МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||
Місце уяви в структурі психічного
Уява – особлива форма людської псикихи, яка розташована окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйманням, мисленням і пам'яттю. В уяві виявляється ідеальний і загадковий характер психіки. Загадковість уяви полягає в тому, що майже нічого не відомо про її механізм, у тому числі про її анатомо-фізіологічну основу. Де в мозку людини локалізована уява? – на це запитання досить не має відповіді. Ми майже нічого не знаємо про уяву, в усякому разі, менше, ніж про інші психічні процеси. Завдяки уяві людина діє, розумно планує свою діяльність і керує нею. Майже вся людська матеріальна і духовна культура є продуктом уяви, творчості людей. Уява виводить людину за межі її хвилинного існування, нагадує про минуле, відкриває майбутнє. Володіючи багатою уявою, людина може “жити” у різному часі, чого не може собі дозволити ніяка інша істота у світі. Уява – психічний процес, що виражається в: 1) побудові образу засобу і кінцевого результату предметної діяльності людини; 2) у створенні програми поведінки, коли проблемна ситуація невизначена; 3) у створенні образів, що заміняють діяльність; 4) у створенні образів, що відповідають описові. Тісний зв'язок уяви та мислення призводить до того, що деякі автори їх ототожнюють, розглядаючи уяву як сторону мислення, як мислення в невизначеній ситуації (табл.3). Таблиця 3 Порівняльна характеристика уяви та мислення
Т.Рибо вважав, що розвиток уяви проходить дві фази і дуже тісно пов'язаний з розвитком розумової діяльності (“крива Рибо”). До 15 років показники уяви та мислення прогресивно збільшуються. Потім розумова діяльність зберігає свій прогресивний розвиток, а уява в більшості випадків характеризується падінням. Чим менше це падіння, тим більші здібності виявляє людина. Коли ж крива уяви зберігає свою стабільність або прогресивний напрямок, ми говоримо про обдарованість або геніальність. Дитинство й отроцтво – періоди панування фантазії, ігор, казок, вимислу; юність – поєднання вимислу і діяльності “тверезого”, розважливого розуму; зрілість – підпорядкування фантазії (уяви) розуму, інтелекту. Для дитини, яка ще тільки знайомиться зі світом, ступінь і частота “невизначеності ситуації” інші, ніж для дорослого. Її життєвий досвід малий, мислення недосконале, а на кожному кроці – зустрічі з новими, незрозумілими явищами. Світ дитини – світ невпізнання і невизначеності; дитині постійно неясні вихідні дані задачі, яку треба вирішувати. А кількість задач незлічима! На тому рівні психічного розвитку, який характерний для дошкільника, уява – вірний засіб, що компенсує і переборює недосконалість мислення й обмеженість життєвого досвіду. Це можливо шляхом перекомбінування досить обмеженої кількості вражень, народження нових зв'язків між явищами і подіями. Уява – засіб проти розривів, пробілів і неясностей у загальній картині світу. “Добудовуючи” за допомогою уяви цю картину, додаючи їй цілісність і завершеність, дитина запобігає виникненню негативних емоцій. Читайте також:
|
||||||||||||||||||
|