• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

У чому різниця між уявою дорослого і дитини?

1. Спрямованість на створення нового. Образ, створений дитиною, ситуативний і суб'єктивний, здебільшого цінний лише для самого творця. У дорослого образи уяви стабільніші, стійкіші, спрямовані на результат.

2. Комбінаторна здатність. Це не тільки легкість виникнення сполучень (що є й у дитини), але їх розмаїтість, змістовність, широке охоплення матеріалу дійсності. От цього матеріалу в дитини, зрозуміло, менше, ніж у дорослого. У дитини перевага в легкості комбінацій, у дорослого – у змістовності.

“Відносна самостійність дитячої уяви, її незалежність від діяльності розуму є вираженням не багатства, але бідності дитячої фантазії” (Л.С.Виготський).

3. Зв'язок з емоціями. Дитина ще не вміє керувати ані своєю увагою, ані своїми емоціями, слабка і критичність стосовно того й іншого. Дитина може всерйоз злякатися того, що сама створила. У психіці дітей частіше замикається коло: образ породжує емоцію, а емоція – образ, який знову народжує і підсилює ту ж емоцію. Гра найближчих приятелів у дитинстві часто закінчується дійсною бійкою і сльозами. Дорослий, якщо він психічно нормальний, відчуваючи почуття, породжене образами фантазії, вміє “не випускати” його зовні, усвідомлює те, що воно не завжди має право на реалізацію в дії. Дорослий уміє перебороти таке почуття, дитина ще не здатна до такого подолання.

4. Співвідношення двох ведучих функцій уяви – пізнавальної і регуляторної. У дорослого вони знаходяться в гармонійній єдності. У дітей може переважати одна або інша.

Не можна не визнати, що діяльність уяви в дитинстві все-таки інтенсивніше, і місце уяви в психічному житті дитини значніше, ніж у дорослого.

Зв'язок з дійсністю (за Л.С.Виготським):

1) усяке створення уяви завжди будується з елементів, узятих у дійсності, які містяться в колишньому досвіді людини – це перший закон, якому підкоряється діяльність уяви. Творча діяльність уяви прямо залежить від багатства і розмаїтості колишнього досвіду людини, тому що цей досвід поставляє матеріал, з якого створюються побудови фантазії. Чим багатше досвід людини, тим більше матеріал, яким користується її уява.

2) готові продукти фантазії можуть бути пов’язані з деякими складними явищами дійсності. Це пов'язано з уявою за описом. У цьому випадку сам продукт фантазії, а не тільки його елементи, відповідають дійсності. Це вища форма зв'язку уяви з реальністю. У цій формі уява є необхідною умовою майже всякої розумової діяльності людини.

3) емоційний зв'язок, що виявляється двояким образом:

а) усяке почуття, всяка емоція прагне втілитися у певні образи, що відповідають цьому почуттю. Емоція здатна підбирати враження, думки й образи, що співзвучні настрою, який володіє нами в дану хвилину – закон загального емоційного знака.

Почуття підбирає окремі елементи дійсності й комбінує їх у такий зв'язок, що обумовлений зсередини нашим настроєм, а не ззовні, логікою самих цих образів.

Отже, враження чи образи, які мають загальний емоційний знак, тобто емоційно подібно впливають на нас, мають тенденцію поєднуватися між собою, незважаючи на те, що ніякого зв'язку між ними ні за подібністю, ні за суміжністю не існує. Така комбінаторика – у сновидіннях і мріях. Коли ми називаємо блакитний тон холодним, то ми зближаємо їх тільки на тій підставі, що вони викликають у нас подібний настрій. Фантазія, керована таким емоційним фактором – найбільш суб'єктивний, найбільш внутрішній вид уяви.

б) існує і зворотний зв'язок – закон емоційної реальності уявлюваного, залежність емоційного життя від того, що створила фантазія.

4) витвір фантазії може представляти щось істотно нове, чого не було в досвіді людини і що не відповідає ніякому реальному предметові, однак, втілений зовні, прийнявши матеріальну форму, ця “кристалізована” уява, зробившись річчю, починає реально існувати у світі і впливати на інші речі. Такі продукти уяви у своєму розвитку описують коло. Елементи, з яких вони побудовані (паровий молот) були узяті людиною з реальності. Вони піддалися складній переробці і перетворилися в продукти уяви. Нарешті вони знову повернулися до реальності, але повернулися вже новою активною силою, що змінює цю реальність – таке повне коло творчої уяви [4].

