Боржник повинен виконати зобов’язання особисто , а кредитор повинен його особисто прийняти – за загальним правилом.

У тих випадках, коли обов’язок боржника щодо особистого виконання обов’язку не випливає з умов договору чи законодавства можливим є передоручення виконання зобов’язання на іншу особу. У разі невиконання такого передоручення – відповідальність за це несе боржник, оскільки він не вибуває з нього, а залишається стороною в зобов’язанні. ЦКУ передбачає можливість задоволення вимоги кредитора іншою особою і без згоди на це боржника. Таке можливо у випадку існування небезпеки втрати іншою особою, що знаходиться у договірних відносинах з боржником, свого права на майно. (права орендаря майна боржника внаслідок звернення на нього стягнення). Фактично відбувається заміна кредитора.

Строк виконання зобов’язання може бути встановлений в самому зобов’язанні і буде визначатися роками, місяцями, днями, годинами, календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Зобов’язання строк виконання якого є визначеним, підлягає виконанню саме у цей строк. Якщо строк виконання визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати – з настанням цієї події.

Дострокове виконання може мати місце лише у випадках, коли інше не встановлено договором чи законом або не випливає з суті зобов’язання. Кредитор має право вимагати дострокового виконання від юридичної особи, яка припиняється шляхом злиття,приєднання, поділу та перетворення, а також припинення зобов’язання.

Якщо строк виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання такого зобов’язання у будь-який час. Боржник у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги повинен виконати зобов’язання, якщо негайне виконання не випливає з договору.

У разі невиконання зобов’язання у визначений строк – воно є простроченим.

Місце виконання зобов’язання встановлюється у договорі. Виконання саме у визначеному місці і є належним. Якщо місце виконання в договорі не визначене, то належним є виконання у місці проживання боржника за такими винятками:

- Зобов’язання про передання у власність або у користування земельних ділянок, будинків, споруд або іншого нерухомого майна – за місцем їх знаходження.

- Зобов’язання про передання товару, на підставі договору перевезення – за місцем здавання товару перевізникові

- Зобов’язання про передання товару - за місцем виготовлення або зберігання товару, якщо це місце відоме кредиторові на момент виникнення зобов’язання

- Грошові зобов’язання – за місцем проживання кредитора. Якщо змінив місце проживання – повинен повідомити про це боржника, всі витрати через цю зміну покладаються на кредитора.

Спосіб виконання – це порядок вчинення боржником дій , спрямованих на настання наслідків, що свідчать про належне виконання зобов’язання.

Спосіб обумовлюється сторонами при виникненні зобов’язання. Може бути передбачене одноразове виконання, або виконання частинами. Якщо виконання частинами не обумовлено договором чи законом, кредитор має право не приймати таке виконання зобов’язання як належне.

Зустрічним виконанням зобов’язання є виконання свого обов’язку другою стороною. Воно має місце у відплатних зобов’язаннях, коли сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно.

До зобов’язань з множинністю осіб застосовуються правила часткового їх виконання – кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний з боржників повинен виконати обов’язок у рівній частині, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Солідарні зобов’язання виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета.

У разі множинності на боці кредитора – кожен із солідарних кредиторів має право пред’явити боржникові вимоги у повному обсязі, якщо останній не виконав свій обов’язок будь-якому із них на свій розсуд до пред’явлення вимоги одним із солідарних кредиторів. Виконання обов’язку повністю одному із солідарних кредиторів звільняє боржника від його виконання решті кредиторів. Той кредитор, що одержав виконання боржника, повинен передати решті кредиторів їхні частки з цього виконання.

У разі множинності на боці боржника – кредитор має право вимагати виконання частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, або від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними до того часу, поки їх обов’язок не буде виконано у повному обсязі . якщо кредитор звернувся до одного із солідарних боржників , але не одержав від нього виконання у повному обсязі, він має право вимагати недодержане від решти солідарних боржник обов’язок решти боржників перед кредитором.

Боржник, який виконав солідарний обов’язок у повному обсязі має право зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти солідарних боржників. При цьому розмір часток кожного з решти солідарних боржників вважається рівним, якщо інше не встановлено договором або законом, а при визначенні розміру зворотної вимоги вираховується частка, що припадала на боржника, який виконав солідарний обов’язок у повному розмірі. Несплачена одним із солідарних боржників частка, що належить такому боржникові, припадає у рівних частках на кожного із решти солідарних боржників.

