Зокрема підставами виникнення права спільної часткової власності можуть бути:
1) спільне створення двома або більше особами спільної речі або її переробка, крім випадків, передбачених законом (ст.ст.331, 332 ЦК, ч.2 ст. 17 Закону "Про власність");
2) одержання плодів, продукції або доходів від спільного майна, якщо ці плоди, продукція або доходи не розділені між учасниками спільної часткової власності (ст.359 ЦК);
3) придбання декількома особами неподільної речі;
4) угода подружжя (колишнього подружжя) про визначення розміру часток у спільній сумісній власності або рішення суду про визначення розміру часток неподільної речі, що належать подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності;
5) шлюбний договір, яким встановлено режим спільної сумісної власності для того чи іншого майна;
6) відчуження власником частки у праві власності на річ;
7) спадкування двома або більше особами за умови, що успадковане майно не розділене між спадкоємцями.
Цей перелік не є вичерпним. Тому можливі й інші підстави виникнення права спільної часткової власності, наприклад, у разі приватизації квартири (будинку), коли члени сім'ї домовляються, що приватизована квартира (будинок) належатиме їм на праві спільної часткової власності (ст 8 Закону від 19 червня 1992 р "Про приватизацію державного житлового фонду"); виконання договору про спільну діяльність (ст. 1130 ЦК).