5) уява виступає як фактор поведінки (Р.Натадзе).

В усіх проявах уяви як фактора, що обумовлює той чи інший прояв активності суб'єкта, різко розрізняються дві його форми, що детермінуються протилежним ставленням цілісної особистості до уявлюваного:

а) переживання уявлюваного при повній впевненості в реальності уявлюваного;

б) переживання уявлюваного при знанні про його нереальність.

Активність людини обумовлена потребою і ситуацією. При наявності потреби ситуація мобілізує суб'єкта, тобто викликає готовність до адекватних дій – установку. Уява стимулює поведінку людини і тоді, коли їй твердо відома нереальність уявлюваного.

У звичайних умовах сприймане (реальне) скоріше створює установку й установку більш сильну. Але це не завжди так. Іноді очікувана небезпека переживається сильніше і спонукає до більш бурхливої активності, ніж неприємність, яка відбулася реально (“краще жахливий кінець, чим нескінченний жах”). Випадки нервової перенапруги, викликані очікуваною ситуацією, добре відомі в інженерній психології.

Функції уяви

1) представляти дійсність в образах, щоб мати можливість користатися ними при вирішенні задач. Ця функція пов'язана з мисленням (особливо наочно-образним) і органічно в нього уплетена;

2) регулювання емоційних станів;

3) участь у довільній регуляції пізнавальних процесів і станів людини. За допомогою мистецьки викликаних образів (візуалізація) людина може звертати увагу на потрібні події. За допомогою образів вона одержує можливість керувати сприйманням, спогадами й ін.;

4) формування внутрішнього плану дії;

5) планування і програмування життя.

Види уяви (див. рис.4).

Рис.4. Види уяви

Активна уява завжди спрямована на вирішення творчої чи особистісної задачі. Людина оперує фрагментами, одиницями конкретної інформації у певній галузі, їх переміщенням у різних комбінаціях відносно один одного. Стимуляція цього виду уяви створює можливість для виникнення оригінальних нових зв'язків. В активній уяві мало мрійності і необґрунтованої фантазії. Активна уява спрямована в майбутнє й оперує часом як цілком визначеною категорією (тобто людина не ставить себе поза реальністю, поза тимчасовими зв'язками й обставинами). Активна уява спрямована більше зовні, викликається задачею.

Відтворююча уява – один з видів активної уяви, при якому відбувається конструювання нових образів, уявлень у людей відповідно до сприйнятої ззовні стимуляції у вигляді словесних повідомлень, схем, умовних знаків. Ступінь відповідності виниклих образів буде залежати від точності опису, а також від яскравості і багатства уяви слухача, що відтворює. Уява, що відтворює, розвинута в різних людей в різному ступені.

Антиципуюча уява лежить в основі здатності передбачати майбутнє, результати своїх дій. Внутрішньо пов'язана зі структурою будь-якої людської діяльності.

Пасивна уява підлегла внутрішнім, суб'єктивним факторам, вона тенденційна.

Читайте також:

1. Доповнення та різниця множин
2. Законодавчі основи фізичного виховання дорослого населення
3. Магнітне коло. Напруженість магнітного поля. Різниця магнітних потенціалів.
4. Нормативні основи фізичного виховання дорослого населення.
5. Операції над множинами: Різниця
6. Природний рух населення та регіональна різниця в розміщенні та динаміці трудових ресурсів.
7. Робота електричного поля. Потенціал. Різниця потенціалів.
8. Роль дорослого в розвитку дитини
9. Симетрична різниця множин
10. У птахівництві структура стада встановлюється тіль­ки для дорослого поголів'я і зумовлюється строками його використання.
11. Уява у дитини починає розвиватися досить рано, вона слабкіша, ніж у дорослого, але вона займає більше місця в її житті. Які ж етапи розвитку уяви у дітей дошкільного віку?

Переглядів: 1687