МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Вокзали всіх видів транспортуЛекція №14 Тема 12. „Транспортні будівлі й споруди” Вокзали, як правило, є великими суспільними спорудами загальноміського значення й часто визначають собою перше враження від міста. Вокзали класифікуються за рядом загальних для них ознак: - за видами використовуваного транспорту й призначенням; - за розташуванням на магістралі; - за пропускною здатністю й відповідною їй місткістю; - за категоріями пасажирів. За видами транспорту й призначенням вокзали підрозділяються на: - залізничні вокзали і павільйони; - річні й морські вокзали та павільйони; - автобусні вокзали і павільйони; - аеровокзали в аеропортах, міські агентства і аеровокзали. За розташуванням на магістралі розрізняють вокзали: - кінцеві, де відбувається формування поїздів, судів, автобусів, літаків; - вузлові, як правило, з великими потоками пасажирів, що пересаджуються; - проміжні, розташовані між великими станціями або портами. Відповідно до пропускної здатності (кількість пасажирів, що пройшли за одиницю часу) і місткості вокзали підрозділяються на: - малі, що одночасно обслуговують від 25 до 300 пасажирів; - середні - від 300 до 700 пасажирів; - більші - від 700 до 1500 пасажирів; - великі - 1500 і більше пасажирів. Існує кілька основних категорій пасажирів: далекі, місцеві, транзитні, приміські, міжнародні, які різняться за принципами організації їхнього обслуговування. Потоки приміських пасажирів відрізняються високою інтенсивністю й великою нерівномірністю за часом доби й року. Їх доцільно відокремлювати від пасажирів далекого прямування, а зупинки приміського транспорту наближати до зупинок міського транспорту. Обслуговування міжнародних пасажирів передбачається тільки на прикордонних станціях і тих портах чи аеропортах, з яких транспорт відправляється безпосередньо за кордон. Особливістю таких вокзалів є повне відділення пасажирів внутрішніх ліній від пасажирів міжнародних ліній, пов'язане з проведенням прикордонних і митних формальностей. Річні, морські і автобусні вокзали і центральні міські транспортні агентства доцільно розміщувати переважно в центральній частині міста або близько до неї, в зоні масового пішохідного руху. Вокзали зв'язуються із центром міста, як правило, магістральними вулицями загальноміського значення. У зв'язку з цим на підходах до великих вокзалів транспортні перетинання повинні бути в різних рівнях. Іноді під'їзди до великих вокзалів здійснюються за більш складними схемами. Так, в аеровокзалі у Вашингтоні (арх. Э. Сааринен) під'їзди з боку міста організовані в трьох рівнях. Верхній призначений для пасажирів, що вилітають, середній - для тих, що прибувають, нижній - для стоянок автомобілів, таксі й автобусів. Вокзали різних видів транспорту відрізняються головним чином рішеннями перонів, які визначають пропускну здатність всього вокзального комплексу і його планувальну схему. Залізничні вокзали залежно від рішення перону підрозділяються на: тупикові, острівні й берегові. Тупикові розташовуються у тупиках станційних колій і збереглися як виключення в окремих містах. Нечисленні й вокзали острівного типу, розташовані між залізничними коліями. Найбільш поширені вокзали берегового типу, розташовані паралельно шляхам і збоку від них. Вокзали берегового типу з'єднуються з перонами або тунелями, або перехідними містками. На річних вокзалах при сезонно змінюючому рівні води використовують вертикальні причальні стінки, набережні з посадковими площадками, розташованими в різних рівнях, і плавучі причали-дебаркадери. На морських вокзалах повинен бути повний розподіл потоків руху пасажирів і потоків перевезення вантажів, що доцільно здійснювати по вертикалі. Звичайно для вантажів приділяється нижній ярус, пов'язаний із залізничними платформами, а для пасажирів - верхній. На автобусних вокзалах для чіткої організації потоків пішоходів і транспорту потрібні спеціальні перони, ізольовані від загальноміських проїздів. На цих перонах пасажирські платформи можуть бути береговими, безпосередньо пов'язаними з вокзалом, напівострівними, оточеними з 2 сторін стоянками автобусів, або з окремими острівними платформами, відділеними від вокзалу проїздами. При проектуванні платформ відправлення на кожний автобусний пост потрібна ділянка 15-18м. Для скорочення