Системи оплати праці

Система оплати праці — це спосіб оцінки і визначення заробітку працівника відповідно до кількості і якості затраченої праці.

На сьогодні функціонує дві загальноприйняті системи оплати прані, які розрізняються за способом виміру затраченої праці: відрядна і по часова.

При по часовій системі оплати праці заробіток працівника залежить від фактично відпрацьованого ним часу. Для робітників по часова система оплати праці передбачає врахування тарифної ставки і тривалості відпрацьованого часу. Залежно від того, яка тривалість робочого часу прийнята за одиницю обчислення заробітку, розрізняють погодинну, поденну і помісячну оплату прані.

Відрядна система оплати праці характеризується залежністю розміру заробітку від кількості виготовленої продукції. До різновидностей відрядної системи оплати праці відносяться:

— пряма відрядна система — передбачає розрахунок заробітної плати за стабільною відрядною розцінкою за одиницю продукції незалежно від перевиконання норми виробітку. Розцінка — основний елемент відрядної системи оплати праці і визначається через тарифну ставку та встановлену для даного виду робіт норму праці:

Р = Т/Н або Р = ТхН ;

вир. часу

— відрядно-прогресивна — враховує на відміну від першої перевиконання норм виробітку таким чином, що кожна одиниця продукції, виготовлена працівником понад встановлену норму, оплачується за збільшеною відрядною розцінкою і тим самим сприяє росту продуктивності праці;

— побічно-відрядна система — застосовується для оплати праці працівників допоміжних служб, які обслуговують основне виробництво і від яких залежать результати його роботи. Тому при визначенні їх заробітку враховуються результати роботи основного виробництва і відрядні розцінки, встановлені за одиницю основної продукції. За цією системою оплачується праця наладчиків, ремонтників, вантажників та інших допоміжних працівників.

Різновидом відрядної системи оплати праці є індивідуальна і колективна (бригадна) відрядна оплата. Перша застосовується там, де можливе чітке врахування і точний облік результатів праці працівника. При колективній (бригадній) оплаті розподілення спільного заробітку проводиться на підставі врахування участі кожного працівника у виконанні роботи і його кваліфікації за допомогою так званого коефіцієнта трудової участі, який визначається для кожного працівника самим колективом (бригадою) працівників.

До відрядних систем оплати праці відноситься також акордна система, суть якої в тому, що на підставі діючих норм визначається сума заробітку і оплачується виконання певного комплексу робіт в цілому. Така система оплати може встановлюватись там, де існує зацікавленість

у скороченні строків виконання певного об'єму робіт, наприклад в будівництві.

Вибір системи оплати праці — це право власника або уповноваженого ним органу, яке реалізується за узгодженням з профспілковим органом на підставі детального аналізу конкретних виробничих умов. При цьому враховується можливість прямого нормування і обліку затрат праці, встановлення кількісних показників виробітку, збільшення об'ємів виконуваних робіт, забезпечення якості продукції, що випускається, і робіт, які проводяться, наявність реальних можливостей для працівників впливати на збільшення виробітку і тим самим сприяти збільшенню своєї оплати праці.

Як додаткову можна оцінити преміальну оплату, яка застосовується для посилення матеріальної зацікавленості працівника і особливо ефективна при по часовій системі оплати праці. Преміювання — це виплата працівникові грошових сум понад основний заробіток з метою стимулювання його роботи і заохочення до досягнення додаткових позитивних результатів.

Нормативне регулювання преміальної оплати здійснюється на підставі положень, які затверджуються на кожному підприємстві (в установі, організації) власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим органом. Ці положення включають як обов'язкові складові показники преміювання, умови і джерела преміювання, перелік посад і професій працівників, на які воно поширюється, розміри винагороди. Система преміювання передбачає два види винагород: "їй основні результати виробничої діяльності і спеціальні системи преміювання як, наприклад, впровадження нової техніки і т.д.

Невиконання працівником умов преміювання дає підстави для зменшення або і повної невиплати йому сум, передбачених преміальною системою.

До премій, які доповнюють систему оплати праці, відноситься також виплата винагороди за підсумками роботи підприємства (установи, організації) за рік, встановлена в зв'язку з переходом підприємств і організацій на нову систему матеріального стимулювання. Положення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік розробляються на підприємствах відповідно до постанови Держкомпраці колишнього СРСР від 10.08.83 р. № І77/П-13 «Про затвердження Рекомендацій про порядок та умови виплати працівникам підприємств та організацій народного господарства винагороди за загальні результати роботи за підсумками року». Мета виплати цієї винагороди — в підвищенні матеріальної зацікавленості працівників щодо ефективності виробництва і покрашення якості продукції, досягнення планових показників реалізації продукції (чи прибутку) і рентабельності виробництва.

Як одноразова, Законом «Про підприємства в Україні» передбачена виплата винагороди за вислугу років, мета якої — закріплення професійних кадрів на підприємствах і в організаціях, а розмір винагороди залежить від стажу роботи працівника. Матеріальне заохочення працівників з цією ж метою може бути передбачене законодавством у вигляді надбавок і доплат до їх посадових окладів. Надбавки за вислугу років встановлені для державних службовців, прокурорських працівників, суддів, працівників органів контрольно-ревізійних служб відповідно до законів, що регулюють їх діяльність (Закони «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус суддів» та ін.).

В умовах переходу до ринкової економіки трудове законодавство надає широкі повноваження локальному регулюванню оплати праці працівників. Вид, система оплати праці, розміри тарифних ставок, посадових окладів, премій та інших заохочувальних виплат, співвідношення в їх розмірах між окремими категоріями працюючих визначаються в колективному договорі та інших нормативних актах, що розробляються і затверджуються безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тарифна система в оплаті праці	\|	Особливості оплати праці при відхиленні від умов роботи, передбачених тарифами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.