• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЧУЖОЮ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ ЗАБУДОВИ (СУПЕРФІЦИЙ).

Суперфіцій – це надання землекористувачу земельної ділянки її власником для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель.

Підстави виникнення:

1. Договір

2. заповіт

За загальним правилом, це тривале користування, але може бути встановлений визначений або невизначений строк.

Суб'єктами цього права, з одного боку, є власник земельної ділянки, а з другого — будь-яка особа, що виявила бажання будуватися на цій ділянці. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено договором або заповітом на визначений або невизначений строк.

Об'єктом цього права може бути земельна ділянка, придатна для забудови.

Права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої для забудови.

1. право на одержання плати за користування його земельною ділянкою.

2. Якщо на земельній ділянці збудовано промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача

3. зберігає за собою право володіти, користуватися і розпоряджатися нею в межах, визначених договором із землекористувачем. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг прав власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

4. має право вимагати від землекористувача використовувати її відповідно до умов договору.

Права та обов'язки землекористувача.

1. користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.

2. На будівлі (споруди), споруджені на чужій земельній ділянці, переданій землекористувачеві для забудови, у землекористувача виникає право власності.

3. Власник будівель (споруд) має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними.

4. У разі переходу права власності на будівлі (споруди) до інших осіб, останні набувають право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

5. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.

6. Землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до вимог, визначених договором.

7. Забезпечення будівництва і після його завершення здійснення утримання споруд і будівель на чужій земельній ділянці з урахуванням екологічних, санітарно-гігієнічних , протипожежних та інших встановлених правил

8. Повернення земельної ділянки власнику,після закінчення строку землекористування в належному стані

9. Знесення споруди у зв’язку із закінченням строку землекористування у випадках, встановлених законом

« ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ».

1. ПОНЯТТЯ ОБ’ЄКТИ І СУБ’ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

2. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

3. ПОНЯТТЯ ТА ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКОГО ПРАВА

4. ОБ’ЄКТИ ТА СУБ’ЄКТИ ПРАВА АВТОРСЬКОГО ПРАВА. СПІВАВТОРСТВО.

5. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА АВТОРА. МАЙНОВІ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ТВІР.

6. МЕЖІ ВИКОРИСТАННЯ ТВОРІВ АВТОРА ІНШИМИ ОСОБАМИ. СУМІЖНІ ПРАВА.

7 ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ТА СУМІЖНИХ ПРАВ.

8. ПОНЯТТЯ НАУКОВОГО ВІДКРИТТЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ

9. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ВИНАХІД, КОРИСНУ МОДЕЛЬ, ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК ТА ЙОГО СУБ’ЄКТИ/

10. ОФОРМЛЕННЯ ПРАВ НА ВИНАХОДИ, КОРИСНІ МОДЕЛІ ТА ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ. ПАТЕНТ.

11. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКУ ПРОПОЗИЦІЮ.

12. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНЕ НАЙМЕНУВАННЯ.

13. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ТОРГОВЕЛЬНУ МАРКУ. СВІДОЦТВО.

14. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ГЕОГРАФІЧНЕ ЗАЗНАЧЕННЯ.

15. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ.

1. ПОНЯТТЯ, ОБ’ЄКТИ І СУБ’ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

Конституція України проголошує, що громадянам гарантується свобода літе­ратурної, художньої, наукової і технічної творчості. Держава гарантує захист інте­лектуальної власності, авторських прав громадян, їх моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

За Конституцією України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може використовувати або поширювати зазначені результати без згоди їх власника, лише за винятками, встановленими законами.

Творчість--це цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість властива будь-якій діяльності людини: технічній, художній, літературній, науковій, виробничій тощо.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. III. ГРАЖДАНСКОЕ ПРАВО
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. VI. УГОЛОВНОЕ ПРАВО И УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС
6. XII. Право на першочергове зарахування
7. XIX. ОСОБЕННОСТИ ПРАВОВОГО РЕЖИМА ПРИРОДНЫХ РЕСУРСОВ
8. А) Філософія православ'я
9. А. Правобережну Україну.
10. А/. Право власності.
11. Автозаправочні станції
12. Автомобільні дороги загального користування

Переглядів: 452