довжини платформ відправлення використовують пилкоподібні, зубчасті й гребінчаті форми з розміщенням автобусівпід кутом 30, 45, 60 і 90о. Найбільш економічні й зручні для маневрів автобусів зубчасті форми платформ під кутом 450. Перони великих автобусних вокзалів можуть вирішуватися багатоярусними. У малих аеровокзалах перон майже завжди вирішується одноярусним з розміщенням літаків в один або кілька рядів. В аеровокзалах середньої й великої пропускної здатності для безпечного виходу пасажирів на посадку використовують тунелі або перехідні галереї й містки. Вокзали різного призначення, як правило, мають ті самі групи приміщень: - основні пасажирські приміщення (операційні зали, зали очікування, кімнати матері й дитини, ресторани, кафе, буфети, торговельні кіоски, довідкові бюро); - адміністративно-службові приміщення (диспетчерські, кімнати чергових станції й вокзалу, кімнати лінійного персоналу, відділення зв'язку, тощо); - підсобно-технічні приміщення (котельні, бойлерні, трансформаторні й вентиляційні камери, склади, пакгаузи й т.п.). У вокзалах малої місткості каси й довідкові бюро розміщають у невеликому вестибюлі-холі, або в загальному залі. У вокзалах середньої й великої місткості влаштовують спеціальні операційні приміщення з послідовно розташованими за рухом пасажирів довідковими бюро, касами й кімнатами адміністрації. У вокзалах великих міст при розділенні потоків далеких і приміських пасажирів рекомендується влаштовувати окремі операційні зали, що полегшує орієнтацію пасажирів при підходах до вокзалу. Каси доцільно розташовувати або проти входу, або в торцях операційного залу. В операційних залах великих вокзалів розміщують поштові відділення з телеграфом, міжміськими й міськими телефонами, ощадну касу, а в окремих випадках агентства туристичних фірм і кіоски представників готелів. Приміщення для прийому й видачі багажу, а також камери схову доцільно розташовувати поблизу основних шляхів руху пасажирів. Велика група приміщень вокзалів призначена для очікування й відпочинку пасажирів: це зали чекання й кімнати тривалого перебування, кімнати матері й дитини, представницькі кімнати. Їх доцільно розташовувати у відносно тихій, непрохідній зоні із забезпеченням гарного огляду основних залів перону, що дозволяє пасажирам спостерігати за рухом транспорту. Безпосередньо в залі чекання розташовують підприємства громадського харчування (буфети, кафе, ресторани, закусочні), туалети, перукарні, а у залі прибуття - медпункт з кімнатою-боксом для захворілих пасажирів. У найбільш великих вокзалах, що обслуговують транзитних пасажирів, наприклад, в аеропортах, влаштовують зали перегляду телепередач і кінофільмів. При проектуванні вокзалів застосовують централізовані, блоковані й павільйонні композиційні схеми. Централізовані схеми характерні для «багатофункціональних» будівель вокзалів, а блоковані - для об'єднаних вокзалів. Павільйонні композиції вимагають великої площі забудови з протяжними пішохідними й інженерними комунікаціями і використовуються рідко. У цей час перспективними є так звані об'єднані вокзали, призначені для послідовного обслуговування пасажирів двох або декількох видів транспорту. Відомі залізнично-автобусні, автобусно-річні, аэроавтобусні й інші вокзали. Сполучення різних видів транспорту можуть бути найрізноманітнішими. Найпоширеніші залізнично-автобусні вокзали, у яких залізничні й автобусні перони наближені друг до друга. У них пасажири можуть користуватися не тільки загальним перонним навісом, але й загальними приміщеннями. Більша частина великих морських вокзалів безпосередньо пов'язана із залізничними (Одеса, Рига, Владивосток і ін.). Для пересадження з морського судна на поїзд і навпаки досить спуститися (піднятися) на ескалаторі або перейти платформу. Сучасні аеропорти відокремлені від міст і пов'язані з ними в основному автобусним повідомленням. У зв'язку із цим одержує розвиток обслуговування авіапасажирів у міських аеровокзалах, які не пов'язані з літаками. У цей час поширені як симетричні, так і асиметричні планувальні схеми вокзалів. Залежно від розташування основних обсягів будівлі вокзалу може бути додані цілісність або розчленованість, статичність або динамічність. При цьому можуть бути використані прийоми контрасту з різким протиставленням декількох обсягів. Читайте також:
|
||||||||
|