Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ТЕМА 6. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Реальним продуктом професійної діяльності практичного психолога є обговорення і спільно з клієнтом вироблення системи соціальних взаємодій і програми поведінки, що забезпечує створення оптимальних умови життєдіяльності і нейтралізацію негативних наслідків пережитої життєвої ситуації відповідно до вікових можливостей та індивідуальних особливостей людини.

Практичний психолог орієнтує клієнта в його цілях, допомагає побачити ситуацію з різних сторін і вибрати оптимальний спосіб рішення проблеми і виходу з травмуючої ситуації. Пошук вирішення конфліктних соціальних стосунків, а також форми роботи з конкретними запитами і складають основні напрями діяльності практичного психолога.

Серед різноманітних напрямів діяльності практичного психолога, описаних і представлених в різноманітних літературних джерелах, вважаємо за доцільне виділити наступні:

· психодіагностичну роботу;

· психопрофілактичну роботу;

· психокорекційна діяльність;

· психологічне консультування;

· психотерапевтична дія.

Психодіагностична робота

Встановлення психологічного діагнозу - одне із завдань, що стоять перед практичним психологом. Психологічна діагностика може розумітися в широкому і вузькому сенсі. У широкому сенсі вона близька до психометрики - науки про вимір індивідуальних відмінностей і практики використання психологічного знання. У вужчому сенсі мається на увазі вимір індивідуально-психологічних особливостей людини, основу якого складають класифікація і ранжирування людей за психологічними і психофізіологічними ознаками.

Психологічна діагностика базується на використанні психодіагностичних інструментів і методів, що дозволяють здійснювати застосування сучасного статистичного апарату і забезпечує надійність і достовірність отриманих даних.

У психодіагностичному обстеженні можна виділити три основні етапи: збір даних; переробку і інтерпретацію даних; встановлення діагнозу і прогнозу. Діагноз як основна мета психодіагностики може встановлюватися на різних рівнях: перший рівень - симптоматичний, або емпіричний. На цьому рівні діагноз обмежується констатацією особливостей або симптомів(ознак); другий рівень - етіологічний, такий, що враховує не лише наявність характеристик, але і причини їх виникнення; третій, вищий рівень - рівень типологічного діагнозу, що полягає у визначенні місця і значення виявлених характеристик в загальній картині психічного життя людини. У своїй практичній роботі психолог часто обмежується діагнозом першого рівня, в основі якого лежить застосування того або іншого психодіагностичного інструменту.

Таким чином, психодіагностична робота практичного психолога передбачає вибір методу або конкретної методики дослідження, яка максимально відповідала б цілям і завданням дослідження.

Психопрофілактична робота

Психопрофілактична робота пов'язана з повідомленням необхідних психологічних знань тим, хто їх потребує - батькам, вчителям, учням, працівникам соціальних служб тощо, з метою попередження можливих порушень психологічних умов розвитку і підвищення рівня психологічної компетенції. Це може бути також робота із створення умов, максимально сприятливих для розвитку продуктивних міжособистісних взаємодій в педагогічних колективах або в організаційних структурах на підприємстві. Психопрофілактика торкається також превентивних заходів по попередженню неблагополуччя в психічному і особистісному розвитку, здійснення протиправних дій, наслідків наркотичних і алкогольних пристрастей. Психопрофілактика включає роботу з неблагополучними сім'ями, батьками і дітьми з цих сімей, попереджаючи випадки можливих соціальних ускладнень.

Психокорекційна діяльність

Під психокорекційною діяльністю розуміється діяльність психолога по усуненню відхилень в психічному та особистісному розвитку людини і робота по розвитку її здібностей.

Психокорекційна діяльність тісно пов'язана з психодіагностикою і діями, спрямованими на розвиток особистості. Практичний психолог не лише ставить діагноз, на основі якого розробляє корекційну програму розвитку, але і сам здійснює значну частину корекційної роботи.

Психокорекційна дія проводиться за результатами обстеження і припускає співставлення отриманих даних з віковими особливостями і з тим, як ці особливості проявляються в життєвих ситуаціях.

Психокорекційна діяльність досить складна і багатопланова, її виконання включає послідовний ряд дій:

· вивчення практичного запиту;

· формулювання психологічної проблеми;

· висунення гіпотез про причини спостережуваних явищ;

· вибір методів дослідження;

· використання методу;

· формулювання психологічного діагнозу;

· розробку рекомендацій, програми психокорекційної роботи;

· здійснення цієї програми;

· контроль за її виконанням.