Субсидіарні зобов’язання можуть мати місце при множинності на боці боржника у випадках, встановлених законом або договором. При цьому на боці боржника з’являється додатковий боржник. Оскільки виконання даного зобов’язання є обов’язком саме боржника, то право вимоги кредитора належить саме до нього. І тільки у випадку відмови або неможливості з боку основного боржника виконати зобов’язання, кредитор може пред’явити вимогу у повному обсязі до додаткового боржника. Також у випадку , коли кредитор не отримає від основного боржника відповіді у розумний строк на пред’явлену вимогу. Додатковий боржник у такому випадку повинен до задоволення пред’явленої йому кредитором вимоги повідомити про це основного боржника, а у разі пред’явлення до нього позову подати клопотання до суду про залучення основного боржника до участі у справі. Якщо така вимога ним не буде виконана, то основний боржник може висунути проти такої вимоги всі заперечення, які мав проти кредитора.

3. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

З метою посилення захисту інтересів уповноваженої особи, можуть використовуватися додаткові стимули, які полягають у застосуванні спеціальних засобів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань.

Способи забезпечення зобов'язань - це передбачені законом або договором спеціальні заходи, покликані додатково стимулювати боржника до виконання юридичного обов'язку, а у разі його невиконання — задовольнити охоронювані законом інтереси кредитора.

Законом до способів забезпечення віднесено:

неустойку (штраф, пеню) - визнається визначена законом або договором грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

- Законна неустойка встановлюється у нормативних актах. Законом визначається її розмір і випадки, коли вона застосовується. Неустойка як спосіб забезпечення використовується у відносинах як фізичних, так і юридичних осіб. Але не допускається погодження між організаціями про обмеження їхньої відповідальності, якщо розмір відповідальності для даного виду зобов'язань імперативне визначений законом. Це стосується й розміру неустойки.

- Договірна неустойка — це визначена сторонами у договорі грошова сума, яку боржник зобов'язується сплатити кредиторові у разі неналежного виконання договору. Цей вид неустойки широко використовують у договірних відносинах між громадянами і юридичними особами.

- Штраф — це неустойка у твердо визначеній грошовій сумі, яка стягується одноразово у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. ( у разі необгрунтованої відмови виконавця державного замовлення укласти державний контракт на поставку продукції для державних потреб у випадках, коли обов'язковість його укладення встановлена Законом України "Про поставки продукції для державних потреб" та наявності технічних можливостей його виконання, виконавець сплачує державному замовникові штраф у розмірі вартості державного контракту).

- Пеня - - це неустойка, яка обчислюється у відсотковому відношенні до розміру платежу за кожний день прострочення.

- За виключною неустойкою стягується лише неустойка. Цей вид неустойки широко застосовують у нормативних актах, що регламентують договори перевезення.

- За заліковою неустойкою стягненню підлягає неустойка, а збитки відшкодовуються винною стороною не в повному обсязі, а лише в частині, яка не покрита неустойкою.

- За альтернативною неустойкою уповноважений суб'єкт має право стягнути або неустойку, або збитки. Отже, право вибору надається кредиторові.

- За штрафною неустойкою стягненню підлягають у повному обсязі неустойка і збитки. Наприклад, згідно з Законом України "Про поставки продукції для державних потреб" при невиконанні зобов'язань за державним контрактом виконавець, крім сплати неустойки, відшкодовує збитки в повному обсязі, яких було завдано неналежним виконанням зобов'язань.

заставу, - кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставодавцем зобов'язання, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає внаслідок договору чи закону.

поруку, - поручитель зобов'язується перед кредитором боржника відповідати за виконання ним свого зобов'язання у повному обсязі або в частині.

У разі невиконання зобов'язання боржником кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя. При цьому поручитель відповідає у тому самому обсязі, як і боржник, зокрема за сплату відсотків, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які разом поручалися, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. У свою чергу поручитель, який виконав зобов'язання, набуває всіх прав кредитора за цими зобов'язаннями. Кожний з кількох поручителів має право зворотної вимоги до боржника в розмірі виплаченої цим поручителем суми.

Порука припиняється з припиненням забезпечуваного нею зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений або забезпечений моментом вимоги, то у разі відсутності іншої угоди відповідальність поручителя припиняється по закінченні одного року з дня укладення договору поруки.

завдаток - грошову суму або рухоме майно, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання. за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається у другої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити другій стороні подвійну суму завдатку. Крім того, сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки із зарахуванням суми завдатку, якщо в договорі не передбачено інше.

Аванс видається у рахунок майбутніх платежів. Завдаток підтверджує укладення договору і забезпечує його виконання. Завдаток, як правило, не використовується у відносинах між юридичними особами. Але він може бути засобом забезпечення у відносинах між фізичними особами та організаціями. Для того, щоб передана сума вважалася завдатком, це необхідно обумовити в угоді.

Гарантію - застосовують у відносинах між юридичними особами

притримання - кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її до виконання боржником зобов'язання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Визнання основного зобов'язання недійсним тягне за собою нечинність способу забезпечення. Припинення основного зобов'язання припиняє дію способу забезпечення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.053 сек.