• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Благо— матеріальний або нематеріальний засіб для задоволення людської потреби.

Корисність— здатність блага задовольняти потребу.

Антиблаго— благо, що має негативну (від’ємну) корисність.

Функція корисності — співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем.

Сукупна корисність — сумарний рівень корисності, що досягається споживачем при споживанні певної кількості одиниць (порцій) одного блага.

Гранична корисність — прирощення корисності, що досягається при споживанні додаткової одиниці (порції) блага.

Закон спадної граничної корисності блага — корисність кожної наступної одиниці блага, що споживається в даний момент, менша за корисність попередньої одиниці.

Принцип раціональності вибору споживача — прагнення отримати максимум корисності від споживання благ за умов обмеженого бюджету і за інших незмінних умов.

Рівновага споживача — стан, у якому досягається оптимальна структура покупок (згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача.

Запитання та завдання для самоперевірки

Б.1. Поняття «потреба», «благо», «антиблаго», «економічне благо», їх сутність.

Б.2. Поняття «корисність блага»; «сукупна корисність» та «гранична корисність»; функція корисності.

Б.3. Процес споживання та динаміка сукупної і граничної корисності.

Б.4. У чому полягає суть закону (принципу) спадної граничної корисності?

Б.5. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача.

Б.6. Оптимальна структура покупок і гранична корисність грошей. Зв’язок зміни ціни одного з благ зі зміною обсягу попиту на нього.

Б.7. Оцініть правильність висловлювань:

а) благо — це все те, що при його споживанні підвищує рівень добробуту споживача;

б) сукупна корисність зростає при зростанні рівня споживання;

в) стан споживчої рівноваги полягає у тому, що сукупна корисність товару Х дорівнює сукупній корисності товару Y;

г) якщо гранична корисність блага зменшується, то зменшується й сукупна корисність.

Б.8. Знайдіть єдино правильну відповідь:

Б.8.1. Всяка функція корисності являє собою:

а) зв’язок між складовими набору благ і витратами на їх придбання;

б) залежність, відповідно до якої різним наборам благ надаються значення, адекватні перевагам споживача;

в) сукупність усіх наборів благ, які може придбати споживач;

г) зв’язок між кількостями одного блага та інших благ, адекватних за сукупною корисністю.

Б.8.2. Сукупна корисність зростає, якщо гранична корисність:

а) зростає;

б) спадає;

в) зростає або спадає, але залишається додатною;

г) є від’ємною величиною.

Б.8.3. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 30, 40, 50;

б) 20, 28, 34, 38;

в) 20, 40, 80, 160;

г) 20, 35, 55, 80.

Б.8.4. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 15, 10, 5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

Б.8.5. Товари Х та Y мають відповідно ціни 50 і 80 грош. од., і споживач витрачає весь свій бюджет на купівлю тільки цих товарів, купуючи 5 одиниць X і 8 одиниць Y. Граничні корисності 5-ї одиниці X і 8-ї одиниці Y однакові. Тоді можна зробити висновок, що:

а) споживач перебуває в стані рівноваги;

б) споживачеві треба купувати більше X і менше Y;

в) споживачеві треба купувати менше X і більше Y;

г) споживачеві треба збільшити купівлю обох товарів.

Б.8.6. Споживач вважає, що йому однаково корисно щоденно випивати як 8 склянок молока та 3 склянки кефіру, так і 6 склянок молока та 4 склянки кефіру. У цьому випадку гранична норма заміщення кефіру молоком дорівнює:

а) 6/4;

б) 4/6;

в) 2/1;

г) 1/2.

Б.8.7. Припустимо, що MU_A / MU_B = 7, а P_A / P_B = 5. Це означає, що:

а) споживач знаходиться у стані рівноваги;

б) для досягнення рівноваги варто купувати більше А і менше В;

в) для досягнення рівноваги варто купувати більше В і менше А;

г) немає правильної відповіді.

Б.8.8. Ціна товару А дорівнює 3 грош. од., а Б — 2 грош. од. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Б у 30 ютилей і бажає максимізувати задоволення від покупки А і Б, тоді він має прийняти граничну корисність А за:

а) 20 ютилей;

б) 45 ютилей;

в) 30 ютилей;

г) 15 ютилей.

Б.9. Споживач витрачає 13 грош. од. на тиждень на помідори та огірки. Гранична корисність помідорів для нього визначається рівнянням 30 – 2Х, де Х — кількість помідорів, кг. Гранична корисність огірків становить 19 – 3Y, де Y — кількість огірків, кг. Ціни товарів відповідно 2 грош. од. та 1 грош. од. Яку кількість помідорів та огірків придбає раціональний споживач?

Розв’язання

У стані рівноваги відношення граничних корисностей дорівнює відношенню цін товарів (2.4). Згідно з даними задачі матимемо:

.

Вибір споживача залежить від бюджетного обмеження:

.

Розв’язавши систему зазначених двох рівнянь, одержимо, що Х = 5, а Y = 3.

Це означає, що раціональний споживач купуватиме 5 кг помідорів та 3 кг огірків на тиждень.

Б.10. Споживач робить вибір між двома товарами Х та Y. Граничну корисність кожного з них для споживача наведено в таблиці:

Яку кількість кожного з товарів купить раціональний споживач, якщо його денний бюджет становить 10 грош. од., а ціни товарів Х та Y відповідно 1 грош. од. і 2 грош. од.?

Розв’язання

Скористаємося правилом рівноваги (2.3), для чого обчислимо показники зважених граничних корисностей обох товарів:

Одиниця товару	MUX		MUY

Знайдемо комбінацію товарів Х та Y, для якої виконуватиметься умова (2.3) і бюджет витрачатиметься повністю.

За комбінації товарів 2Х і 1Y зважені граничні корисності дорівнюватимуть 10, а споживач витрачатиме на цей набір всього 5 грош. од. (2 ´ 2 + 1 ´ 1). У споживача залишається ще 5 грош. од., витративши які він може збільшити корисність.

Для набору 4Х і 2Y зважені граничні корисності дорівнюють 8, а бюджет витрачається повністю.

Отже, раціональний споживач купить 4 одиниці товару Х і 2 одиниці товару Y.

Відповіді на тести: Б.8.1 б); Б.8.2 в); Б.8.3 б); Б.8.4 а); Б.8.5 б);

Б.8.6 г); Б.8.7 б); Б.8.8 б).

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. II. Основні засоби
3. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
4. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
7. Англійські терміни
8. Артеріальний пульс, основні параметри
9. Артеріальний пульс, основні параметри
10. Б) основні джерела забруднення атмосферного повітря.
11. Базові і основні деталі агрегатів автомобіля
12. Банківська система та її основні функції

Переглядів: 2144