Зрозуміло, що в реальному житті психолог навряд чи постійно фіксуватиме послідовність виконання кожного етапу, але орієнтація на їх послідовність необхідна завжди. Рекомендації мають бути конкретними і зрозумілими тим, кому вони призначені. Психолог несе повну відповідальність за реалізацію рекомендацій і кінцевий результат.

Зміст психологічної корекції залежить не лише від вдало підібраних і валідних психодіагностичних методів, але і від успішної індивідуальної взаємодії психолога і людини, яка вимагає від психолога терпіння, винахідливості, уміння контролювати свою поведінку, вміння викликати до себе позитивне ставлення, почуття симпатії і довіри. Психолог повинен розвивати в собі особливий стан емпатичного співпереживання з установками, почуттями, досвідом і поведінкою іншої людини. Цим визначаються продуктивні результати взаємодії психолога і його клієнтів і успішність діяльності практичного психолога, в яких би сферах практичної діяльності вона не здійснювалась.

Психологічне консультування

Важливим напрямом діяльності практичного психолога, є психологічне консультування. Фактично у будь-якій сфері діяльності, в якій використовуються психологічні знання, в тій чи іншій мірі застосовується консультування. Змістом психологічного консультування є робота з конкретним запитом, що йде як від окремого клієнта, так і від групи або організації в цілому.

Найбільш широкою сферою застосування психологічного консультування є сімейне консультування, пов'язане з рішенням подружніх проблем, дитячо-батьківських стосунків, дошлюбних проблем, передрозлучних і післярозлучних станів.

Вікове консультування спрямоване на рішення проблем психічного розвитку дитини на різних вікових етапах, у тому числі в періоди вікових криз.

Значне місце займає консультування організацій, пов'язане з проблемами відбору персоналу, з управлінням персоналом, формуванням команди, плануванням кар'єри окремих працівників, прогнозом розвитку організації в цілому.

Психологічне консультування можна визначити як безпосередню роботу з людьми, спрямовану на рішення різного роду психологічних проблем, пов'язаних з подоланням труднощів в міжособистісних стосунках, де основним засобом дії є певним чином побудована бесіда.

Психологічний сенс консультування полягає в тому, щоб допомогти людині зрозуміти причини труднощів, проблем соціальних взаємодій в особистих, сімейних і професійних контактах. Основне завдання психолога-консультанта - допомогти клієнтові подивитися на свої проблеми і життєві складнощі з боку.

Психологічне консультування орієнтоване на вирішення конкретної проблеми і досягнення конкретної мети, служить своєрідною сходинкою до більш тривалої і глибокої психотерапевтичної роботи.

Психотерапевтична дія

Якщо психологічне консультування орієнтоване на роботу з проблемою клієнта, то психотерапія - це робота з глибинними рівнями самопізнання особистості.

За психотерапевтичною традицією людина, що звернулася за психологічною допомогою, називається пацієнтом, а не клієнтом. Важлива відмінність психотерапії від психологічного консультування полягає в тому, що між пацієнтом і психотерапевтом встановлюються особливі стосунки, аналіз яких в термінах перенесення і контрперенесення є одним з найважливіших засобів поглиблення і розширення можливостей дії.

У консультуванні подібні питання не завжди є предметом обговорення. Психологічне консультування частіше буває короткостроковим, тоді як психотерапія може тривати декілька років. Крім того, робота психотерапевта вимагає спеціальної підготовки, що включає ряд необхідних етапів: власний індивідуальний психотерапевтичний досвід в якості клієнта, потім тривалий період супервізорської практики і, нарешті, власну психотерапевтичну практику під контролем супервізора. Вимоги до освіти фахівців з психотерапії значно жорсткіші і включають разом з теоретичною психологічною підготовкою і певні медичні знання.


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності
  2. II. Мотивація навчальної діяльності
  3. II. Мотивація навчальної діяльності
  4. II. Мотивація навчальної діяльності
  5. II. Мотивація навчальної діяльності
  6. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  7. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  8. II. Основні засоби
  9. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
  10. III. Мотивація навчальної діяльності
  11. III. Мотивація навчальної діяльності
  12. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя




Переглядів: 1866

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕМА 5. ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА. КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОСАДИ ПСИХОЛОГА | ТЕМА 7. ЕТИКА ПОВЕДІНКИ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ ЕТИКЕТ КОНСУЛЬТАНТА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.