МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||
Поняття потреби. Класифікація потреб.План Тема № 2. Економічні потреби та теорія споживчої поведінки. Методологія економічної теорії. Методологія — це вчення про методи наукового пізнання, підходи до дослідження. Метод — це спосіб, інструмент або засіб наукового дослідження. В економічній теорії використовують широкий арсенал методів: 1)Наукова абстракціяозначає ігнорування вторинних, несуттєвих сторін певного явища для виявлення його основної сутності. За допомогою абстракції поступово розкривається сутність об'єктів та явищ, виводяться економічні категорії і закони. Економічна категорія — це поняття, сформульоване економічною наукою для позначення конкретних форм, сторін, властивостей і рис явищ. До категорій економіки належать такі поняття, як "виробництво", "продукт", "потреба", "фактори виробництва", "ціна", "гроші" та інші. Економічний закон — це твердження, що відображає зв'язок і взаємозалежність певних економічних явищ. Закони економіки завжди відбивають найбільш суттєві риси функціонування і розвитку явищ чи процесів. Вони є об'єктивними, тобто не залежать від волі чи бажання людей. Наприклад, закон зростання потреб, закон попиту і пропозиції, закон спадної віддачі ресурсів та ін. 2) Економічний аналіз — це розподіл явища на складники та їх детальне дослідження. 3) Індукція — виведення теорії з фактів. 4) Дедукція — метод, обернений до індукції, за якого дослідник, використовуючи логіку та інтуїцію, формулює непідтверджену теорію (гіпотезу) і перевіряє її фактами. 5) Синтез — дослідження явища в єдності його складників, які розглядаються у взаємозв'язку та розвитку. 6) Класифікація — розділення процесів або об'єктів за певними ознаками (критеріями). 7) Історичний метод — вивчення явища на різних етапах його розвитку. 8) Економічне моделювання — спрощене зображення економічної дійсності. Існує три форми моделювання: ü графічне; ü математичне; ü табличне. Моделювання передбачає спрощення реальності, ігнорування не дуже важливих деталей, які ускладнюють аналіз. Це дає змогу краще зрозуміти й описати причини, наслідки явищ, взаємозв'язки між ними, закономірності та ін. 9) Експеримент — штучне відтворення економічного явища в реальних умовах для його вивчення та подальшого практичного застосування в більших масштабах. Експерименти здійснюють і на мікро-, і на макрорівнях.
Потреба — це відчуття нестачі, необхідності, бажання володіти певними речами або послугами. Людина може задовольнити, вгамувати потреби або замінити їх на інші. Причому вона може мати потреби і у корисних для здоров'я благ, і у шкідливих. Класифікація потреб: I. За характером виникнення: ü базові (життево важливі) — підтримують людей як біологічних істот (повітря, їжа, вода, захист від негоди та ін.); ü породжені цивілізацією — потреби в освіті, комфорті, пошті, транспорті та ін. II. За терміновістю задоволення: ü першочергові — найважливіші потреби (їжа, вода, одяг); ü вторинні — прикраси, розваги таін. III. За способом задоволення: ü матеріальні — задовольняються матеріальними благами (хліб, будинок); ü нематеріальні — задовольняються нематеріальними благами (книжки, музеї, театри). IV.За суб'єктами задоволення: ü особисті (індивідуальні) — стосуються однієї людини (відпочинок, їжа, освіта); ü колективні — стосуються великої кількості людей (автобуси, кафе, музеї). Наведена класифікація потреб доволі умовна та залежить від багатьох чинників: статі людини, місця проживання, рівня доходів, стану здоров'я, професії, віку, освіти, національності та ін. Відома також класифікація потреб видатного вченого Абрахама Маслоу — "піраміда потреб Маслоу" (рис. 2.1). Її зміст полягає у тому, що людина має кілька рівнів потреб, і вона не може перейти до вищого рівня, не задовольнивши нижчий. 1 - фізіологічні потреби (вода, їжа, одяг, помешкання); 2 - потреби у безпеці (захист від ворогів, хвороб, жебрування, старості, негоди та ін.); 3 - соціальні потреби (дружба, любов, спілкування); 4 - потреби у повазі (самоповага, повага інших, визнання, прагнення соціального статусу); 5 - потреби у саморозвитку, самореалізації (удосконалення духовних і фізичних здібностей людини). Між потребами та виробництвом існує тісний взаємозв'язок. З одного боку, потреби впливають на виробництво, є його рушійною силою. З іншого — розвиток виробництва впливає на появу нових потреб. Загалом існує тенденція збільшення кількості потреб та їх ускладнення. Цей процес характеризує закон зростання потреб, згідно з яким з розвитком суспільства та соціально-економічним прогресом зростають та удосконалюються людські потреби, і цей процес нескінченний. Зміна потреб відбувається не тільки в їхній кількості, а й у структурі. Так, у XX ст. потреби пройшли три етапи розвитку: 1) 20-50-і рр. — переважний розвиток матеріальних потреб; 2) 50-80-і рр. — розвиток нематеріальних потреб і особливо сфери послуг; 3) з 80-х рр. дотепер — зростання творчих і духовних потреб особистості у зв'язку зі збільшенням частки вільного часу людини. Читайте також:
|
|||||||||
|