингенту та матеріально-технічні засоби. Тому, створення системи охорони та оборони базового табору доцільно розглянути за досвідом забезпечення безпеки базового табору «Дельта». Система охорони та оборони базового табору складалася із зовнішньої та внутрішньої зон охорони.

Зовнішня зона охорони та оборони проходила по периметру аеродрому м. Ель-Кут, а також включала прилеглі небезпечні ділянки місцевості. Внутрішня зона охорони та оборони знаходилась безпосередньо в місці розташування підрозділів контингенту. При цьому командири бригад призначали окремий механізований батальйон, який у повному обсязі відповідав за виконання завдань з охорони й оборони базового табору.

Система охорони та оборони базового табору «Дельта» включала: п’ятнадцять цілодобових спостережних постів; три блокпости в місцях в’їзду на територію табору та виїзду; чотири цілодобових рухомих патрулі.

Для якісного збирання інформації, швидкого реагування на обстановку, яка склалася, та перевірки несення служби периметр табору умовно був поділений на чотири сектори.

Аналіз рішень командирів свідчить про напрацювання єдиних підходів в організації охорони та оборони базового табору «Дельта» з відповідним розподілом сил та засобів. Загалом щоденно до виконання завдань з охорони та оборони базового табору «Дельта», включаючи зовнішню і внутрішню зони охорони та оборони, залучалося до 150 чол. особового складу та до 20 одиниць техніки. При цьому у складі резерву постійно перебувало до 45 чол. особового складу та до 5 одиниць техніки.

Значна увага приділялася патрулюванню районів поблизу таборів як одному із ефективних заходів щодо зменшення ймовірності нападу або зриву нападу НЗФ.

Для виконання завдань вогневого ураження сил та засобів антиурядових сил, які здійснювали напади на базові табори, стали застосовуватися мінометні підрозділи.

Під час несення служби на блокпостах та мобільних спостережних постах проводилися радіолокаційне спостереження та розвідка противника з використанням технічних

засобів розвідки (станції СБР-3,
ПСНР-5).

Вважливим напрямком удосконалення системи охорони та оборони баз і таборів було постійне нарощування їх інженерного обладнання. Аналіз сил та засобів, які використовувалися для інженерного обладнання базових таборів, свідчить про широке застосування українським контингентом готових інженерних конструкцій різного типу («Аляска бар’єр», «Техас бар’єр», «Джерсі бар’єр», «Скут-бункер», «Хеско бастіон»), які надавалися коаліційними силами. Це дозволило командуванню контингенту у стислі терміни досягти необхідного ступеня інженерного обладнання базових таборів, районів несення служби (позицій з охорони мостів, складів з боєприпасами) відповідно до встановлених в операції вимог

Для обладнання перешкод обмеження швидкості руху транспорту використовувалися: бетонні конструкції, мішки із землею, а також земляні вали. При цьому висота земляних валів та валів, викладених з мішків із землею, повинна була бути не менше 40 см, а відстань між перешкодами не повинна була перевищувати 15 м. Тільки за таких умов можна було змусити зменшити швидкість руху до 5 км/год. і забезпечити прохід усіх видів транспорту.

Для забезпечення надійної оборони блокпоста створювалися вогневі точки, які розташовувалися так, щоб можна було вести вогонь вздовж лінії проходження блокпоста. Вогневі точки обладнувалися найефективнішими бетонними конструкціями, які мали дві стандартні бійниці і забезпечували розміщення кулеметника. Для запобігання ураження особового складу уламками бетону при обстрілі вогневої точки споруди обкладали подвійним шаром мішків із землею. Крім того, блокпост прикривався невибуховими загородженнями для запобігання безперешкодного проникнення бойовиків до позицій блокпоста. Як невибухові загородження влаштовувалися рови, земляні вали, колючий дріт. Для попередження особового складу, який виконував завдання з охорони та оборони блокпоста, про несанкціоноване проникнення через периметр встановлювалися сигнальні та освітлювальні міни.

Аналіз рішень командирів, щодо створення, організації, охорони та оборони базових таборів дозволяє зробити такі висновки:

1.Базові табори з їх системою охорони та оборони були головним елементом у підтриманні стабільності та правопорядку в зоні відповідальності контингенту в цілому.

2.Основою системи охорони та оборони були блокпости на в’їздах (виїздах) з таборів, мережа спостережних постів по периметру таборів у поєднанні з цілодобовим патрулюванням на техніці як у межах, так і поза межами таборів.

3. Стійкість системи охорони в цілому забезпечувалася створенням зовнішньої та внутрішньої зон охорони табору, доцільним розподілом сил та засобів за секторами відповідальності, а також створенням відповідних резервів.

Недопущення раптового нападу збройних формувань здійснювалося за рахунок ведення розвідки та постійного спостереження з широким використанням та постійним нарощуванням застосування технічних засобів розвідки

Створення надійної системи охорони та оборони базових таборів, її постійний розвиток та удосконалення дозволило забезпечити достатній рівень безпеки особового складу, який перебував у межах базових таборів.

Навчальне питання 5.

Читайте також:

1. A. Організація уроку.
2. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
3. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
4. II. Організація і проведення спортивних походів
5. II. Організація перевезень
6. II. Організація перевезень
7. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
8. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
9. Адміністративно-територіальна організація
10. Акти з охорони праці в організації.
11. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
12. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони

Переглядів: 5710