Основні фактори виробництва.

Структура виробництва.

За структурою виробництво можна розглядати по-різному:

I. типом товарів, які виробляються:

1) матеріальне — виготовлення матеріальних благ (промисловість, сільське господарство, будівництво) та матеріальних послуг (громадське харчування, побутове обслуговування);

2) нематеріальне — нематеріальні блага (духовні цінності — музеї, театри) та нематеріальні послуги (охорона здоров'я, освіта, консультації).

У розвинутих країнах у сучасний період приблизно 30% виробництва припадає на матеріальну сферу, а 70% — на нематеріальні галузі. В Україні це співвідношення приблизно становить від 69% до 31% (за числом працівників). Це свідчить про недостатній розвиток сфери нематеріального виробництва, зокрема, сфери послуг. Велика частка працюючих у матеріальному секторі є ознакою низької продуктивності праці.

II. За характером зв'язків між сферами виробництва:

1) первинне — галузі, що найближче розташовані до природних ресурсів і діяльність яких зводиться до привласнення продуктів природи (сільське господарство, скотарство, гірничодобувна промисловість, лісне господарство, рибальство);

2) вторинне — галузі, що переробляють продукцію первинних галузей (обробна промисловість, будівництво);

3) третинне — галузі, які обслуговують підприємства першої та другої груп. Це різноманітні послуги — транспорт, зберігання сировини та готової продукції, торгівля, реклама. Третинний сектор ще називають інфраструктурою. Інфраструктура — це сукупність установ та організацій, які обслуговують основне виробництво.

Існує два види інфраструктури:

ü виробнича — безпосередньо допомагає виробничому процесу (транспорт, дороги, мости, водопостачання, торгівля, фінансово-кредитні установи, страхування та ін.);

ü соціальна — дає людям змогу задовольнити їхні соціальні та духовні потреби (охорона здоров'я, фізична культура, мистецтво).

У своїй господарській діяльності людство використовує ресурси — все те багатство, що є в його розпорядженні і яке бере участь у виготовленні товарів і послуг.

Ресурси — все те багатство, яке є в розпорядженні людства. Фактори виробництва — це залучені у виробничий процес ресурси

Якщо ресурс використовується у виробництві, то він називається економічним ресурсом, або фактором виробництва. Власник кожного фактора отримує за його використання відповідні доходи (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Виробничі ресурси, фактори та факторні доходи

Ресурси	Фактори виробництва	Факторні доходи
Природні (земля, її надра, ріллі, водоймища, ліси)	Земля	Рента
Інвестиційні (засоби виробництва)	Капітал	Процент
Трудові (населення працездатного віку)	Праця	Заробітна плата
Розум, талант, здібності, ініціативність, ризик, новаторство, ощадливість	Підприємництво	Прибуток, або підприємницький дохід

Земля — вихідний фактор виробництва. До нього входять всі умови природного середовища, де здійснюється життєдіяльність людини. Багатство, яке можна отримати від землі, залежить від якості самої землі та способів господарювання. Відмінності у якості землі зафіксовано в особливому документі — Земельному кадастрі, де перелічено земельні ділянки та їхні ціни залежно від якості. З урахуванням цього люди оби

рають відповідні способи використання землі Так, у Земельному кодексі України зе мельні ресурси поділяються за цільовим при значенням: сільськогосподарські ділянки, землі населених пунктів, промисловості,

Земля як фактор виробництва — це всі - умови природного середовища, де відбу- вається життєдіяльність людини

транспорту, зв'язку, оборони, природоохоронного та оздоровчого призначення, лісового фонду, водного та ін. Обмеженість земель потребує їхнього раціонального використання, поліпшення їхнього стану за допомогою нових технологій та ін.

Капітал — це сукупність матеріальних ресурсів, які належать підприємцям і використовуються для створення товарів і послуг. До капіталу належать засоби виробництва, приміщення, а також запаси готової або незавершеної продукції, яку буде використано у подальшому виробництві.

Дотепер відсутній єдиний погляд у розумінні сутності капіталу. Відомі такі означення капіталу:

- запас багатства, здатний приносити його власнику постійний дохід;

- сукупність товарів виробничого призначення;

- блага, які можна використати для виробництва майбутніх благ;

- час як окремий фактор виробництва.

Поняття "капітал" часто використовують у різних значеннях:

- грошовий капітал — кошти, призначені для організації та розширення виробництва;

- матеріальний капітал — засоби виробництва;

- людський капітал — знання, працездатність, досвід, освіта та ін.

Найточніше капітал можна визначити як те, що може бути кимось створено, накопичено і згодом використано для отримання доходу. Капітал не призначений для поточного споживання, він тільки тоді себе реалізує, коли бере участь у виробничому процесі і приносить дохід. Наприклад,

гроші стають капіталом лише тоді, коли на них придбаються засоби виробництва, використання яких передбачає примножен ня багатства.

Капітал — це сукупність матеріальних ресурсів, які належать підприємцям, використовуються у виробничому процесі і приносять дохід

Утворення капіталу відбувається за наявності двох умов:

ü створення заощаджень, отриманих завдяки стримуванню споживання. Заощадження можуть бути у грошовій формі та зберігатися вдома або на рахунках у банку;

ü вкладення капіталу у подальше виробництво. Вкладник (інвестор), використовуючи заощадження у виробництві, позбувається можливостей нинішнього застосування багатства. Він жертвує поточними інтересами задля майбутніх і натомість очікує винагороди у вигляді майбутніх доходів.

Класифікація капіталу доволі широка. Найпоширеніші критерії:

I.За джерелами формування:

ü власний — складається з особистих коштів вкладника;

ü позичковий — отриманий через кредити або боргові зобов'язання.

II.За тривалістю використання:

ü основний — слугує багато років, потребує великих витрат з утримання та ремонту. Це:

• приміщення, споруди;

• машини, устаткування, інструменти, прилади;

• патенти, товарні знаки, цінні папери, авторські права;

ü обіговий — слугує недовго та повністю входить до складу готового продукту. Це:

• сировина, паливо, матеріали, енергія, напівфабрикати;

• незавершене будівництво, запаси власної готової продукції, товари для перепродажу;

• гроші у касі, на розрахункових рахунках та у платежах.

Основний капітал з часом зношується, тобто втрачає свої властивості. Існує два види зношування:

ü фізичне — пов'язане із закінченням терміну служби устаткування. Це означає, що, з одного боку, устаткування втрачає свої фізичні властивості, а з іншого — свою вартість;

ü моральне — старіння устаткування у зв'язку з появою нових моделей або радикальних новинок, що повністю замінюють старий тип устаткування.

Для будь-якого устаткування розраховують величину зношування у грошовому еквіваленті — амортизацію. Кажуть, що в процесі амортизації устаткування з часом зношується та переносить свою вартість на готову продукцію окремими частками. Амортизаційні відрахування підприємства здійснюють за нормами амортизації. Норма амортизації — це відсоток вартості певного виду основного виробничого капіталу, згідно з яким щороку відшкодовується його вартість.
Читайте також:
II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
Абіотичні та біотичні фактори.
Агрегування та факторизація
Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
Аналіз результатів національного виробництва.
Артеріальний пульс, основні параметри
Банківська система та її основні функції
Безвідходні й маловідходні виробництва.
Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
Біологічні фактори
Біотичні фактори

Переглядів: 667

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Історичні типи виробництва. | ПРИКЛАД

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.